Постановление суда № 58433263, 15.06.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

15 червня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаКоротких О.А.,суддів:Самсіна І.Л., Маринченка В.Л., - розглянувши заяву Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - ОДПІ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 березня 2016 року у справі за поданням ОДПІ до товариства з обмеженою відповідальністю «Лада-Лубни» про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 14 березня 2016 року повернув касаційну скаргу ОДПІ, оскільки скаржником не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Не погодившись з постановою Вищого адміністративного суду України, ОДПІ подала заяву про її перегляд Верховним Судом України з передбаченої пунктом 5 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України від 30 червня 2015 року (справа № 21-598а15) висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), що регулюють підстави і порядок сплати судового збору, а також випадки й умови звільнення від його сплати.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

За правилами пункту 5 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Зі змісту оскарженого рішення видно, що причинами повернення касаційної скарги стали недодання документа, що підтверджує сплату судового збору, та ненадання доказів на підтвердження права на звільнення від сплати цього платежу з підстави, передбаченої законом.

У правовому висновку Верховного Суду України від 30 червня 2015 року, сформульованого у справі № 21-598а15, витлумачені положення пункту 23 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI і викладені судження про те, що судовий збір не підлягає сплаті за подання адміністративного позову про оскарження рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, передбаченого частиною першою статті 12 Закону № 3674-VI, та при оскарженні судових рішень у цих справах в касаційному порядку.

Зіставлення наведених у заяві причин перегляду, предмету та меж спору, за наслідками розгляду якого ухвалено оскаржене судове рішення, з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у контексті конкретних фактичних обставин, в аспекті пункту 5 частини першої статті 237 КАС дає підстави вважати заяву необґрунтованою, а, звідси, такою, що не може бути приводом для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

З огляду на викладене, керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України,

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за поданням Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Лада-Лубни» про стягнення податкового боргу для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 березня 2016 року.

Суддя-доповідачО.А. Коротких

Судді:І.Л. Самсін

В.Л. Маринченко