№ 58701989, 02.07.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2021/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2016 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретар судового засідання Соколова М.С.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1, (за довіреністю),

представника відповідача ОСОБА_2, (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промсервіс» до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання незаконним, протиправним та скасування наказу, про визнання протиправними дії, та зобовязати вчинити певні дії, суд -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промсервіс», 27 квітня 2016 року звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративний позов (01.06.2016 року з заявою про уточнення адміністративного позову (а.с.60-63) до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання незаконним, протиправним та скасування наказу державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № 207-п від 22.04.2016 року, про визнання протиправними дії ДПІ стосовно визнання поданої уточнюючої декларації з податку на прибуток за 2015 рік «не податковою» та прийнятою «до відома» та зобовязання ДПІ внести в АІС «Податковий блок» показники податкової звітності підприємства за 2015 рік з урахуванням уточнюючої декларації з податку на прибуток (реєстр. № НОМЕР_1 від 25.04.2016 р.).

В обґрунтування позову зазначено, що до ТОВ «Промсервіс» 25.08.2015 року надійшов запит за №13808/10/15-51-15-02 від 10.08.2015 року, стосовно операцій за травень 2015 року та стосувався податку на додану вартість. Відповідь на запит була надана листом № 14 від 04.09.2015 року в якій було відмовлено в наданні документів, тому, що в запиті не має посилань на підстави, які визначені в пп. 73.3 ст. 73 ПК України. Предметом перевірки може бути тільки формування податкового кредиту та податкових зобовязань за період, що вказано в запиті, а згідно наказу зазначено про комплексну перевірку підприємства за три роки і по всіх податках і зборах. Підприємство є малим та на перевірки такого підприємства згідно Закону України № 71 від 28.12.2014 року діє мораторій. 09.02.2016 року ТОВ «Промсервіс» подано податкову декларацію з податку на прибуток за 2015 рік (реєстр. № НОМЕР_1 від 25.04.2016 р.). При поданні декларації допущено помилку. 22.02.2016 року подано до органів фіскальної служби нову звітну декларацію з податку на прибуток. При цьому як зясувалось пізніше було зроблено технічну помилку та значно завищено дохід підприємства. 25.04.2016 року було виявлено таку помилку у поданій новій звітній декларації за 2015 рік, а тому згідно пп. 50.1 ст. 50 ПК України подано уточнюючу декларацію з податку на прибуток, яка була прийнята та зареєстрована за №9276725382. При цьому в квитанції № 2, що засвідчує прийняття податкової декларації органами фіскальної служби, немає позначок про не визнання такої декларації «не податкової» та прийнятою «до відома». Органи фіскальної служби, виявивши недостовірну інформацію в податковій звітності мали законні підстави для направлення письмового запиту на отримання інформації стосовно такої невідповідності, як це визначено нормами п.п. 3 п.п. 73.3 ст. 73 ПК України, але цього не було зроблено. Контролюючий орган не дає змогу платнику податків виконати обовязки, які закріплені у п. 50.1 ст. 50 ПК України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов повністю з підстав, зазначених у позовній заяві про уточнення позову.

17 травня 2016 року від представника відповідача ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, надійшли до суду заперечення на адміністративний позов, де зазначено, що ДПІ не згодна з позовними вимогами позивача та вважає їх безпідставними та необґрунтованими. 25.08.2015 року наручно головному бухгалтеру ТОВ «Промсервіс» вручено запит ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області № 13808/10/15-51-15-02 від 10.08.2015 року щодо надання письмових пояснень та зазначено необхідний перелік документів. Листом від 04.09.2015 року № 14 ТОВ «Промсервіс» відмовлено ДПІ в наданні відповідних пояснень та документів. Твердження позивача в позовній заяві щодо відсутності запиту ДПІ є хибними. Наказ ДПІ у Київському районі м. Одеси від 22.04.2016 року №207 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року, прийнятий на підставі па. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, «виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях..». Направлення на проведення перевірки від 22.04.2016 року за № 204 та № 205 та наказ про проведення перевірки від 22.04.2016 року були отримані ОСОБА_3, - головним бухгалтером ТОВ «Промсервіс» 25.04.2016 року в 16.22 год. Уточнююча податкова декларація з податку на прибуток ТОВ «Промсервіс» від 25.04.2016 року, подана в 14,02 год. ОСОБА_3, було відмовлено у допуску до перевірки посилаючись на Закон від 28.12.2014 року № 71, у звязку з тим, що ТОВ «Промсервіс» є малим підприємством з доходом за 2015 рік 3063724 грн. Згідно податкової декларації з податку на прибуток ТОВ «Промсервіс»» від 22.02.2016 року №9275878955 дохід від будь якої діяльності підприємства складає 36063724 грн. Податкова декларація з податку на прибуток від 25.04.2016 року № НОМЕР_1 на підставі службової записки від 25.04.2016 року № 101/14-02, визнана «неподатковою» та має статус у системі АІС «Податковий Блок» «до відома». Враховуючи відмову в наданні документів фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року для проведення виїзної позапланової документальної перевірки, що підтверджує наявність обставин, передбачених пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 розділу ІІ ПК України. На підставі наказу та п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 778 ПК України податковим органом винесено направлення № 204 та № 205 від 22.04.2016 року в якому метою перевірки зазначено: «з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період 01.01.2013 року по 31.12.2015 року». Наказ ДПІ № 207-п від 22.04.2016 року повністю відповідає вимогам п. 81.1 ПК України та Наказу ДФС України №309 від 03.06.2015 року, та зазначені позивачем твердження щодо невідповідності наказу ДПІ нормам діючого законодавства є невірним. Відсутні правові підстави скасовувати наказ № 207-п про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Представник відповідача не визнала позов та просила відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та надані докази, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приписами п. 73.3 ст. 73 ПК України, визначено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обовязкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Також положеннями п. 73.3 ст. 73 ПК України визначено, що порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року N 1245 (далі Порядок № 1245), органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації. В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку з накладенням електронного цифрового підпису органу державної податкової служби (п.9). Запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують (п.10).

Судом встановлено, що ДПІ у Київському районі м. Одеси на адресу ТОВ «Промсервіс» на підставі п.п. 20.1.6, п. 20.1, ст. 20 та ст. 16 ПК України був направлений запит від 10.08.2015 року №13808/10/15-51-15-02 в якому відповідач просив протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту надати належним чином завірені копії документів, які підтверджують формування податкового кредиту у рядку 10.1 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання в межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою», рядку 17 «Усього податкового кредиту», його сплату та податкових зобовязань у рядку 1 «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів», рядку 6 «Загальний обсяг постачання» та рядку 9 «Усього податкових зобовязань» за травень 2015 року (а.с.21).

Отже, з зазначеного запиту вбачається, що відповідачем витребовувалися у ТОВ «Промсервіс» документи щодо господарської діяльності за травень 2015 року.

Запит про надання інформації від 10.08.2015 року, вручений 25 серпня 2015 року, головному бухгалтеру ТОВ «Промсервіс» ОСОБА_3, про що свідчить відмітка про отримання на запиті (а.с. 21 зворот).

На запит ДПІ у Київському районі м. Одеси позивачем 04.09.2015 року за вихідним № 14 надано відповідь на запит (а.с. 22). Зі змісту відповіді на запит вбачається, що ТОВ «Промсервіс» відмовлено ДПІ в надані інформації та документів з посиланням на Закон України № 71 від 28.12.2014 року, а також, що зазначений запит складено з порушенням вимог п. 73.3 ст. 73 ПК України. Зазначена відповідь отримана відповідачем 04.09.2015 року, про що свідчить штамп на відповіді.

Дослідивши в судовому засіданні запит ДПІ у Київському районі м. Одеси адресований ТОВ «Промсервіс» від 10.08.2015 року № 13808/10/15-51-15-02, судом встановлено, що запит оформлено з порушенням вимог ст. 73 ПК України та п. 10 Порядку № 1245, оскільки в запиті не зазначено підстави для надіслання запиту відповідно до пункту 73.3 ПК України, із зазначенням інформації, яка це підтверджує, а також на запиті відсутня печатка контролюючого органу (а.с. 21).

В запиті відповідач посилається на приписи п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПК України, яким визначено, що контролюючі органи мають право: запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, повязану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Однак, в запиті ДПІ від 10.08.2015 року не вказано яка саме перевірка та коли проводилася при проведенні якої необхідні ДПІ запитувані документи та інформація.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області 22 квітня 2016 року видано наказ № 207-п «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки» де зазначено, що на підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20 та п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України організувати проведення позапланової виїзної документальної перевірки субєкта господарської діяльності ТОВ «Промсервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року. Перевірку провести з 25.04.2016 року тривалістю 5 робочих днів.

Суд погоджується з доводами представника позивача щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу ДПІ № 207-п від 22.04.2016 року, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та аналізу наступних норм і обставин.

Приписами п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як встановлено судом, запит ДПІ № 13808/10/15-51-15-02 від 10.08.2015 року стосувався інформації та документів позивача за травень 2015 року при цьому запит не відповідав приписам п. 73.3 ст. 73 ПК України, та на даний запит відповідач отримав 04.09.2015 року відповідь.

В оскаржуваному наказі ДПІ № 207-п від 22.04.2016 року про проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача, визначено перевіряємий період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року та перевірка щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

В судовому засіданні з пояснень представників сторін та досліджених доказів встановлено, що до ТОВ «Промсервіс», не надходило письмових запитів про подання інформації та документів відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року. Також до суду відповідачем не надано доказів виявлення фактів, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, визначеній у постанові від 27.01.2015 р. у справі № 21-425а14, у разі виявлення фактів, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо податковий орган вважає, що ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Суд вважає що посилання відповідача на наявність запиту ДПІ від 10.08.2015 року до ТОВ «Промсервіс», як на підставу правомірності видання наказу № 207-п від 22.04.2016 року є необґрунтованим, оскільки вказаним запитом витребовувалася інформація по формуванню позивачем податкового кредиту лише за травень 2015 року та не витребовувалися інформація та документи щодо дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року.

Враховуючи, що ДПІ у Київському районі м. Одеси не направляла до ТОВ «Промсервіс» письмових запитів про подання інформації та документів відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року, та під час розгляду справи відповідачем не зазначено та судом не встановлено інших обґрунтованих підстав для видання наказу про проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача № 207-п від 22.04.2016 року, суд з урахуванням приписів ч.2 ст. 11 КАС України, дійшов висновку що вказаний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

Судом встановлено, що 05 лютого 2016 року спрощений фінансовий звіт субєкта малого підприємництва ТОВ «Промсервіс» за 2015 рік (а.с. 66) доставлено до Центру обробки електронних звітів Держстату України, що підтверджено квитанцією №2 (а.с. 77).

Приписами п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України передбачено, що якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім відємного значення обєкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає обєкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

ТОВ «Промсервіс» 12 січня 2015 року прийнято наказ № 1 про прийняття рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (а.с. 67).

09 лютого 2016 року ТОВ «Промсервіс» подало до ДПІ у Київському районі м. Одеси податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2015 рік, реєстраційний № НОМЕР_2 (звітна) (а.с. 69-70), що підтверджено квитанцією № 2 (а.с. 71).

22 лютого 2016 року ТОВ «Промсервіс» подало до ДПІ у Київському районі м. Одеси податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2015 рік, реєстраційний № НОМЕР_3 (звітна нова) (а.с. 65-66), що підтверджено квитанцією № 2 (а.с. 68).

Відповідно до п. 50.1 ст.50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

25 квітня 2016 року в 14:00:08 ТОВ «Промсервіс» подало до ДПІ у Київському районі м. Одеси податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2015 рік, реєстраційний № НОМЕР_1 (уточнююча) (а.с. 72-73), що підтверджено квитанцією №2 (а.с. 75).

В запереченнях на адміністративний позов відповідачем зазначено, що податкова декларація з податку на прибуток від 25.04.2016 року № НОМЕР_1 на підставі службової записки від 25.04.2016 року № 101/14-02, визнана «неподатковою» та має статус у системі АІС «Податковий Блок» «до відома».

Перевіряючи законність та обґрунтованість визнання відповідачем наданої ТОВ «Промсервіс» податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік від 25.04.2016 року №9276725382 «неподатковою» зі статусом «до відома», суд виходить з наступного.

Відповідно до приписів п. 49.1, п. 49.2, п. 49.3 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до ст. 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору (п.48.1). Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п. 48.2). Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточняється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності) (п.48.3). У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період (п.48.4). Податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником; фізичною особою - платником податків або його законним представником; особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції. Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку(п.48.5). Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п. 46.4 ст. 46 цього Кодексу (п. 48.7).

Приписами ст. 49 ПК України, передбачено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають (п. 49.8). За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби. За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою (п. 49.9). У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку протягом п'яти робочих днів з дня її отримання (пп. 49.11.1). У разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право: подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу (п.49.12). У разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом (п. 49.13).

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем не отримувалося, а відповідачем не було направлено ТОВ «Промсервіс» письмове повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік від 25.04.2016 року №9276725382 із зазначенням причин такої відмови.

В запереченнях на адміністративний позов відповідач зазначаючи про визнання податкової декларації «неподатковою» посилався на приписи п. 50.2 ст. 50 ПК України.

Відповідно до п. 50.2 ст. 50 ПК України, платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Судом встановлено, що ТОВ «Промсервіс» подало до ДПІ у Київському районі м. Одеси податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2015 рік, реєстраційний № НОМЕР_1 (уточнююча) 25 квітня 2016 року в 14:00:08 год., що підтверджено квитанцією № 2 (а.с. 75), а з наказом ДПІ у Київському районі м. Одеси про проведення позапланової виїзної документальної перевірки № 207-п від 22.04.2016 року представник ТОВ «Промсервіс» ознайомлений 25 квітня 2016 року о 16:15 год. (а.с. 16)

З зазначених належних доказів по справі вбачається, що податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2015 рік, реєстраційний № НОМЕР_1 подана позивачем до ДПІ до початку проведення перевірки.

В запереченні на адміністративний позов та в судовому засіданні представник відповідача зазначала, що про початок перевірки позивача повідомлено у телефонному режимі в 12:30 год.

Однак жодного належного доказу на підтвердження повідомлення позивача в 12:30 год. про проведення перевірки до суду відповідачем не надано.

Відповідно до приписів п. 78.4 ст.78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Як встановлено судом, ТОВ «Промсервіс» повідомлено про проведення позапланової виїзної документальної перевірки лише 25 квітня 2016 року о 16:15 год., що підтверджено відміткою посадової особи позивача в наказі № 207-п, отже перевірка до 16:15 год. 25.04.2016 року не проводилася посадовими особами ДПІ у ТОВ «Промсервіс».

Приписами діючого законодавства не ставиться в залежність подача податкової декларації з податку на прибуток підприємства від часу повідомлення перевіряємого субєкта про проведення перевірки, а приписами п. 50.2 ст. 50 ПК України, передбачено, що платник податків саме під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій.

З зазначеного вбачається, що ТОВ «Промсервіс» відповідно до п. 50.1 ст.50 ПК України, у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) при виявлені помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

На виконання положень п. 50.1 ст.50 ПК України ТОВ «Промсервіс» 25 квітня 2016 року в 14:00:08 подало до ДПІ у Київському районі м. Одеси податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2015 рік, реєстраційний № НОМЕР_1 (уточнююча).

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов в частині позовних вимог про визнання протиправними дій ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області стосовно визнання поданої уточнюючої декларації з податку на прибуток за 2015 рік «не податковою» та прийнятою «до відома» та про зобовязання ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області внести в АІС «Податковий блок» показники податкової звітності підприємства за 2015 рік з урахуванням уточнюючої декларації з податку на прибуток, реєстр. № НОМЕР_1 від 25.04.2016 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 11, 69-71, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Промсервіс» - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати наказ державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № 207-пвід 22.04.2016 року.

Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області стосовно визнання податкової уточнюючої декларації з податку на прибуток за 2015 рік «не податковою» та прийнятою «до відома».

Зобовязати державну податкову інспекцію у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області внести в АІС «Податковий блок» показники податкової звітності підприємства за 2015 рік з урахуванням уточнюючої декларації з податку на прибуток (реєстраційний № НОМЕР_1 від 25.04.2016 року).

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 02.07.2016 року.

Суддя Вовченко O.A.

.