Постановление суда № 58640321, 21.06.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/4622/15-ц Головуючий у І інстанції Потабенко Л. В.Провадження № 22-ц/780/2694/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 9 21.06.2016

УХВАЛА

Іменем України

21 червня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді Олійника В.І.,

суддів: Волохова Л.А., Мельника Я.С.,

при секретарі Петленко І.О.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 лютого 2016 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Підгірцівська сільська рада, Управління Держгеокадастру в Обухівському районі, про встановлення земельного сервітуту, -

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2015 року позивач ОСОБА_2звернувся до Обухівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про встановлення земельного сервітуту, посилаючись на те, що йому на праві приватної власності належить дві земельні ділянки, одна з яких площею 0,1166 га, а друга площею 0,0734 га, які розташовані в селі селі Підгірці по вулиці Жорновки Обухівського району Київської області і межують із земельними ділянками, які належать відповідачам. Через земельні ділянки відповідачів існував проїзд (дорога), якою користувався позивач з метою проїзду до своєї земельної ділянки.

В теперішній час відповідачі перекрили проїзд (дорогу), якою користувався позивач для проїзду до своєї земельної ділянки шляхом встановлення паркану та воріт, а інший проїзд до земельних ділянок, що належать позивачу, відсутній. За таких обставин він (позивач) втратив можливість проїзду до своєї земельної ділянки та до будинку, тобто не має змоги повноцінно користуватися своєю земельною ділянкою та обслуговувати будинок.

Враховуючи вищенаведене, просив встановити безоплатний постійний земельний сервітут у виді його права на проїзд шириною 3 метри через земельну ділянку площею 0,0734 га, яка належить ОСОБА_3 та розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Підгірці, вулиця Жорновки, будинок 24, та встановити безоплатний постійний земельний сервітут у виді його права на проїзд шириною 3 метри через земельну ділянку площею 0,043 га, яка належить ОСОБА_4 та розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Підгірці. вул. Жорновки, а також стягнути з відповідачів сплачений судовий збір.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 23 лютого 2016 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення та ухвалення нового, яким задовольнити позовні вимоги.

Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.12.2009 року позивач отримав державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серія І-КВ №012386 площею 0,1166 га, яка знаходиться по вулиці Жорновки в селі Підгірці Обухівського району Київської області, для будівництва, обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства (зареєстрована в Книзі записів державний актів на право приватної власності на землю за №485), яку придбав на підставі договору купівлі-продажу від 24.10.2000 року та отримав державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії КВ №042056 на земельну ділянку площею 0,0734 га, яка знаходиться по вул.Жорновки в с.Підгірці, Обухівського району Київської області для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яку придбав на підставі договору купівлі-продажу від 21.06.2001 року, але належним чином даний державний акт не зареєстрував.

25.09.2015 року представник позивача звертався до ОСОБА_3 з листом, в якому просив встановити між сторонами земельний сервітут на право безкоштовного проходу та проїзду на велосипеді, а також на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху, який проходить по земельній ділянці відповідача, але згоди між сторонами щодо можливості укладання такого договору не досягнуто.

15.07.2015 року позивач звертався із заявою до сесії Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, в якій просив розглянути питання щодо підїзду до його земельної ділянки машинам пожежної безпеки, господарським машинам та машинам аварійних служб.

17.07.2015 року позивач подав заяву за вхідним №267 до сесії Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, в якій просив комісію допомогти у вирішенні питання підїзду до його земельних ділянок і будинку.

21.07.2015 року позивач подав заяву за вхідним №269 до сесії Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, в якій просив комісію встановити факт втрати можливості проїзду до його земельної ділянки та до будинку шляхом складання відповідного акту.

09.02.2016 року позивач звертався із заявою до голови Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, в якій просив забезпечити виїзд постійної комісії із земельних питань за адресою: вулиця Жорновки, будинок 24, село Підгірці Обухівського району Київської області щодо встановлення факту відсутності проїзду до земельної ділянки, (кадастровий номер 322318686801:13:004:0026).

19.02.2016 року Підгірцівською сільською радою було складено акт про обстеження на наявність підїзду, в якому зазначається, що земельна ділянка, що знаходиться за адресою: вул. Жорновки, будинок 24, село Підгірці Обухівського району Київської області (кадастровий номер 322318686801:13:004:0026) із землями загального користування не межує.

Відповідно до ст.401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.404 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомими майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатацію ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.

Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

За таких обставин, оскільки між сторонами не досягнута домовленість про встановлення сервітуту та про його умови, відповідно до ч.3 ст.402 ЦК України, позивач мав підстави для звернення до суду з позовом про встановлення сервітуту.

Згідно зіст.98 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Відповідно до ч.1, 2 ст.100 ЗК Українивласник або землекористувач земельної ділянки має право вимагати встановлення земельного сервітуту для обслуговування своєї земельної ділянки. Земельний сервітут встановлюється за домовленістю між власниками сусідніх земельних ділянок на підставі договору або за рішенням суду.

Як вбачається із роз'яснень, викладених у пункті 22-2постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 №7,пункті 38 постановиПленумуВищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справвід 07.02.2014 №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», вирішуючи спори про встановлення сервітуту, суд має враховувати, що земельний сервітут встановлюється стосовно певного об'єкта і не залежить від власників цих об'єктів, оскільки його дія зберігається в разі переходу права на земельну ділянку, щодо якої його встановлено, до іншої особи (ч.1 ст.401 ЦК, ч.1 ст.101 ЗК), а в разі встановлення особистого сервітуту права закріплюються за певною особою і він припиняється внаслідок її смерті (ч.2 ст.401, п.6 ч.1 ст. 406 ЦК)

Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки в ефективному її використанні; умовою встановлення сервітуту є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, а сервітут, який встановлюється, є найменш обтяжливим для власника земельної ділянки.

При цьому слід враховувати, щоз врахуванням вимог ст.ст.10,60 ЦПК України закон вимагає саме від позивача надання суду доказів того, що нормальне господарське використання своєї земельної ділянки неможливо без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки тавін зобов'язаний довести, що задоволення його потреб неможливо здійснити яким-небудь іншим необтяжливим для відповідача способом.

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, відмовивши в задоволенні позовних вимог, оскільки позивач не довів суду та не надав доказів що він захистити своє порушене право та задовольнити свої потреби будь-яким іншим способом, як встановлення права земельного сервітуту не може, також представником позивача не заявлялось клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи з метою зясування питання щодо необхідності встановлення земельного сервітуту, та чи не буде за таким варіантом встановлення земельного сервітуту порушено право власника земельної ділянки, оскільки земельний сервітут просить встановити безкоштовний, крім того в судовому засіданні було зясовано, що земельна ділянка позивача межує не лише із земельними ділянками відповідачів, а й з іншими суміжними земельними ділянками інших сусідів та чому саме для проїзду до своєї земельної ділянки позивачу необхідно проїзд через земельні ділянки саме відповідачів та чи є зазначений у позові такий вид права земельного сервітуту найменш обтяжливим для власників земельної ділянки, які категорично заперечують щодо позовних вимог, та зазначають що раніше ніякого проїзду до будинку позивача не існувало через їх земельну ділянку і дана обставина не спростовується і актом обстеження на наявність підїзду від 19.02.2016 року, оскільки він складений зі слів позивача, а пояснення відібрані представником у ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 суд вірно не взяв до уваги та вважав їх є недопустимими, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про недоведеність позовних вимог ОСОБА_2 та обставин, визначених ст.401 ЦК України, і вважав за необхідне відмовити у задоволенні позову.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2відхилити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду Київської області набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Олійник В.І.

Судді: Волохов Л.А.

ОСОБА_8