№ 58403105, 14.06.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1732/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 год. 16 хв.

09 червня 2016 року м. Одеса

У залі судових засідань №25

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л. І.

при секретарі судового засідання - Селезньовій А. В.

за участю сторін:

представника позивача- ОСОБА_1 (по довіреності)

представника відповідача- ОСОБА_2 (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Роздільнянської районної ради Одеської області до Державної фінансової інспекції в Одеській області про визнання дій протиправними, зобовязання відповідача скасувати пункти 1, 2 листа-вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася Роздільнянська районна рада Одеської області з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Одеській області про визнання протиправними дій посадових осіб по складанню акту ревізії №08-11/15 від 09.02.2016 року, проведеної Державною фінансовою інспекцією в Одеській області за результатами перевірки фінансово-господарської діяльності Роздільнянської районної ради Одеської області за період з 01.01.2012 року по 31.10.2015 року та неприйнятті обґрунтованих правомірних заперечень від 12.02.2016 року №150/01-25 в частині виплати колишньому голові Роздільнянської районної ради ОСОБА_3 та колишньому заступнику голови Роздільнянської районної ради ОСОБА_4 в 2012-2013 роках матеріальної допомоги на оздоровлення; надання шести працівникам з числа обслуговуючого персоналу виконавчого апарату Роздільнянської районної ради двох видів матеріальної допомоги, зобовязання відповідача скасувати пункт 1, 2 листа щодо усунення порушень законодавства №15-08-23-14/2781 від 12.03.2016 року щодо виплати колишньому голові Роздільнянської районної ради ОСОБА_3 та колишньому заступнику голови Роздільнянської районної ради ОСОБА_4 в 2012-2013 роках матеріальної допомоги на оздоровлення та щодо надання шести працівникам з числа обслуговуючого персоналу виконавчого апарату Роздільнянської районної ради двох видів матеріальної допомоги.

Представник позивача адміністративний позов підтримав, на заявлених вимогах наполягав з підстав, викладених у позовній заяві, оскільки відповідачем неправомірно складений акт ревізії без відібрання пояснень у осіб, щодо яких відповідачем встановлені порушення законодавства, заперечення на акт ревізії необґрунтовано не прийняті до уваги, заперечення розглянуті не своєчасно, надання матеріальної допомоги на оздоровлення є обовязковою виплатною і щодо неї окремого рішення ради не потрібно, сума матеріальної допомоги розрахована на всіх працівників і включена до штатного розпису, затвердженого розпорядженням голови районної ради, яке, в свою чергу, затверджено районною радою, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань передбачена законодавством, а тому обмеження в її виплаті не державним службовцям порушує права цих працівників, що є підставою для скасування пунктів 1 і 2 листа щодо усунення порушень законодавства №15-08-23-14/2781 від 12.03.2016 року.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив в їх задоволенні відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов (Том ІІ, аркуші справи 74-80), оскільки ревізією встановлено необґрунтоване нарахування матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі середньомісячного заробітку колишньому голові районної ради ОСОБА_3М та заступнику голови ОСОБА_5 без рішення районної ради, необґрунтоване нарахування 6-ти працівникам з числа обслуговуючого персоналу районної ради матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, пояснення у ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не відбиралися враховуючи не перебування їх на посадах під час проведення ревізії, заперечення розглянуті та на них надана відповідь своєчасно.

Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2, п. 7 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» №2939-XII від 26.01.1993 року головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності, дотриманням бюджетного законодавства бюджетними установами, підприємствами, установами, організаціями, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів, або використовують державне чи комунальне майно.

Орган державного фінансового контролю має право пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

На виконання своїх повноважень, Державною фінансовою інспекцією в Одеській області проведена ревізія фінансово-господарської діяльності Роздільнянської районної ради Одеської області за період з 01.01.2012 року по 31.10.2015 року, за результатами якої складений акт ревізії №08-11/15 від 09.02.2016 року (ОСОБА_1 І, аркуші справи 21-56), який підписаний позивачем із запереченнями.

Під час ревізії відповідачем встановлено, зокрема, необґрунтоване нарахування Роздільнянською районною радою матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі середньомісячного заробітку колишньому голові районної ради ОСОБА_3 та заступнику голови ОСОБА_5, що завдало матеріальної шкоди (збитки) районній раді на загальну суму 31619,17 грн., оскільки така матеріальна допомога нарахована без рішення сесії районної ради.

Крім того, під час ревізії встановлено необґрунтоване нарахування та виплата протягом 2013-2014 років та січня-жовтня 2015 року 6-ти працівникам з числа обслуговуючого персоналу районної ради матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі середньомісячного заробітку та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі середньомісячного заробітку, тобто, в розмірі двох середньомісячних заробітків, що не передбачено законодавством, а тому районній раді завдані збитки в розмірі 50259,28 грн.

Не погодившись з висновками ревізії, позивач подав письмові заперечення до акту ревізії №150/01-25 від 12.02.2016 року, отримані відповідачем 16.02.2016 року (ОСОБА_1 І, аркуші справи 56-63), які розглянуті 10.03.2016 року та позивачу направлений висновок за результатами розгляду заперечень, отриманий ним 14.03.2016 року (ОСОБА_1 І, аркуші справи 67-80).

Крім того, позивачу направлена вимога про усунення виявлених ревізією порушень №15-08-23-14/2781 від 12.03.2016 року, в якій контрольно-ревізійний орган вимагає, усунути виявлені порушення законодавства у встановленому законодавством порядку (ОСОБА_1 І, аркуші справи 64-66).

Позивач не погодився з правомірністю дій по складанню акту ревізії, розгляду заперечень, не погодився з пунктами 1, 2 вимоги та звернувся до суду з вимогами про визнання дій відповідача неправомірними та скасування спірних пунктів вимоги, проте суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Процедура проведення ревізії та складання акту ревізії, розгляду заперечень та направлення вимоги про усунення порушень вимог законодавства передбачена «Порядком проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами», затвердженим 20 квітня 2006 року постановою Кабінету Міністрів України №550.

З аналізу наданих до суду доказів та обґрунтування позивачем підстав для визнання неправомірними дій відповідача із складання акту ревізії суд не вбачає підстав для задоволення цих позовних вимог, оскільки фінансовою інспекцією додержані вимоги «Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами» під час проведення ревізії, зокрема, включення позивача до плану ревізії, наявність направлень на ревізію, повідомлення про початок ревізії позивача ознайомлення з програмою ревізії, тощо, позивачем не заперечується, результати ревізії оформлені актом, форма, якого відповідає вимогам зазначеного нормативного акту, акт ревізії підписаний головою Роздільнянської районної ради та головним бухгалтером із зауваженнями та його примірник вручений посадовій особі обєкту ревізії, тощо.

Позивач посилається на порушення відповідачем при складанні акту ревізії п. 18 «Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами», який передбачає у разі виявлення порушень законодавства обовязок вимагати від працівників обєкту контролю, причетних до виявлених порушень, письмових пояснень, оскільки відповідачем не відібрані пояснення від колишнього голови районної ради ОСОБА_3 та заступника голови ОСОБА_5

Проте, суд не погоджується з такими твердженнями позивача, оскільки зазначені особи на час проведення ревізії не були працівниками обєкту контролю, а тому обовязку отримати від них пояснення у відповідача не має, однак під час ревізії відібрані пояснення від головного бухгалтера райради ОСОБА_6, які містяться в матеріалах справи.

Крім того, суд звертає увагу на той факт, що не відібрання пояснень під час перевірки не свідчить про неправомірність дій саме щодо складання акту перевірки.

Відповідно до п. 42, 43 «Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами», затвердженого 20 квітня 2006 року постановою Кабінету Міністрів України №550 у разі підписання акта ревізії із запереченнями (зауваженнями) керівник об'єкта контролю у строк не пізніше ніж 5 робочих днів після повернення контролюючому органу акта ревізії повинен подати йому письмові заперечення (зауваження). Якщо протягом цього строку заперечення (зауваження) щодо акта не надійдуть, то контролюючий орган має право вжити відповідних заходів для реалізації результатів ревізії. Рішення про розгляд заперечень (зауважень), що надійшли з порушенням встановленого строку, приймає керівник контролюючого органу.

Контролюючий орган аналізує правильність обґрунтувань, викладених у запереченнях (зауваженнях), і в строк не пізніше ніж 15 робочих днів після отримання заперечень (зауважень) дає на них письмовий висновок, який затверджується керівником контролюючого органу або його заступником.

З матеріалів справи вбачається, що акт ревізії підписаний позивачем 09.02.2016 року, його копія отримана позивачем 12.02.2016 року із зауваженнями від 12.02.2016 року, зауваження згідно вхідного штампу ДФІ в Одеській області отримані відповідачем 16.02.2016 року та на них наданий письмовий висновок в межах 15 робочих днів (без врахуванням вихідних та святкових днів), тобто, 10.03.2016 року та цей висновок отриманий позивачем 14.03.2016 року.

Таким чином, при розгляді заперечень відповідач діяв у відповідності до вимог законодавства, прийняв їх та відхилив, що є його правом, а тому позовні вимоги про визнання неправомірними дій відповідача щодо неприйняття обґрунтованих правомірних заперечень від 12.02.2016 року №150/01-25 не підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 46 «Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами», затвердженого 20 квітня 2006 року постановою Кабінету Міністрів України №550 не пізніше ніж через 3 робочих дні після надіслання висновку на заперечення відповідач має надіслати обєкту контролю письмову вимогу щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування, а тому, у відповідності до зазначених вимог, відповідачем 12.03.2016 року направлена позивачу вимога №15-08-23-14/2781 про усунення порушень законодавства.

Позивач не погоджується з правомірність пунктів 1, 2 вимоги щодо усунення порушень законодавства №15-08-23-14/2781 від 12.03.2016 року, проте суд вважає доводи Роздільнянської районної ради такими, що не відповідають нормам законодавства, з огляду на наступне.

Згідно із п. 1 вимоги щодо усунення порушень законодавства №15-08-23-14/2781 від 12.03.2016 року позивачем, в порушення п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 року №268, колишньому голові Роздільнянської районної ради ОСОБА_3 та колишньому заступнику голови Роздільнянської районної ради ОСОБА_4 в 2012-2013 роках виплачувалася матеріальної допомоги на оздоровлення без рішення сесії районної ради.

Відповідно до положень п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 року №268 преміювання голів районних рад, їх заступників, встановлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірі, установлених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймається відповідною радою.

Судом встановлено та сторонами не заперечується той факт, що окремого рішення районної ради щодо виплати голові районної ради ОСОБА_3 та заступнику голови районної ради ОСОБА_5 в 2012-2013 роках матеріальної допомоги на оздоровлення не приймалося.

З пояснень представника позивача вбачається, що в штатних розписах апарату Роздільнянської районної ради на 2012-2013 роки, які затверджуються районною радою, в межах затверджених кошторисних призначень, визначалася сума на виплату матеріальної допомоги на оздоровлення всім працівникам ради, в тому числі, голові районної ради та його заступнику, матеріальна допомога на оздоровлення є обовязковою виплатою при наданні відпустки, а тому окремого рішення районної ради з цього приводу щодо голови ради та його заступника затверджувати не потрібно.

Суд не погоджується з такими твердженнями позивача, оскільки такі вимоги передбачені положеннями п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 року №268 і стосуються вони не всіх працівників ради, а тільки голів та їх заступників, яким матеріальна допомога виплачується за рішенням ради, в рішеннях ради, на які посилається представник позивача зазначена загальна сума матеріальної допомоги на оздоровлення апарату ради без визначення сум, які підлягають виплаті голові ради та його заступнику.

Щодо доводів позивача про необґрунтоване нарахування та виплату протягом 2013-2014 років та січня-жовтня 2015 року 6-ти працівникам з числа обслуговуючого персоналу районної ради двох видів матеріальної допомоги на бюджетний рік, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі середньомісячного заробітку та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі середньомісячного заробітку та наявності підстав для скасування пункту 2 вимоги щодо усунення порушень законодавства №15-08-23-14/2781 від 12.03.2016 року, суд вважає їх також не обґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до п. «з» п. 2 Наказу Міністерства праці України від 02.10.1996 року №77 «Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» керівнику надано право в межах установлених фондів оплати праці та граничної чисельності працівників надавати матеріальну допомогу у розмірі середньомісячного заробітку.

Тобто, зазначена норма законодавства передбачає надання одної матеріальної допомоги в розмірі середньомісячного заробітку, і не передбачає надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

При цьому, положення ч. 3 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 року №268 передбачають надання працівникам матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги для оздоровлення, однак, положення зазначеної Постанови на робітників зайнятих обслуговуванням органів місцевого самоврядування не розповсюджується.

Суд звертає увагу на те, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань передбачена тільки для державних службовців положеннями ст. 33 Закону України «Про державну службу» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), однак, для інших працівників така матеріальна допомога не передбачена, а тому встановлення її виплати колективним договором, про що зазначав представник позивача в своїх поясненнях, не відповідає вимогам законодавства.

З врахуванням викладених обставин, суд не вбачає неправомірності дій відповідача та приходить до висновку про відсутність підстав для скасування пунктів 1, 2 вимоги щодо усунення порушень законодавства №15-08-23-14/2781 від 12.03.2016 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Роздільнянської районної ради Одеської області не обґрунтовані, не відповідають вимогам законодавства та не підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Роздільнянської районної ради Одеської області до Державної фінансової інспекції в Одеській області про визнання протиправними дій посадових осіб по складанню акту ревізії №08-11/15 від 09.02.2016 року, проведеної Державною фінансовою інспекцією в Одеській області за результатами перевірки фінансово-господарської діяльності Роздільнянської районної ради Одеської області за період з 01.01.2012 року по 31.10.2015 року та неприйнятті обґрунтованих правомірних заперечень від 12.02.2016 року №150/01-25 в частині виплати колишньому голові Роздільнянської районної ради ОСОБА_3 та колишньому заступнику голови Роздільнянської районної ради ОСОБА_4 в 2012-2013 роках матеріальної допомоги на оздоровлення; надання шести працівникам з числа обслуговуючого персоналу виконавчого апарату Роздільнянської районної ради двох видів матеріальної допомоги, зобовязання відповідача скасувати пункт 1, 2 листа щодо усунення порушень законодавства №15-08-23-14/2781 від 12.03.2016 року щодо виплати колишньому голові Роздільнянської районної ради ОСОБА_3 та колишньому заступнику голови Роздільнянської районної ради ОСОБА_4 в 2012-2013 роках матеріальної допомоги на оздоровлення та щодо надання шести працівникам з числа обслуговуючого персоналу виконавчого апарату Роздільнянської районної ради двох видів матеріальної допомоги відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили у порядку ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія надсилається до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови складений та підписаний 14.06.2016 року.

Суддя Л. І. Свида

У задоволенні адміністративного позову Роздільнянської районної ради Одеської області до Державної фінансової інспекції в Одеській області про визнання протиправними дій посадових осіб по складанню акту ревізії №08-11/15 від 09.02.2016 року, проведеної Державною фінансовою інспекцією в Одеській області за результатами перевірки фінансово-господарської діяльності Роздільнянської районної ради Одеської області за період з 01.01.2012 року по 31.10.2015 року та неприйнятті обґрунтованих правомірних заперечень від 12.02.2016 року №150/01-25 в частині виплати колишньому голові Роздільнянської районної ради ОСОБА_3 та колишньому заступнику голови Роздільнянської районної ради ОСОБА_4 в 2012-2013 роках матеріальної допомоги на оздоровлення; надання шести працівникам з числа обслуговуючого персоналу виконавчого апарату Роздільнянської районної ради двох видів матеріальної допомоги, зобовязання відповідача скасувати пункт 1, 2 листа щодо усунення порушень законодавства №15-08-23-14/2781 від 12.03.2016 року щодо виплати колишньому голові Роздільнянської районної ради ОСОБА_3 та колишньому заступнику голови Роздільнянської районної ради ОСОБА_4 в 2012-2013 роках матеріальної допомоги на оздоровлення та щодо надання шести працівникам з числа обслуговуючого персоналу виконавчого апарату Роздільнянської районної ради двох видів матеріальної допомоги відмовити повністю.

14 червня 2016 року.