Постановление суда № 58249894, 13.06.2016, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/1673/16-а

Провадження № 2-а/362/72/16

У х в а л а

"13" червня 2016 р. суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області К.В. Медведєв, розглянувши матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Гребінківської селищної ради про скасування постанови Виконавчого комітету Гребінківської селищної ради,-

в с т а н о в и в :

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04.04.2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишений без руху та наданий позивачу строк 3 днів з дня утримання ухвали суду для усунення зазначених в ухвалі недоліків. Вказана ухвала оскаржена в апеляційному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2016 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, в якій зазначено, що «відповідно до ч. 6 ст.187 КАС Українидо апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Порядок та розміри сплати судового збору регулюється Законом України «Про судовий збір». В апеляційній скарзі позивач посилається на ст. 288 КУпАП України, відповідно до якої особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита. У відповідності до ст. 1 Закону № 3674 судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Таким чином, сплата судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру регулюється виключно Законом № 3674. Крім того, оцінку темпоральним колізіям норм права свого часу дав Конституційний Суд України у справі № 18/183-97, врегулювавши порядок їх застосування у рішенні від 03.10.1997 р. № 4-зп. У вказаному рішенні Суд зазначив наступне: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є і те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше»».

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2016 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04.04.2016 року повернуто апелянту у звязку з не усуненням недоліків щодо несплати судового збору за подання апеляційної скарги.

06.06.2016 р. вказана справа повернулась до Васильківського міськрайонного суду Київської області повернулась дана справа, відповідно, ухвала Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04.04.2016 року набрала законної сили.

Оскільки ухвала суду Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04.04.2016 року набрала законної сили, то вона є обовязковою і для суду, а тому останній має перевірити чи усунуто недоліки, зазначені у вказаній ухвалі.

Станом на 13.06.2016 року недоліки позивачем не усунуто.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.108 КАС України якщо позивач не усунув недоліки адміністративного позову, який залишено без руху, адміністративний позов повертається позивачу.

При таких обставинах адміністративний позов слід вважати неподаним.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 106 - 108 КАС України,-

у х в а л и в:

Адміністративний позов вважати неподаним та повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги або закінченню апеляційного провадження. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги. в 5-денний строк з дня отримання ухвали суду.

Суддя К.В. Медведєв