Постановление суда № 58328368, 01.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

01 червня 2016 року м. Київ К/800/14722/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Пилипчук Н.Г.

розглянувши касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 03.07.2014

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2016

у справі №803/1063/14 (876/7463/14)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінно-спортивний клуб «Західна зірка»

до 1. Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області;

2. Головного управління державної казначейської служби України у Волинській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 03.07.2014 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2016 (повний текст виготовлено 13.05.2016) Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Волинській області подано в межах строку, встановленого частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною п'ятою статті 213 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

До касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору.

Суб'єкт владних повноважень не входить до переліку суб'єктів, передбаченого в статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги), звільнених від сплати судового збору.

В касаційній скарзі відповідачем порушено питання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Суддя-доповідач не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою звільнити повністю або частково від сплати судових витрат.

Наведені положення Кодексу адміністративного судочинства України кореспондують положенням ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, суддя-доповідач вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, не є підставою для звільнення від такої сплати.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції Закону від 22.05.2015 № 484-VIII) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або

скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2014 місячний розмір мінімальної заробітної плати становить 1218 гривні (ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 № 719-VII).

Відповідно до абз. 2 п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на час подання позову) за подання адміністративного позову майнового характеру ставка становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1827 грн.) та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати (4872 грн.).

Як вбачається з доданих до касаційної скарги копій оскаржуваних судових рішень, у справі подано позовну заяву майнового характеру - загальна сума за податковими повідомленнями-рішеннями від 02.04.2014 № 0005361501 та № 0005401501 та бюджетним відшкодуванням складає 384920 грн. При цьому максимальна ставка за подання позову становить 4872 грн.

Таким чином, ставка судового збору, яку відповідач повинен сплатити при поданні касаційної скарги, складає: 4872 грн. х 120% = 5846,4 грн.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області має усунути вказані недоліки та надати документ про сплату судового збору за подачу касаційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі.

Керуючись ст. ст. 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Луцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Волинській області у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 03.07.2014 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2016.

Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області залишити без руху.

Встановити Луцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Волинській області строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків: до 04.07.2016.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Г.Пилипчук