Постановление суда № 58428069, 09.06.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення подання без руху

09 червня 2016 року № 810/1923/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві подання ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області до Приватного підприємства «ГРІНН» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,-

в с т а н о в и в:

ДПІ у Києво - Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області 08.06.2016 о 16 год. 15 хв. звернулась до Київського окружного адміністративного суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за пред'явленим поданням, суд зазначає наступне.

Статтею 3 КАС України визначено, що адміністративний позов – звернення до адміністративного суду (суб'єкта владних повноважень) на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.

Відповідно до ст. 183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо: зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків; підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків; стягнення коштів за податковим боргом тощо. Подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.

Таким чином, подання є процесуальною формою адміністративного позову, з якою органи доходів і зборів звертаються до суду у передбачених законом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 106 КАС України, яка застосовується до відносин щодо звернення суб'єкта владних повноважень до суду з поданням, до позовної заяви (подання) додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Статтею 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Отже, за звернення до суду суб'єкта владних повноважень з поданням як формою адміністративного позову, що передбачена процесуальним законодавством, сплачується судовий збір.

Розміри ставок судового збору визначені ст. 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір».

Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою або фізичною особою-підприємцем розмір судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

З подання та доданих до нього матеріалів слідує, що орган доходів і зборів просить підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків, а тому вказані вимоги мають немайновий характер.

Проте, позивач не надав суду доказів сплати судового збору у розмірі, встановленому ст. 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" для позовів немайнового характеру.

Крім цього, при зверненні до суду із поданням ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області посилається на лист Вищого адміністративного суду України від 02.02.2011 № 149/11/13-11, відповідно до якого державне мито при зверненні податкових органів до суду з поданням не справляється.

Однак, суд звертає увагу, що Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 № 2 визначено, що подання як форма звернення до суду передбачена КАС України. Ця ознака покладена в основу визначення понять «судовий збір» та «платник судового збору».

Указане подання Закон № 3674-VI не відносить до об’єктів, за які судовий збір не справляється, а органи Державної фіскальної служби України – до осіб, для яких встановлено пільги щодо сплати судового збору.

Таким чином, подання органу Державної фіскальної служби України, передбачене статтею 183-3 КАС України, є об’єктом справляння судового збору.

Таким чином, суд дійшов висновку, що подання не відповідає вимогам ч. 3 ст. 183-3 та ч. 3 ст. 106 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-3 КАС України в разі недотримання вимог частини третьої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику подання та доданих до нього документів.

Так, недоліки подання можуть бути усунуті шляхом подання до суду документу про сплату судового збору виходячи із заявлених позовних вимог у розмірі, що визначений ст. 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 183-3 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Подання ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області до Приватного підприємства «ГРІНН» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків залишити без руху.

Надати Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області 24 години строку для усунення недоліків подання з часу отримання копії даної ухвали.

Попередити заявника, що у разі невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику подання та доданих до нього документів.

Зміст ухвали повідомити заявнику засобами телефонного зв'язку.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Лапій С.М.