Постановление суда № 58272393, 13.06.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

13 червня 2016 року Справа № 908/5184/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Гончарука П.А. (доповідача),

суддів Кондратової І.Д.,

Стратієнко Л.В.,

розглянувши касаційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 30 листопада 2015 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23 березня 2016 року у справі №908/5184/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інмедсервіс - плюс" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області м. Запоріжжя про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №2278/д від 24.07.2007р., -

Встановив:

Згідно ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

З 01.09.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема, до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України, якою ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 120 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

У поданій касаційній скарзі регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області м. Запоріжжя просить відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення у справі, посилаючись на те, що регіональному відділенню не виділено коштів на оплату судового збору.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Проте, цією статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочення сплати судового збору.

Оскільки відповідачем не обґрунтовано та не підтверджено належними й допустимими доказами наявності обставин, які свідчили б про неможливість сплатити судовий збір при поданні касаційної скарги та не подано доказів на підтвердження того, що його матеріальне становище зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду касаційної скарги та він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі, то правові підстави для відстрочення сплати судового збору відсутні.

З огляду на викладене, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду як така, що оформлена з порушенням норм процесуального права, та підлягає поверненню скаржнику.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу на рішення господарського суду Запорізької області від 30 листопада 2015 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23 березня 2016 року у справі №908/5184/15 повернути регіональному відділенню Фонду державного майна України по Запорізькій області м. Запоріжжя.

Головуючий П.А. Гончарук

Судді І.Д. Кондратова

Л.В. Стратієнко