Постановление суда № 58699366, 24.06.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4417/16

Головуючий у першій інстанції Кравчук Т. С.

Доповідач Кравець Ю. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді - Кравця Ю.І.,

суддів: Фальчука В.П., Таварткіладзе О.М.,

з участю секретаря судового засідання - Лопотана В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01.10.2015 року,

встановила:

02.09.2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що сторони проживають окремо з іншими співмешканцями, шлюбних відносин не підтримують з червня 2015 року, ведуть окреме господарство, діти проживають з ОСОБА_3, яка не чинить позивачу перешкод у спілкуванні з ними. Позивач вважав подальше сумісне життя неможливим.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 01.10.2015 рокупозовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Шлюб, зареєстрований 17.07.1999 року Другим Приморським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 395, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано. Вирішено, що після розірвання шлюбу діти - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, залишаться проживати з матір'ю. Після розірвання шлюбу позивачці залишено прізвище «ОСОБА_3».

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11.04.2016 року відмовлено у задоволені заяви ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення від 01.10.2015 року.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм процесуального права та неправильне застосування матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_2.

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 обґрунтовує тим, що у зв'язку з неналежним повідомленням ОСОБА_3 про день та час розгляду справи було неправомірно ухвалено заочне рішення та відповідач була позбавлена процесуального права на доведення тих обставин, які сприяють повному та всебічному розгляду справи, вирішення майнового спору, який існує між сторонами та судом першої інстанції не враховано думку ОСОБА_3 щодо можливості мирного врегулювання спору або збереження шлюбу, адже на її думку підстави для розірвання шлюбу відсутні.

ОСОБА_3 та її представник в судове засідання не з'явились. Про час та місце розгляду справи в апеляційному суді повідомлені належним чином.

Відповідно ч. 2 ст. 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи не перешкоджає розглядові справи.

Справа розглянута судом на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із Законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 17.07.1999 року, який зареєстрований Другим Приморським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 395, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 від 23.10.2013 року (а.с.11).

Від шлюбу у сторін народилися діти - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.13, 15).

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 районний суд виходив з того, що сторони подружніх та сімейних відношень не підтримують, спільного господарства не ведуть, родина розпалася, відновлена бути не може.

Колегія суду погоджується з такими висновками районного суду. Оскільки, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює.

Доводи апеляційної скарги щодо наявності майнового спору між сторонами не може бути підставою для скасування рішення суду, адже відповідно до ч.1 ст. 69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в апеляційній скарзі не вказано будь-яких підстав для збереження шлюбу, ОСОБА_3 в судове засідання до суду апеляційної інстанції не з'явилася, тоді якскарга містить лише посилання на процесуальні порушення, які на її думку допущені судом при розгляді справи, що у даному випадку не може бути підставою для скасування рішення суду, оскільки немає підстав для відмови у задоволені позову про розірвання шлюбу.

Крім того, на день розгляду справи апеляційним судом минуло більше 8 місяців з дати ухвалення рішення, однак сторони і за цей період часу так і не примирились.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного рішення.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу відповідно до ст. 11 ЦПК України: за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих ними доказів, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - відхилити.

Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01.10.2015 року- залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Ю.І.Кравець

Судді: О.М.Таварткіладзе

В.П.Фальчук