Постановление суда № 58372821, 08.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" червня 2016 р. м. Київ К/800/34864/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Зайцева М.П.,

суддів: Веденяпіна О.А., Загороднього А.Ф.,

за участю секретаря судового засідання - Бруя О.Д.,

представника відповідача - Чорнописької В.В.

представника прокуратури - Духа Я. М.

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду касаційну скаргу Прокуратури Тернопільської області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2015 року у справі № 819/302/13-а (876/9253/13) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелвіс" до Гусятинської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області за участю прокуратури м. Тернополя про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелвіс" (далі - "Мелвіс") звернулось в суд з позовом до Гусятинської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області (далі - МДПІ) в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000862300/0 від 21 травня 2008 року.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2008 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2010 року, позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 січня 2013 року задоволено касаційну скаргу МДПІ, скасовано оскаржувані постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2010 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року відмовлено у задоволені позовних вимог.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2015 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нову, якою задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанції, прокуратура подала касаційну скаргу, в якій просив його скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю - доповідача, присутніх у судовому засіданні, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі акту №286/23-21135193 від 13 травня 2008 року, складеного за результатом виїзної позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2007 року, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000862300/0 від 21 травня 2008 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток підприємства у розмірі 1 800 000,00грн., у тому числі 1 000 000,00грн. основного платежу та 800 000,00грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Підставою для визначення податкових зобов'язань слугував висновок податкового органу про порушення позивачем підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5, підпункту 8.1.2 пункту 8.1, підпункту 8.2.2, пункту 8.2 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок безпідставного включення витрат на придбання у СПД Сороколіт В.І. робіт по створенню окремого програмного продукту -"Інтегрований модуль" загальною сумою 4 000 000,00грн. до валових витрат підприємства.

Відповідно до підпункту 5.3.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не включається до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Підпункт 8.1.2 пункту 8.2 статті 8 названого Закону передбачає, що амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, до яких відповідно до підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" відносять комп'ютерні програми, проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

Відповідно до визначення, встановленого Законом України "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних" та Законом України "Про авторське право і суміжні права" комп'ютерна програма -це набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи в будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп'ютером, які приводять його в дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об'єктному кодах).

Згідно приписів постанови Кабінету Міністрів України від 28 січня 2004 року №86 "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання" програмне забезпечення - це набір однієї "програми"або "мікропрограм"а6о більше зафіксованих на будь-якому матеріальному носії. Програма - це послідовність команд для виконання або перетворення у форму, яка підлягає виконанню електронним комп'ютером.

Згідно статті 155 Господарського кодексу України комп'ютерні програми є об'єктами прав інтелектуальної власності.

За змістом пункту 1.2 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" об'єкти інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані в порядку встановленому відповідним законодавством, об'єктом права власності платника податку, - це нематеріальні активи.

За результатом розгляду справи було встановлено, що комп'ютерна програма ІСУ "МЕЛВІС" належить позивачеві та відноситься до основних фондів четвертої групи.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що виконання робіт по створенню (розробці) програмного забезпечення інтегрованого модуля для "Інформаційної системи управління "МЕЛВІС", є не що інше як поліпшення самої "ІСУ "МЕЛВІС", тобто поліпшення основних фондів 4 групи.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Зважаючи на викладене, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а помилково скасована постанова суду першої інстанції - залишенню в силі.

Керуючись статтями 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Прокуратури Тернопільської області задовольнити, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2015 року у справі № 819/302/13-а (876/9253/13) - скасувати.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.П. Зайцев

О.А. Веденяпін

А.Ф. Загородній