Постановление суда № 58424169, 17.06.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 148/653/16-ц Провадження № 22-ц/772/1993/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 20Доповідач Якименко М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого Якименко М.М.,

Суддів : Стеблюк Л.П., Колоса С.С.

при секретарі Торбасюк О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційного суду Вінницької області в м.Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на об'єкти нерухомості за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 28 квітня 2016 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 28 квітня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на об'єкти нерухомості було відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на його незаконність, порушення судом норм матеріального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове , яким його позовні вимоги задовольнити.

Судова колегія, заслухавши доповідача, пояснення позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, прийшла до висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції було встановлено, що 02.10.2014 року між позивачем та відповідачем було укладено попередній договір купівлі-продажу, за яким відповідач зобов'язався продати та передати позивачу автогараж, що складається із автомайстерні та складу автозапчастин та столової, що розташовані по вул. Лесі Українки, 38 в с. Юрківка Тульчинського району Вінницької області, а позивач зобов'язався здійснити оплату (160000,00 гривень) за даним договором одразу після його укладання. Нотаріальне оформлення договору сторони погодили здійснити в тримісячний термін після виготовлення технічної документації на землю та не пізніше 02.01.2015 року.

Право власності у відповідача на вказане майно підтверджується належними документами, що містяться в матеріалах справи.

Також судом встановлено, що на виконання умов договору позивач передав відповідачу 160000,00 гривень, а останній зобов'язався в місячний строк та не пізніше 02.01.2015 року після отримання розрахунку виготовити технічну документацію на земельну ділянку, де розташоване нерухоме майно та укласти основний договір купівлі-продажу.

Вказана земельна ділянка не приватизована, як було встановлено судом першої інстанції.

ОСОБА_3 було передано ОСОБА_2 технічну документацію на об'єкти нерухомості , які були предметом їх домовленості.

Ст. 657 ЦК України передбачено, щодоговір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Ч.3 ст. 640 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин між сторонами, договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

За приписами ч.1 ст.210 ЦК України договір купівлі-продажу об'єктів нерухомості підлягає державній реєстрації. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Оскільки даний договір купівлі- продажу підлягає як нотаріальному посвідченню, так і державній реєстрації, висновок суду про його неукладеність є правильним, з таким висновком погоджується судова колегія.

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові ВСУ від 30.01.2013 року № 6-162цс12.

ВСУ в правовій позиції зазначив, що вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма ч.2 ст.220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню і державній реєстрації. Момент вчинення таких правочинів згідно ч.3 ст.220 ЦК України та ч.3 ст.640 ЦК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пов'язується з держаною реєстрацією, тому вони не є укладеними й не створюють прав та обов'язків для сторін.

Ухвалюючи рішення в даній справі, суд правильно застосував норми цивільного законодавства до правовідносин, що склались між сторонами, дав їм належну правову оцінку, а відтак доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, є безпідставні і до уваги судовою колегією не приймаються.

Рішення суду є законним, обґрунтованим, постановленим з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 28 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набуває законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

ГОЛОВУЮЧИЙ

СУДДІ: