№ 58260375, 09.06.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/9901/16-п

Провадження № 33/772/133/2016

Категорія: 147

Головуючий у суді 1-ї інстанції Клапоущак С. Ю.

Доповідач: Бурденюк С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2016 р. м. Вінниця

Суддя Апеляційного суду Вінницької області Бурденюк С.І., за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу останнього на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 16.05.2016 року, про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, -

В с т а н о в и в :

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 16.05.2016 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та до нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Згідно матеріалів справи, 05.05.2016 року о 23.15 год. в м. Вінниці по вул. С.Зулінського, 5 водій ОСОБА_2, в порушення вимог пункту 2.9 а Правил дорожнього руху України, керував автомобілем «Land Rover Range Rover Vogue»,д.н.з. НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою алкотестеру "Драгер" № 6810 в присутності двох свідків.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2просить змінити постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 16.05.2016 року в частині накладення адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на 1 рік, призначивши йому більш м'який вид стягнення - штраф або виправні роботи.

Свої вимоги мотивував тим, що при визначенні адмінстративного стягнення суд не врахував , що при складанні протоколу про адміністртаивне стгянення та у судовому засіданні він повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, сприяв встановленню істини, просив суд не позбавлети його рава керування транспортним засобом, оскільки це призведе до втрати ним можливості заробити собі на прожиття. Також суд не врахував молозначність вчиненого ним правопорушення, оскільки як показав результат дослідження, його стан сп'яніння перевищував допустиму норму лише на 0,04 проміле.

ОСОБА_2.у судовому засіданні пояснив, що вину у вчиненні даного правопорушення він визнає повністю, щиро кається. Просить суд не позбавляти його права керування транспортним засобом, оскільки автомобіль є джерелом його доходу, так як він постійно їздить у відрядження за кордон на автомобілі.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, доводи, викладені в апеляційній скарзі, вислухавши пояснення ОСОБА_2,який в повному обсязі підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга останнього підлягає до задоволення, а постанова - зміні в частині призначеного адміністративного стягнення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні та інші обставини.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Вина ОСОБА_2 в скоєнні адміністративного правопорушення доведена належно оформленим протоколом про адміністративне правопорушення серія АП2 №110422 від 05.05.2016 року ( а.с. 2), поясненнями самого ОСОБА_2, викладені ним власноручно у протоколі про адміністративне правопорушення; актом огляду на стан алкогольного спяніння з виколристанням спеціальних технічних засобів.

Як убачається з перевірених матеріалів справи, зазначені вимоги адміністративного закону при розгляді цієї справи суддя виконав і правильно дійшов висновку про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Місцевий суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні ним вказаного адміністративного правопорушення, належним чином мотивувавши свій висновок у постанові та надавши йому вірну оцінку.

Разом з тим, в порушення вимог ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суддя міського суду в повній мірі не врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Так, ОСОБА_2 вину свою визнав, щиро розкаявся у скоєному як в місцевому суді так і апеляційному суді, вперше притягується до адміністративної відповідальності, тяжких наслідків від скоєного правопорушення не настало, просив суворо не карати, офіційно не парцює, проте автомобіль є джерелом заробітку для забезпечення його самого.

Крім того, апеляційний суд бере до уваги і доводи апеляційної скарги в частині незначної кількості вжитого ОСОБА_2 алкоголю , оскільки результат дослідження показав , що стан сп'яніння правопорушника перевищував допустиму норму лише на 0,04 проміле.

Відповідно до вимог ст.6 Конвенції, про захист прав людини і основоположних свобод,на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ,на суд покладається обов'язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.

З врахуванням вищезазначеного, а також за відсутності обставин-послідовного та щирого визнання провини та дійового каяття правопорушника , Апеляційний суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_2 менш суворе адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 3400 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст..55 Конституції України ,ст. ст. 293, 294

КУ п АП, -

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 - - задовольнити.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 16.05.2016 року щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУ п АП - змінити. Застосувати до ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.

Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: