Постановление суда № 58378521, 17.06.2016, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/9922/13-ц

4-с/357/44/16

Категорія

У Х В А Л А

17 червня 2016 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Дмитренко А. М. ,

при секретарі Боженко Т. В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві залі суду № 1 скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції ,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся ся до суду з вказаною скаргою мотивуючи тим, що на виконанні у міському відділі ДВС знаходиться виконавчий лист № 2/357/78/14 від 03.03.2015 року, виданий Білоцерківським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно боргу на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в сумі 801 947,21 грн., цей виконавчий лист предявлено до виконання 15.04.2015 року, 17.04.2015 року державним виконавцем Лінецькою О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, як вважає заявник, з порушенням вимог чинного законодавства. Так, стягувачем ТОВ «ОТП Факторинг Україна» вже подавався на виконання виконавчий лист по даній справі від 25.06.2014 року, 15.07.2014 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 44022142, яке на даний час не закінчене, 30.10.2014 року державний виконавець винесла постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі ч.1 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження», при повторному зверненні до міського відділу ДВС стягувачем подано інший виконавчий лист від 03.03.2015 року, при цьому стягувач не вказував, що цей виконавчий лист є дублікатом, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не зверталося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, державний виконавець не перевірив, чи поданий оригінал /дублікат/ виконавчого листа, не пересвідчився, чи існують обставини, що виключають здійснення виконавчого провадження та протиправно виніс постанову про відкриття виконавчого провадження без необхідних документів, оскаржувана постанова не була надіслана боржнику у передбаченому законом порядку. ОСОБА_3 17.04.2015 року державним виконавцем Лінецькою О.В. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, яка не була надіслана боржнику. Заявник просить суд визнати дії державного виконавця міського відділу ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_4 щодо прийняття до провадження виконавчого листа від 03.03.2015 року № 2/357/78/14 неправомірними; зобовязати державного виконавця, який здійснює виконавчі дії по виконавчому провадженню № 47271961, скасувати постанову від 17.04.2015 року про відкриття виконавчого провадження; зобовязати державного виконавця скасувати постанову від 17.04.2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; зобовязати державного виконавця скасувати постанову від 02.03.2016 року про розшук майна боржника; зобовязати державного виконавця винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження та розяснити стягувачу право на повторне звернення; зобовязати державного виконавця повернути виконавчий лист № 2/357/78/14 від 03.03.2015 року стягувачеві; зобовязати державного виконавця усунути порушення по виконавчому провадженню № 47271961.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 подану скаргу підтримав.

Державний виконавець міського відділу ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_3, який здійснює на даний час виконавчі дії у даному виконавчому провадженні, в судовому засіданні заперечував щодо задоволення скарги.

Представник ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до суду не зявився, про час розгляду скарги повідомлені належним чином, на адресу суду надійшло письмове клопотання щодо розгляду скарги без участі представника стягувача з письмовими запереченнями на скаргу.

Вислухавши думку заявника, державного виконавця, оглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги з наступних підстав.

Так, з матеріалів справи вбачається, що згідно рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.03.2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, 3-я особа: Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», про стягнення заборгованості за кредитним договором, було стягнуто з відповідачів солідарно на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 355 726 грн.06 коп. та пеню в сумі 444 500 грн.65 коп., всього 800 226 грн.71 коп. та судовий збір по 1720 грн.50 коп. з кожного.

Вказане рішення суду набрало законної сили 15.05.2014 року і Білоцерківським міськрайонним судом 25.06.2014 року стягувачу було видано виконавчі листи по даній справі для предявлення до примусового виконання до відділу ДВС, на підставі яких 15.07.2014 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 44022142.

Але відповідачами було подано апеляційну скаргу на вказане рішення суду з пропуском строку на апеляційне оскарження, ухвалою апеляційного суду Київської області від 14.10.2014 року поновлено строк на подання апеляційної скарги та прийнято дану справу до провадження.

В звязку з цим державним виконавцем міського відділу ДВС 30.10.2014 року винесено постанову про повернення виконавчого документа до Білоцерківського міськрайонного суду на підставі ч.1 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження».

За ч.1 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, та прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).

Згідно матеріалів справи, ухвалою апеляційного суду Київської області від 05.11.2014 року вказане вище рішення суду першої інстанції залишено без змін, тобто, набрало законної сили, а ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 25.02.2015 року касаційна скарга представника відповідача ОСОБА_1 відхилена, рішення суду першої та апеляційної інстанції залишено без змін.

А тому Білоцерківським міськрайонним судом на виконання рішення від 19.03.2014 року та ухвали апеляційного суду від 05.11.2014 року було видано стягувачу 03.03.2015 року два виконавчих листи по даній справі, в яких зазначено строк предявлення до виконання до 05.11.2015 року.

17.04.2015 року державним виконавцем міського відділу ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_4 на підставі заяви стягувача ТОВ «ОТП Факторинг Україна», яка надійшла 15.04.2015 року, та оригінала виконавчого листа по справі № 357/9922/13-ц 2/357/78/14 від 03.03.2015 року, боржником за яким є ОСОБА_1, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 47271961 щодо примусового виконання вказаного рішення суду, боржнику надано строк для добровільної сплати боргу в семиденний строк з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

ОСОБА_3 17.04.2015 року державним виконавцем Лінецькою О.В. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, згідно якої накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1, у межах суми стягнення 801 947,21 грн., заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить боржнику, в межах суми боргу.

При розгляді скарги суд враховує наступне.

В ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та

інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За положеннями ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: в т. ч. виконавчі листи, що видаються судами.

Так, згідно ст.25 вказаного Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Як встановлено судом, оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.04.2015 року державним виконавцем було винесено у встановлений строк на підставі оригіналу виконавчого листа, виданого судом, який відповідає вимогам ст.18 Закону «Про виконавче провадження», з копії постанови про відкриття виконавчого провадження вбачається, що в ній державним виконавцем зазначено всі необхідні дані, виконавчий документ подано до належного відділу ДВС, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання на дату винесення постанови не закінчився.

Згідно ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого

провадження у випадках, передбачених цим Законом; якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків,

коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Жодних передбачених Законом підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження на дату винесення оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження не існувало.

Крім того, державним виконавцем було направлено копію постанови про відкриття виконавчого провадження згідно вимог ст.31 Закону рекомендованим листом на адресу, вказану судом у виконавчому документі, лист повернуто до відділу ДВС за закінченням терміну зберігання.

З врахуванням наведеного суд вважає, що в діях державного виконавця Ліцецької О.В. відсутні ознаки неправомірності, оскільки при вчиненні виконавчих дій вимоги Закону України «Про виконавче провадження», зокрема ст.25, порушені не були.

ОСОБА_3 державним виконавцем правомірно винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

В скарзі взагалі не зазначено, яким вимогам Закону не відповідає ця постанова та постанова про розшук майна боржника від 02.03.2016 року.

Сам той факт, що боржник копій постанов не одержував, не свідчить про їх невідповідність вимогам Закону.

Оскільки заявником не надано доказів на підтвердження порушення державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження» при відкритті виконавчого провадження на підставі вказаного вище виконавчого листа, суд вважає, що державний виконавець здійснив виконавчі дії з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Судом враховуються і ті обставини, що за ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обовязковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обовязкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невідємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового розгляду.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

А тому проаналізувавши все вищенаведене, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення скарги ОСОБА_1 відсутні.

Відповідно до ч.4 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

За ст.383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно ст.384 ЦПК України скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Відповідно до ст.385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

ОСОБА_1 подано скаргу до суду у встановлений строк, оскільки з матеріалами виконавчого провадження його представник ознайомився під розписку 22.04.2016 року, до цього всі копії документів, які надсилалися рекомендованими листами на адресу боржника, вказану у виконавчому документі, було повернуто за закінченням терміну зберігання.

Керуючись Законом України Про виконавче провадження, ст.ст. 383-385 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В :

В задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом пяти днів з дня проголошення ухвали.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п»яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя ОСОБА_5