№ 58354905, 16.06.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/12404/14-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

16.06.2016 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Дергачової Н.В., при секретарі судового засідання - Меркуловій Ю.П., за участю представника позивача - ОСОБА_1 та представника третьої особи - ОСОБА_2, та позивача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді адміністративний позов ОСОБА_3 до Ужгородської міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 про визнання не чинним та скасування рішення Ужгородської міської ради № 792 від 28.12.2012 року, -

Керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 98, 106-163,185-186 КАС України, ст. 17, 22 ЗК України 1990 року, ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15-92 «Про приватизацію земельних ділянок», суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Ужгородської міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 про визнання не чинним та скасування рішення Ужгородської міської ради.

Судові витрати у відповідності до ст. 94, 98 КАС України покласти на позивача.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови буде виготовлений протягом п'яти днів з дня оголошення його вступної та резолютивної частини.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Н.В. Дергачова