Постановление суда № 58554637, 29.06.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 376/1503/15-ц Головуючий у І інстанції Ярошенко С. М.Провадження № 22-ц/780/3749/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 38 29.06.2016

УХВАЛА

Іменем України

29 червня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Ігнатченко Н.В.,

суддів: Антоненко В.І., Поліщука М.А.,

розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання свідоцтва про право власності та договору дарування недійсним, визнання права власності на майно в порядку спадкування,

у с т а н о в и л а:

В провадженні апеляційного суду перебуває цивільна справа за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сквирського районного суду Київської області від 30 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання свідоцтва про право власності та договору дарування недійсним, визнання права власності на майно в порядку спадкування.

24 червня 2016 року до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру № 3 у будинку по вул. Набережна, 3 в м. Сквира Київської області.

Однак вказана заява не підлягає до розгляду апеляційним судом з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 119 ЦПК України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання.

Проводячи правовий аналіз цієї процесуальної норми за аналогією закону, слід дійти висновку, що теж саме стосується усіх процесуальних документів, що надходять до суду, в тому числі й заяв про забезпечення позову.

За змістом ч. 1 ст. 151 ЦПК єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

Згідно із ч. 8 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Як вбачається з матеріалів справи, заява ОСОБА_2 не підписана та не зазначено дату її подання.

Зважаючи на те, що подана заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ст. ст. 119, 151 ЦПК України, її необхідно повернути заявнику.

Разом з тим, заявнику слід розяснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою про забезпечення позову до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення такої заяви.

Керуючись ст. ст. 119, 153, 301 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання свідоцтва про право власності та договору дарування недійсним, визнання права власності на майно в порядку спадкування повернути заявнику.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту постановлення і відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 324 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Н.В. Ігнатченко

Судді: В.І. Антоненко

ОСОБА_6