Постановление суда № 58330516, 14.06.2016, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

"14" червня 2016 р.Справа № 924/1986/14

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., розглянувши матеріали скарги на дії державного виконавця у справі №924/1986/14

за позовом дочірнього підприємства публічного акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк України „Лізингова компанія „Укрексімлізинг, м. Київ

до приватного підприємства „Перлина Поділля-2005, смт. Стара Ушиця, Камянець-Подільський район

про стягнення заборгованості з лізингової винагороди у розмірі 24270,00 грн., 10149,83 грн. - інфляційних втрат, 14336,44 грн. - 15,5% річних, 10621,89 грн. - пені

За участю представників:

від приватного підприємства „Перлина Поділля-2005: ОСОБА_1 - за довіреністю від 16.01.2016р.;

від ДП ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України „Лізингова компанія „Укрексімлізинг: не зявився

від ДВС: ОСОБА_2 - за довіреністю №07-39/8820 від 03.06.2016р.

Рішенням господарського суду від 28.01.2015р. частково задоволено позов дочірнього підприємства публічного акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк України „Лізингова компанія „Укрексімлізинг, м. Київ до приватного підприємства „Перлина Поділля-2005, смт. Стара Ушиця, Камянець-Подільський район про стягнення заборгованості з лізингової винагороди у розмірі 24270,00 грн., 10149,83 грн. - інфляційних втрат, 14336,44 грн. - 15,5% річних, 10621,89 грн. - пені. Присуджено до стягнення з приватного підприємства „Перлина Поділля-2005 на користь дочірнього підприємства публічного акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк України „Лізингова компанія „Укрексімлізинг 24270,00 грн. - заборгованості з лізингової винагороди, 10621,89 грн. - пені, 14336,44 грн. - 15,5% річних, 10077,93 грн. - інфляційних втрат, 1824,62 грн. - витрат по оплаті судового збору.

13.02.2015р. на виконання рішення видано наказ.

На стадії виконання судового рішення, ухвалою від 22.03.2016р., затверджено мирову угоду від 12.02.2016р., укладену між дочірнім підприємством ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України „Лізингова компанія „Укрексімлізинг, м. Київ та приватним підприємством „Перлина-Поділля-2005, Хмельницька область, Камянець-Подільський район, смт. Стара Ушиця.

06.05.2016р. приватне підприємство „Перлина-Поділля-2005 звернулося до суду зі скаргою на дії державного виконавця, згідно якої просить визнати неправомірними дії державного виконавця районного відділу ДВС Камянець-Подільського міськрайонного управління юстиції в частині винесення постанови від 12.03.2015р. про стягнення з боржника - ПП „Перлина Поділля 2005 виконавчого збору у розмірі 6113,09 грн. Також, скаржник просить скасувати постанову державного виконавця районного відділу ДВС Камянець-Подільського міськрайонного управління юстиції від 12.03.2015р. ВП №46741137 про стягнення з боржника - ПП „Перлина Поділля 2005 виконавчого збору у розмірі 6113,09 грн. У скарзі було заявлено клопотання про відновлення строку на оскарження дій державного виконавця в частині винесення постанови про стягнення виконавчого збору, пропущеного, на думку скаржника, не з його вини.

Ухвалою від 11.05.2016р. призначено судове засідання щодо розгляду клопотання приватного підприємства „Перлина Поділля-2005 про відновлення строку на оскарження дій державного виконавця в частині винесення постанови про стягнення виконавчого збору, а також щодо розгляду скарги на дії державного виконавця районного відділу ДВС Камянець-Подільського міськрайонного управління юстиції про визнання неправомірними дій державного виконавця районного відділу ДВС Камянець-Подільського міськрайонного управління юстиції в частині винесення постанови від 12.03.2015р. про стягнення з боржника - ПП „Перлина Поділля 2005 виконавчого збору у розмірі 6113,09 грн.; про скасування постанови державного виконавця районного відділу ДВС Камянець-Подільського міськрайонного управління юстиції від 12.03.2015р. ВП №46741137 про стягнення з боржника - ПП „Перлина Поділля 2005 виконавчого збору у розмірі 6113,09 грн.

Ухвалою суду від 06.06.2016р. відновлено ПП „Перлина Поділля-2005 пропущений строк для звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця.

На думку скаржника, дії державного виконавця районного відділу ДВС Камянець-Подільського міськрайонного управління юстиції є неправомірними в частині винесення постанови від 12.03.2015р. про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 6113,09 грн., тому вважає, що вказана постанова підлягає скасуванню.

Обгрунтовуючи свою позицію, посилається на п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003р. „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження, згідно якого витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово. При цьому, стверджує, що відділом ДВС не вчинено жодних заходів, які можливо кваліфікувати як заходи примусового виконання рішення, визначені ст. 32 Закону України „Про виконавче провадження.

Посилаючись на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 28.01.2015р. у справі №3-217гс14, в постановах Вищого господарського суду України від 04.07.2013р. по справі №2/5025/2168/11, від 17.04.2013р. по справі №7/29, від 07.04.2015р. по справі №924/942/14, скаржник вважає, що сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець повязує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання.

Представник скаржника в судовому засіданні наполягав на задоволенні скарги.

Представник ДВС у письмовому запереченні з приводу скарги та у судовому засіданні навів перелік всіх виконавчих дій по виконавчому провадженню №46741137, стверджуючи, що державним виконавцем вчинялися дії щодо стягнення виконавчого збору відповідно до положень Закону України „Про виконавче провадження. Тому вважає, що підстави для скасування оскаржуваної постави відсутні.

Заслухавши представників боржника та відділу ДВС, дослідивши матеріали справи та матеріали виконавчого провадження, суд встановив:

04.03.2015р. державним виконавцем районного відділу державної виконавчої служби Камянець-Подільського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №46741137 про примусове виконання наказу №924/1986/14 від 13.02.2015р. Зазначеною постановою боржнику було встановлено строк для самостійного виконання рішення суду до 11.03.2015р. У постанові повідомлено, що при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк, рішення суду підлягає виконанню в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, повязаних з провадженням виконавчих дій.

12.03.2015р. у звязку з невиконанням боржником рішення суду самостійно, державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 6113,09 грн.

22.06.2015р. державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження у звязку з розшуком транспортного засобу.

Згідно інформації про виконавче провадження, яка міститься в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень, 30.11.2015р. з рахунків боржника на користь стягувача стягнуто 5869,40 грн. та 586,94 грн. на виконавчий збір.

Ухвалою суду від 22.03.2016р. затверджено мирову угоду від 12.02.2016р. на стадії виконання судового рішення, укладену між позивачем та відповідачем.

23.05.2016р. державним виконавцем, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України „Про виконавче провадження, винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у звязку із затвердженням судом мирової угоди, укладеної між стягувачем і боржником.

При розгляді скарги, судом приймається до уваги наступне.

Згідно ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про виконавче провадження, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно частини 2 статті 25 Закону України „Про виконавче провадження, державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Частиною 1 статті 27 Закону „Про виконавче провадження передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону „Про виконавче провадження (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної постанови), у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Абзацом 2 ч. 1 вказаної статті Закону передбачено, що виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Отже, відповідно до приписів законодавства, чинного на момент винесення оскаржуваної постанови, необхідною умовою для стягнення з боржника виконавчого збору є сам лише факт невиконання рішення у строк, встановлений для його добровільного виконання. Тому, твердження скаржника про те, що виконавчий збір стягується лише при умові вчинення державним виконавцем виконавчих дій є безпідставним та необгрунтованим.

Матеріали виконачого провадження свідчать, що при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження, державний виконавець, встановивши строк для самостійного виконання рішення суду, попередив боржника про стягнення з нього виконавчого збору у випадку невиконання рішення в добровільному порядку у встановлений строк.

Зазначена постанова боржником не оскаржувалася. У встановлений термін для самостійного виконання (до 11.03.2015р.) до відділу ДВС не було надано доказів виконання рішення суду.

Отже, стягнення з боржника виконавчого збору в даному випадку є законним. Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 31.03.2016р. по справі №925/527/14.

Окрім того, посилання скаржника на те, що державним виконавцем не вчинено жодних примусових заходів спростовується матеріалами справи. Зокрема, у затвердженій судом мировій угоді, самі сторони відобразили дії ДВС, а саме те, що державною виконавчою службою за виконавчим провадженням №46741137 з боржника на користь стягувача 30.10.2015р. було перераховано 5869,40 грн. Також, 22.06.2015р. державним виконавцем було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження у звязку з розшуком транспортного засобу. Вказані дії відображено також в інформації про виконавче провадження, яка міститься в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень.

Судом враховується, що відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України „Про виконавче провадження, постанова про стягнення виконавчого збору виноситься під час першого надходження виконавчого документа державному виконавцю. Під час наступних предявлень до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

Положеннями п. 3.7.1. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, передбачено, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у частині першій статті 28 Закону. Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова про стягнення з боржника виконавчого збору винесена 12.03.2015р., тобто на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення (строк встановлено до 11.03.2015р.). Таким чином, державним виконавцем дотримано усі вимоги чинного законодавства під час прийняття оскаржуваної постанови.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно з п. 6 ст. 28 Закону „Про виконавче провадження, у разі завершення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 47, пунктами 2 і 8 частини першої статті 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Пунктом 3.7.4. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5 передбачено, що у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 5, 8, 9, 11 - 13 частини першої статті 49 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець у постанові про закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа) зазначає про виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме провадження та не пізніше наступного робочого дня після завершення такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору, про що виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Строк для самостійного виконання боржнику в такому випадку не надається. До виконання постанови про стягнення виконавчого збору не застосовуються положення статті 21 Закону.

Як вбачається із інформації про виконавче провадження з ЄДРВП на стягнення виконавчого збору було перераховано лише 586,94 грн.

З огляду на викладене вище, суд прийшов до висновку, що державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Камянець-Подільського міськрайонного управління юстиції вчинялися дії щодо стягнення з боржника виконавчого збору відповідно до положень чинного законодавства, тому є правомірними. Оскаржувана постанова органу ДВС від 12.03.2015р. про стягнення з боржника виконавчого збору прийнята відповідно до вимог ст. 28 Закону „Про виконавче провадження, тому суд не вбачає підстав для її скасування.

З приводу посилання скаржника на постанову Верховного Суду України від 28.01.2015р. у справі №3-217гс14, постанови Вищого господарського суду України від 04.07.2013р. по справі №2/5025/2168/11, від 17.04.2013р. по справі №7/29, від 07.04.2015р. по справі №924/942/14, судом враховується положення ч. 1 ст. 112-28 ГПК України, відповідно до якої висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Судом береться до уваги, що правова позиція Верховного Суду України, викладена в постанові від 28.01.2015р. у справі №3-217гс14 ґрунтувалася на правовій оцінці ст. 28 Закону України „Про виконавче провадження, в редакції, яка діяла до 12.02.2015р. (необхідність вчинення виконавчих дій виконавцем для стягнення виконавчого збору).

Натомість, у даному випадку при розгляді скарги ПП „Перлина-Поділля-2005 на дії органу ДВС судом застосовуються положення ст. 28 Закону „Про виконавче провадження в редакції Закону N191-VIII (191-19) від 12.02.2015р., яка діяла на момент прийняття оскаржуваної постанови від 12.03.2015р., редакція якої відрізняється від редакції, що розглядалась Верховним Судом України в постанові від 28.01.2015р. у справі №3-217гс14.

Судом враховується, що відповідно до приписів чинного, на дату спірної постанови, законодавства, необхідною умовою для стягнення з боржника виконавчого збору є сам лише факт невиконання рішення у строк, встановлений для добровільного виконання. Крім того, суд приймає до уваги і той факт, що виконавцем все ж вчинялись дії на примусове виконання рішення господарського суду, про що вже зазначалося вище.

Згідно з п. 9.13. постанови Пленуму ВГСУ №9 від 17.10.2012р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобовязує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає доводи приватного підприємства „Перлина-Поділля-2005 неправомірними, у звязку з чим скаргу про визнання неправомірними дії державного виконавця районного відділу ДВС Камянець-Подільського міськрайонного управління юстиції в частині винесення постанови від 12.03.2015р. про стягнення з боржника - ПП „Перлина Поділля 2005 виконавчого збору у розмірі 6113,09 грн.; про скасування постанови державного виконавця районного відділу ДВС Камянець-Подільського міськрайонного управління юстиції від 12.03.2015р. ВП №46741137 про стягнення з боржника - ПП „Перлина Поділля 2005 виконавчого збору у розмірі 6113,09 грн., належить відхилити.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу приватного підприємства „Перлина-Поділля-2005 про визнання неправомірними дії державного виконавця районного відділу ДВС Камянець-Подільського міськрайонного управління юстиції в частині винесення постанови від 12.03.2015р. про стягнення з боржника - ПП „Перлина Поділля 2005 виконавчого збору у розмірі 6113,09 грн.; про скасування постанови державного виконавця районного відділу ДВС Камянець-Подільського міськрайонного управління юстиції від 12.03.2015р. ВП №46741137 про стягнення з боржника - ПП „Перлина Поділля 2005 виконавчого збору у розмірі 6113,09 грн., відхилити.

Суддя В.В. Димбовський

Віддруковано 5 примірників:

1 до справи,

2, 3 - дочірньому підприємству публічного акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк України „Лізингова компанія „Укрексімлізинг (м. Київ, вул. Воровського, 11; м. Київ, вул. Тельмана, 5, офіс 605),

4 - приватному підприємству „Перлина Поділля-2005",

5 - районному відділу ДВС Камянець-Подільського міськрайонного управління юстиції.