№ 58403053, 16.06.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1052/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2016 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Андрухіва В.В.

при секретарі Рижук В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, про визнання звільнення з роботи незаконним та поновлення на посаді, скасування наказу про звільнення,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, в якому позивач, з урахуванням уточнень до позову від 07.04.2015 року, просить:

-визнати звільнення ОСОБА_1 з роботи незаконним та поновити на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення митного поста «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС, що виконував функції відділу № 5 на час звільнення ОСОБА_2 митного поста «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС;

-скасувати наказ № 344-о від 01.04.2015 про звільнення ОСОБА_1;

-стягнути з Одеської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 560 (пятьсот шестьдесят) гривень через Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона займала посаду старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС. 15 лютого 2016 року її було ознайомлено з наказом № 344-о від 01.04.2015 про звільнення. Позивач зазначає, що підставою для звільнення стали: Довідка про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» щодо ОСОБА_1 № 11/15-70-04-л від 31.03.2015 року; листи ДПІ у м. Іллічівськ Головного управління ДФС в Одеській області від 12.02.2015 року № 2601/10/15-03-17-01 та від 18.03.2015 року № 984/10/15-03-17-01. 24.02.2015 року за місцем роботи позивач була ознайомлена із змістом висновку ДПІ у м. Іллічівську ГУ ДФС в Одеській області від 09.02.2015 № 56 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини пятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», де зазначено, що декларантом вказано недостовірні відомості щодо наявності майна, набутого за час перебування на посаді, а саме: відповідно до відомостей з реєстру права власності на нерухоме майно у гр. ОСОБА_1 перебуває у приватній спільній частковій власності 1/5 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1; відповідно до даних розділу III.А п.25 декларації про майно, доходи, витрати і забовязання фінансового характеру за 2013 рік дана квартира не значиться. Позивач пояснює, що на час заповнення декларації про майно доходи і зобовязання фінансового характеру за 2013 рік, в квартирі № 55 за адресою: м.Іллічівськ, пров. Шкільний 4, вона не проживала, та не користувалася нею протягом десяти років. Зазначене майно фактично належить її батькам. Квартира була отримана родиною її батьків ще за часів Радянського Союзу та стала власним майном родини батьків у листопаді 2006 року шляхом безоплатної передачі у власність відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду". 04.02.2015 року позивач була ознайомлена з листом ДПІ ум. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області від 04.02.2015 № 2132/к/1503-1701, в якому зазначено, що стосовно неї проводиться перевірка, передбачена Законом України «Про очищення влади», та їй запропоновано надати письмові пояснення з копіями документів, що підтверджують набуття у власність 1/5 частки квартири за адресою: АДРЕСА_2, та документів, що підтверджують джерело отримання доходів для придбання у власність належного їй нерухомого майна. Як стверджує позивач, до моменту проведення перевірки вона не знала, що за нею зареєстроване право власності на зазначене нерухомке майно, адже вона безпосередньо ніколи не займалася реєстрацією за собою права власності на нього. Позивач ніколи не отримувала Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а тому не могла надати такий Витяг. Відповідні пояснення були надані до ДПІ у м. Іллічівську ГУ ДФС в Одеській області 02.03.2015 року. 13.03.2015 року позивачем було подано до Одеської митниці ДФС виправлену декларацію про майно доходи і зобовязання фінансового характеру за 2013 рік з поясненнями. Також, 13.03.2015 року позивачем подано лист до ДПІ у м. Іллічівську ГУ ДФС в Одеській області, в якому вказано про наявність виправленої декларації про майно доходи і зобовязання фінансового характеру за 2013 рік в Одеській митниці ДФС та надана копія зазначеної декларації. На думку позвача, в такому разі декларація з достовірними відомостями підлягає оприлюдненню на заміну раніше оприлюдненої декларації у порядку, встановленому Законом. Позивач вважає, що її звільнення було проведено з грубим порушенням норм чинного законодавства України, оскільки вона з 19.01.2014 року по 21.11.2016 року знаходиться у відпустці по догляду за дитиною по досягненню нею трирічного віку. Також позивач зазначила, що володіє лише 1/5 часткою квартири разом з іншими співвласниками-членами родини, і їй ця власність дісталася безкоштовно. Таким чином, на думку позивача, 1/5 частка квартири за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ. проб. Шкільний. 4. кв. 55 не є окремим нерухомим майном, а лише визначає її частку у праві спільної часткової власності. У звязку з тим, що позивач не знала, що за нею зареєстроване право власності на 1/5 частку зазначеної квартири, вона не могла на момент складення декларації про майно доходи і зобовязання фінансового характеру за 2013 рік зазначати в останній про існування в неї такого права власності, оскільки витяг з реєстру права власності їй ніколи не видавався, який на 2006 рік був єдиним документом, що міг свідчити про виникнення права власності, адже відповідно до ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Копія Свідоцтва про право власності від 01.11.2006 року була надана ДПІ ум. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області, але зазначеним свідоцтвом позивач не володіє, і оригінал свідоцтва в неї відсутній, оскільки цей документ видається в єдиному екземплярі, а позивач не була основним квартиронаймачем вказаного майна на момент її приватизації. Позивач вважає, що саме по собі неповне декларування наявного у особи майна, не може бути підставою для застосування Закону України "Про очищення влади" в частині звільнення особи з посади в разі, якщо це майно було набуте особою на законних підставах та за рахунок коштів, отриманих із законних джерел.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позов з наведених вище підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позову, в обгрунтування чого зазначив, що позивач під час призначення в порядку переведення з посади в Південній митниці Міндоходів, що припиняється, на посаду до Одеської митниці ДФС подала до відповідального структурного підрозділу Одеської митниці ДФС (відділу персоналу Одеської митниці ДФС) власноручно написану заяву від 02.12.2014 року про те, що до неї не застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону, про згоду на проходження перевірки та оприлюднення відомостей щодо неї, з доданням копії декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2013 рік. Одеською митницею ДФС надіслано до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління ДФС в Одеській областізапит від 09.12.2014 року №224/15-70-04 про проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади" відносно ОСОБА_1, старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста "Іллічівськ" Одеської митниці ДФС. 24.02.2015 року до Одеської митниці ДФС надійшов лист Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного правління ДФС в Одеській області від 12.02.2015 року №2601/10/15-03-17-01, до якого був доданий висновок від 09.02.2015 року про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини пятої статті 5 Закону України "Про очищення влади". У вказаному висновку було зазначено, що за результатами перевірки з урахуванням письмових пояснень та підтверджуючих документів встановлено, що ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2013 рік вказано недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", які не відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_1, а саме: відповідно до відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно у ОСОБА_1 перебуває у приватній спільній частковій власності 1/5 частка квартири за адресою: м. Іллічівськ. АДРЕСА_3; відповідно до даних розділу III.А. п. 25 декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2013 рік дана квартира не значиться. На підставі пункту 35 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України Про очищення влади, Одеська митниця ДФС, з метою проведення додаткової перевірки чи уточнення отриманої інформації, звернулась із запитом (вихідний номер 561/12/15-70-04 від 24.02.2015) до ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндохдоів в Одеській області. 31.03.2015 року до Одеської митниці ДФС надійшов лист ДПІ у м. Іллічівську ГУ ДФС в Одеській області від 18.03.2015 року № 984/10/15-03- 17-01, яким надано висновок від 18.03.2015 року № 121 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини пятої статті 5 Закону України "Про очищення влади". Як зазначає відповідач, цим висновком підтверджено результати раніше проведеної перевірки стосовно ОСОБА_1 Відділом персоналу Одеської митниці ДФС 31.03.2015 року складена довідка про результати перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади" щодо ОСОБА_2, яка працює на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста "Іллічівськ" Одеської митниці ДФС (вихідний номер 114/15-70-04-л від 31.03.2015 року), у якій зазначено, що за результатами розгляду запитів органи перевірки повідомили, що у декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2013 рік вказано недостовірні відомості щодо наявності майна, набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", які не відповідають наявній податковій інформації про майно ОСОБА_1 Також встановлено, що вартість майна, вказаного у декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2013 рік, набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел (лист ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області від 12.02.2015 року №2601/10/15-03-17-01). За результатами розгляду уточнюючого запиту листом ДПІ у м. Іллічівську ГУ ДФС в Одеській області від 18.03.2015 року №948/10/15-03-17-01 Одеській митниці ДФС було підтверджено вищезазначену інформацію. Також у довідці про результати перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади" щодо ОСОБА_1 зазначено, що за результатами проведеної перевірки, на підстав листів Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління ДФС в Одеській області від 12.02.2015 №2601/10/15-03-17-01 та від 18.03.2015 року №984/10/15-03-17-01 встановлено, що до ОСОБА_1 застосовуються заборони, визначені частиною третьою статті 1 Закону України "Про очищення влади" відповідно критерію, визначеному частиною 8 статті 3 Закону України "Про очищення влади". На думку відповідача, наказом Одеської митниці ДФС від 01.04.2015 № 344-о "Про звільнення ОСОБА_1О." правомірно звільнено ОСОБА_1 02.04.2015 року із займаної посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста "Іллічівськ" Одеської митниці ДФС з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади". Крім того, відповідач вважає безпідставними твердження позивача про те, що вона була звільнена в порушення положень КЗпП України в період перебування у відпустці по догляду за дитиною, оскільки на підставі ч.ч. 3 або 4 Закону України "Про очищення влади" керівник органу не пізніше, ніж не третій день з дня отримання висновку про результати перевірки, яким встановлено недостовірність відомостей, звільняє особу з займаної посади.

Повідомлена про дату час та місце судового розгляду справи третя особа в судове засідання не зявилася без поважної причини.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши надані сторонами докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Іллічівськ» Південної митниці Міндоходів.

Наказом в.о. начальника Одеської митниці ДФС від 02.12.2014 року № 98-о, у звязку із створенням Одеської митниці ДФС як територіального органу Державної фіскальної служби та реорганізацією Південної митниці Міндоходів шляхом приєднання до Одеської митниці ДФС, старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Іллічівськ» Південної митниці Міндоходів ОСОБА_1 з 08.12.2014 року переведено на посаду старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС.

На виконання пункту 3 наказу ДФС України від 14.11.2014 року № 270 «Про початок проведення перевірки відповідно до Закону України «Про очищення влади»», 21.11.2014 року ДФС України прийнято наказ № 320, яким затверджено заходи з проведення перевірки виконання Закону України «Про очищення влади» в апараті ДФС та у територіальних органах, спеціалізованих департаментах.

17.11.2014 року Одеською митницею ДФС прийнято наказ № 15, яким забезпечено проведення перевірки згідно Закону № 1682 у строки, встановлені Планом проведення перевірок відповідно до Закону України «Про очищення влади», затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року № 1025-р, а також визначено відділ персоналу Одеської митниці ДФС відповідальним за проведення перевірки відповідно до Закону № 1682.

Наказом Одеської митниці ДФС від 24.11.2014 року № 16 затверджено заходи щодо виконання Закону України «Про очищення влади» в Одеській митниці ДФС.

Після ознайомлення позивача з наказом про проведення перевірки згідно вимог Закону України Про очищення влади вона надала письмову заяву від 02.12.2014 року про згоду на проведення перевірки та в якій зазначила, що заборони, визначені частиною 3 або 4 ст.1 Закону України «Про очищення влади» до неї не застосовуються.

Для перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частиною 3 та 4 ст.1 Закону України «Про очищення влади», відповідач звернувся до ДПІ у м. Іллічівську ГУ ДФС в Одеській області з запитом про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», в якому просив надати до Одеської митниці ДФС відомості щодо достовірності вказаних у заяві позивача відомостей.

ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області листом від 04.02.2015 року № 2132/К/1503/1701 повідомила ОСОБА_1 про необхідність надати письмові пояснення з обовязковим наданням підтверджуючих документів щодо джерела отримання доходів для придбання обєкту нерухомості 1/5 частку квартири за адресою: АДРЕСА_4, а також пояснити робіжності щодо суми виплачених доходів, яка складає 36610,84 грн., та зазначеної в декларації суму сукупного доходу 53661 грн.

02.03.2016 року позивач подала контролюючому органу відповідь на лист від 04.02.2015 року № 2132/К/1503/1701, в якому пояснила, що 1/5 частка квартири за адресою: АДРЕСА_4, не є окремим нерухомим майном, а просто визначає частку у праві спільної часткової власності. Вказана квартира відповідно до ст.ст. 355, 356 ЦК України є спільним майном, яке належить всім членам сімї на праві спільної власності. Тому позивач не могла зазначити в декларації загальну площу цієї квартири, оскільки позивачу належить лише її частка. Дана квартира була отримана родиною позивача у січні 1987 року і безоплатно передана у власність у листопаді 2006 року. Також позивач пояснила податковому органу, що до моменту проведення перевірки вона не знала про те, що 1/5 частка зазначеної квартири зареєстрована за нею, оскільки реєстрацією права власності на це нерухоме майно позивач не займалася і витягу про реєстрацію права власності ніколи не отримувала. Щодо розбіжностей відомостей з центральної бази даних фізичних осіб ДПА та даних у декларації за 2013 рік в графі «сума доходу», позивач пояснила, що сума, виплачена їй по лікарняному, помилково внесена в графу виплачених доходів, у звязку з чим надається копія довідки про доход за підписом головного бухгалтера за місцем роботи.

01.04.2015 року наказом Одеської митниці ДФС №344-о від 01.04.2015 року позивач звільнена з займаної посади з підстав передбачених Законом України Про очищення влади (пункт 7-2 частини 1 ст.36 КЗпП України).

Підставою для звільнення, зазначеною в оскаржуваному наказі, став висновок в Довідці про результати перевірки передбаченої Законом України Про очищення влади щодо ОСОБА_1 №11/15-70-04-л від 31.03.2015 року (а.с. 20, 86-87), а також листи ДПІ у м. Іллічівськ Головного управління ДФС в Одеській області від 12.02.2015 року № 2601/10/15-03-17-01 (а.с.98) та від 18.03.2015 року № 984/10/15-03-17-01 (а.с.94).

Судом встановлено, що на час звільнення позивач перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років, термін якої розпочався 19.01.2014 року та спливає 21.11.2016 року, що не заперечується відповідачем.

Під час проведення ДПІ у м. Іллічівську ГУ ДФС в Одеській області перевірки достовірності даних зазначених позивачем у декларації про доходи за 2013 року ОСОБА_1 було встановлено, що позивач до Декларації за 2013 року не внесла нерухоме майно, а саме: 1/5 частку квартири за адресою: АДРЕСА_5, що належить їй на праві приватної спільної часткової власності згідно відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно.

13.03.2015 року позивач подала уточнюючу Декларацію про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2013 року з поясненнями, в якій відобразила вищевказану частку квартири.

Одночасно 13.03.2015 року позивач надіслала до ДПІ у м. Іллічівську ГУ ДФС в Одеській області письмові пояснення, в яких зазначила про подання нею уточненої декларації за місцем роботи.

При цьому у висновку №56 від 09.02.2015 року, надісланому листом ДПІ у м. Іллічівську ГУ ДФС в Одеській області від 12.02.2015 року № 2601/10/15-03-17-01, про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 ст.5 Закону України Про очищення влади, ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області зазначило, що за результатами проведеної перевірки з урахуванням письмових пояснень ОСОБА_1 та підтверджуючих документів встановлено, що ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2013 рік вказано недостовірні відомості щодо наявності майна, набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 10 ч.1 ст.2 Закону України «Про очищення влади», відповідно наявній податковій інформації про майно ОСОБА_1, а саме: відповідно до відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно у гр.. ОСОБА_1 перебуває у приватній спільній частковій власності 1/5 частка квартири за адресою: АДРЕСА_5; відповідно до даних розділу ІІІ.А п.25 (відомості про нерухоме майно, що перебуває у власності, оренді чи іншому праві користування декларанта) декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2013 рік дана квартира не значиться.

Також цим висновком встановлено, що за результатами проведеної перевірки з урахуванням письмових пояснень ОСОБА_1 та підтвердних документів встановлено, що вартість майна вказаного у декларації про майно, доходи, витрати та зобовязання фінансового характеру за минулий рік, набутого ОСОБА_1 під час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 10 частини першої ст. 2 Закону України «Про очищення влади», відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел.

У висновку №121 від 18.03.2015 року, надісланому листом ДПІ у м. Іллічівську ГУ ДФС в Одеській області від 18.03.2015 року № 984/10/15-03-17-01, про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 ст.5 Закону України Про очищення влади, ДПІ у м. Іллічівську ГУ ДФС в Одеській області зазначила, що за результатами проведеної перевірки з урахуванням письмових пояснень ОСОБА_1 та підтверджуючих документів встановлено, що ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2013 рік вказано недостовірні відомості щодо наявності майна, набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 10 ч.1 ст.2 Закону України «Про очищення влади», відповідно наявній податковій інформації про майно ОСОБА_1, а саме: відповідно до відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно у гр. ОСОБА_1 перебуває у приватній спільній частковій власності 1/5 частка квартири за адресою: АДРЕСА_5; відповідно до даних розділу ІІІ.А п.25 (відомості про нерухоме майно, що перебуває у власності, оренді чи іншому праві користування декларанта) декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2013 рік дана квартира не значиться.

Також цим висновком встановлено, що за результатами проведеної перевірки з урахуванням письмових пояснень ОСОБА_1 та підтвердних документів встановлено, що вартість майна вказаного у декларації про майно, доходи, витрати та зобовязання фінансового характеру за минулий рік, набутого ОСОБА_1 під час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 10 частини першої ст. 2 Закону України «Про очищення влади», відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел.

На підставі вказаного висновку 31.03.2015 року за вих. №11/15-70-04-л начальник відділу персоналу Одеської митниці ДФС склав довідку про результати перевірки, передбачені Законом України Про очищення влади щодо ОСОБА_1, в якій відобразив, що остання у декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2013 року вказала недостовірні відомості щодо наявності набутого майна за час перебування на посадах визначених у пунктах 1-10 частини першої ст.2 Закону України Про очищення влади, яка не відповідає наявній податковій інформації про майно позивача.

Водночас в довідці зазначено, що вартість майна, набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої ст.2 Закону України Про очищення влади, відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел.

Проте у довідці, начальник відділу персоналу Одеської митниці ДФС приходить висновку, що до ОСОБА_1 застосовуються заборони, визначені ч.3 ст.1 Закону України Про очищення влади відповідно критерію, визначеному ч.8 ст. 3 Закону України Про очищення влади.

Представник відповідача підтвердив у судовому засіданні, що саме невідповідність даних у декларації про майно позивача, а не придбання майна за рахунок незаконних джерел, є підставою для її звільнення з посади.

Суд погоджується, з доводами відповідача щодо помилковості посилання позивача на незаконність її звільнення з підстав перебування у відпустці, так як норми Закону України Про очищення влади є імперативними, та спеціальними по відношенню до положень Кодексу законів про працю та прийняті пізніше, ніж КЗпП України.

Питання застосування Закону України Про очищення влади (далі за текстом - Закон) регламентовані Порядком проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України Про очищення влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 563 (далі Порядок № 563), Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини пятої статті 5 Закону України Про очищення влади, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 3 листопада 2014 року № 1100 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 листопада 2014 року за № 1385/26162 (далі Порядок № 1100).

Відповідно до частини третьої статті 1 Закону протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.

Згідно з частиною восьмою статті 3 Закону заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України Про засади запобігання і протидії корупції, та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Частиною пятою статті 5 Закону України Про очищення влади визначено, що перевірці підлягають: 1) достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону; 2) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України Про засади запобігання і протидії корупції (далі декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Процедуру проведення органами Державної фіскальної служби України (далі контролюючий орган) перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини пятої статті 5 Закону про очищення влади (далі відомості), зазначених особами, перелік яких наведено у пунктах 1 11 частини першої статті 2 Закону про очищення влади, у деклараціях, за формою, встановленою Законом України Про засади запобігання і протидії корупції (далі перевірка) встановлено Порядком № 1100.

Пунктом 3 цього Порядку визначено загальний алгоритм проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки, який включає такі складові:

1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого частиною четвертою статті 5 Закону, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи;

2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації, у тому числі копії трудової книжки особи, стосовно якої проводиться перевірка;

3) проведення перевірки, що фактично полягає в:

-аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою зясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації;

-порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності;

-порівняльному аналізі наявної інформації з метою зясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел;

4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей;

5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обовязкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку;

6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини пятої статті 5 Закону України Про очищення влади, за встановленою формою (далі висновок про результати перевірки) та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.

Згідно з частиною чотирнадцятою статті 5 Закону керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, на підставі висновку про результати перевірки, яким встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини пятої цієї статті, не пізніше ніж на третій день з дня отримання такого висновку, керуючись положеннями частини третьої або четвертої статті 1 цього Закону, звільняє таку особу із займаної посади або не пізніше ніж на третій день з дня його отримання надсилає такий висновок керівнику органу (органу), до повноважень якого належить звільнення та ініціювання звільнення з посади особи, стосовно якої було здійснено перевірку, для її звільнення з посади у встановленому законом порядку не пізніше ніж на десятий день з дня отримання висновку.

Вживання у тексті частини восьмої статті 3 Закону України Про очищення влади єднального та розділового сполучника та/або дозволяє дійти висновку, що вказана заборона застосовується до осіб за наявності одного з двох наступних критеріїв.

За першим критерієм підставами для звільнення є недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру та невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Отже, недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у декларації, не є самостійним критерієм для заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 цього Закону. Ця обставина обовязково повинна бути поєднана із висновком про невідповідність вартості майна (майнових прав) доходам, отриманим із законних джерел.

За другим критерієм достатньою підставою для звільнення є невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в декларації, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Таким чином, для вжиття заборони за першим критерієм необхідно встановити недостовірність відомостей та невідповідність вартості майна (майнових прав), зазначених у деклараціях, доходам, отриманим із законних джерел.

Для вжиття заборони за другим критерієм необхідно встановити невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного в деклараціях, набутого за час перебування на відповідних посадах, доходам, отриманим із законних джерел.

Саме ці відомості згідно з пунктом 2 частини пятої статті 5 Закону підлягають перевірці.

Таким чином, з аналізу вказаних нормативних актів вбачається, що недостовірність відомостей, яка може бути підставою для звільнення особи та застосування до неї відповідних заборон, повинна встановлюватись в сукупності з невідповідністю вартості майна, яке належить особі. Тобто, саме по собі неповне декларування наявного у позивача майна не може бути підставою для застосування Закону України Про очищення влади в частині звільнення особи з посади в разі, якщо це майно було набуте особою на законних підставах та за рахунок коштів, отриманих із законних джерел.

При цьому, судом встановлено, що позивач набула майно (1/5 частину квартири за адресою: АДРЕСА_2) безоплатно, в порядку приватизації квартири разом з іншими членами сім'ї.

Таким чином, позов в частині скасування наказу про звільнення та поновлення позивача на роботі суд вважає обгрунтованим.

При цьому, судом встановлено, що наказом Одеської митниці ДФС від 15.01.2016 року № 15 введено в дію затверджені 14.01.2016 року Головою ДФС України організаційну структуру та штатний розпис Одеської митниці ДФС на 2016 рік, відповідно до якого відділ митного оформлення № 5 митного поста «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС реорганізовано шляхом обєднання з відділом митного оформлення № 2 митного поста «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС.

Відповідно до Положення про відділ митного оформлення № 2 митного поста «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС, затвердженого 09.02.2016 року т.в.о. начальника митниці, передбачено, що функції, які належали до компетенції відділу митного митного оформлення № 5 митного поста «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС, закріплені за посадовими особами відділу митного оформлення № 2 митного поста «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС.

Зі службової записки Відділу персоналу Одеської митниці ДФС № 328/15-70-04 від 21.04.2016 року вбачається, що посада старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС у штатному розписі митниці відсутня, що також підтверджується штатним розписом, наявним в матеріалах справи.

Аналогічною посадою за посадовими обовязками та функціями посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС, з якої була звільнена ОСОБА_1, є посада старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС.

Станом на 21.04.2016 року відсутні вакансії старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС.

Також судом встановлено, що наказом Одеської митниці ДФС від 04.04.2016 року № 113 введено в дію затверджений Головою ДФС України від 22.03.2016 року перелік змін № 1 до організаційної структури Одеської митниці ДФС та затверджений Головою ДФС України від 25.03.2016 року перелік № 2 змін до штатного розпису на 2016 рік Одеської митниці ДФС, якими передбачено виведення зі структури та штатного розпису митного поста «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС та введення до структури та штатного розпису митного поста «Чорноморськ» Одеської митниці ДФС.

Згідно з положеннями частини 1, 2 ст.32 Кодексу законів про працю України, Переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров'я.

Таким чином, з метою поновлення порушеного права позивача у звязку із звільненням з посади, враховуючи, що відділ митного оформлення № 5 митного поста «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС, де працювала позивач, реорганізовано шляхом обєднання з відділом митного оформлення № 2 митного поста «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС, а в штатному розписі відділу митного оформлення № 2 митного поста «Чорноморськ» Одеської митниці ДФС, який (митний пост «Чорноморськ») введено до структури та штатного розпису Одеської митниці ДФС замість митного поста «Іллічівськ», вакантна посада старшого державного інспектора відділу митного оформлення відсутня, суд вважає за можливе, з урахуванням приписів ст.32 КЗпП України, поновити позивача на рівнозначній посаді в митному посту Чорноморськ Одеської митниці ДФС.

За таких обставин, позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Таким чином, постанова суду підлягає негайному виконанню.

Щодо вимоги позивача про стягнення судового збору у розмірі 560 грн. з Одеської митниці ДФС, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.94 КАС України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Оскільки позов ОСОБА_1 спрямований на скасування наказу про звільнення та поновлення її на посаді, вона є звільненою за законом від сплати судового збору, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача судового збору, який нею було помилково сплачено, задоволенню не підлягає.

При цьому, суд зазначає, що порядок повернення судового збору, у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, врегульований статтею 7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 6-9, 11, 71, 86, 159-163, п. 3 ч.1 ст.256 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Одеської митниці ДФС від 01.04.2015 року № 344-о про звільнення ОСОБА_1 з посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста Іллічівськ Одеської митниці ДФС та поновити ОСОБА_1 з 02.04.2015 року на роботі на рівнозначній посаді в митному посту Чорноморськ Одеської митниці ДФС.

В решті позову відмовити.

Допустити негайне виконання постанови суду.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції - протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили у разі неподання апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст постанови суду виготовлено 14.06.2016 року.

Суддя: В.В.Андрухів