№ 58326921, 15.06.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 червня 2016 року № 826/4575/16

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Добрянської Я.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київський завод шампанських вин «Столичний»до відповідачаЦентрального об»єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києвіпровизнання протиправним та скасування рішення, зобов"язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПАТ «Київський завод шампанських вин «Столичний» звернувся в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до відповідача Центрального об»єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - УПФ), в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення УПФ від 19.02.2016 р. №0014 про застосування фінансових санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов»язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2016 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

Так, в обґрунтування позовних вимог серед іншого зазначено, що з 01.01.2011 р. у зв»язку із набранням чинності Закону України від 09.07.2003 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування» норма п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України від 09.07.2003 р. №1058-VI «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», на підставі якої винесено оскаржуване рішення, втратила чинність.

Відповідачем до суду письмових пояснень та/або заперечень на адміністративний позов подано не було.

Так, за результатом судового засідання 10.05.2016 р. суд прийшов до висновку про можливість продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні у справі документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, а також з'ясувавши позицію судів вищих інстанцій з приводу вирішення аналогічних спірних правовідносин, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

На підставі наказу від 16.02.2016 р. №40, направлення від 17.02.2016 р. №1922/103, посвідчення від 13.11.2012 р. №278, спеціалістом УПФ проведено позапланову перевірку достовірності відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру на громадянина ОСОБА_2 (іден. код НОМЕР_1) за 2009 рік, ПАТ «Київський завод шампанських вин «Столичний».

Перевірку проведено з 19.02.2016 р. по 19.02.2016 р. з відома заступника директора з обліку економічних та кадрових питань ОСОБА_3 та в присутності головного бухгалтера ОСОБА_4

Під час перевірки використано такі документи, як: копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, витяг з наказу від 16.08.2004 р. №94-Л, особиста картка (відомість про нарахування заробітної плати) ОСОБА_2 за 2009 р.

Так, перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 4 п. 2 ст. 17 Закону України від 09.07.2003 р. №1058-ІV «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», Порядку формування та подання органам загальнообов2язкового державного пенсійного страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 10.06.2004 р. №7-6.

Результати перевірки оформлено актом перевірки від 19.02.2016 р. №7.

Беручи до уваги висновки перевірки відповідачем винесено рішення від 19.02.2016 р. №0014 про застосування фінансових санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов»язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, в якому на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України від 09.07.2003 р. №1058-VI «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов»язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, вирішив до ПАТ «Київський завод шампанських вин «Столичний» застосовувати фінансові санкції у розмірі 1363,18 грн.

Відтак, вважаючи рішення відповідача протиправним та таким, що порушує права та законні інтереси позивача, останній за їх захистом звернувся із цим позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства з приводу даного спору, а також заслухавши пояснення представника відповідача та оглянувши позицію судів вищих інстанцій з приводу аналогічних спорів, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи на наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

За період до 1 січня 2011 року відносини, що виникали між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулювалися Законом № 1058-IV. Зазначеним Законом визначалися платники страхових внесків, порядок їх нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно з п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України від 09.07.2003 р. №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів ПФУ накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до абз. 5 п. 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що набрав чинності з 1 січня 2011 року, стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що управління ПФУ протиправно винесло рішення від 19.02.2016 р. про застосування до позивача фінансових санкцій за несвоєчасне подання звітності до органів ПФУ за 2009 р. на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону №1058-IV, оскільки зазначена норма Закону втратила чинність з 1 січня 2011 року згідно із Законом № 2464-VI і не діяла на дату прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.

Зазначена позиція відповідає висновкам Верховного суду України, викладеним у постанові від 20.11.2012 р. №21-367а12 у справі за позовом ОСОБА_9 до управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області (далі - управління ПФУ, ПФУ відповідно) про визнання рішень протиправними (номер рішення в ЄДРСР 27996302).

Отже, аналізуючи зазначені вище норми чинного законодавства, а також висновки Верховного суду України, та, окрім цього, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду обставини справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Також згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Водночас якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз (ч. 2).

Враховуючи вищенаведене в сукупності та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва, правонаступником якого є Центральне об»єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві, від 19.02.2016 р. №0014 про застосування фінансових санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов»язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством.

3. Присудити на корить Публічного акціонерного товариства «Київський завод шампанських вин «Столичний» за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об»єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві судовий збір у розмірі 1378 грн. (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень).

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська