Постановление суда № 58474547, 21.06.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/4418/16

Справа №760/10089/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/про залишення позовної заяви без руху/

21 червня 2016 року Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Шереметьєва Л. А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5, третя особа: ОСОБА_6 про припинення права власності на частку у спільному майні стягнення грошової компенсації та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить припинити право власності відповідачів на їх частки в будинку АДРЕСА_1, присудити з нього на їх користь грошову компенсацію за належні їм частки в праві власності на будинок та визнати за ним право власності на відповідні частки будинку.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 119, 120 ЦПК України позовна заява подається в письмовій формі та має відповідати вимогам, викладеним у ч. 2 даної статті.

Згідно ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

З тексту позовних вимог вбачається наявність чотирьох вимог немайнового характеру та однієї вимоги майнового характеру.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25 грудня 2015 року №928-VIII визначає, що з 01 січня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати складає 1 378 гривень.

Відповідно п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подачу фізичною особою позовної заяви майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати - 551 грн. 20 коп. та не більш 5 розмірів мінімальної заробітної плати - 6 890 грн. 00 коп.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання позовної заяви немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно ч.3 ст.6 Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Звертаючись до суду, позивачем додано до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору в розмірі 551, 20 гр., що не відповідає вимогам Закону України « Про судовий збір».

З висновку експертного будівельно-технічного дослідження вбачається, що вартість частини будинку, на яку позивач просить визнати право власності, становить 20 659, 85 гр.

Таким чином, позивачем повинно бути сплачено судовий збір, за вирахуванням уже сплаченої суми, в розмірі 2204 грн. 80 коп. / 551.20 х 5 = 2 756.00 - 551.20/ на:

-/р 31212206700010, МФО: 820019, інд. код: 38050812, код платежу: 22030101, одержувач: УДК СУ у Солом'янському районі м. Києва, банк одержувач: ГУДК в м. Києві.

Керуючись ст.ст.119, 121 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5, третя особа: ОСОБА_6 про припинення права власності на частку у спільному майні стягнення грошової компенсації та визнання права власності залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали.

Ухвала в частині визначення розміру судового збору може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення чи протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, постановленої без участі особи, яка її оскаржує.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя