Постановление суда № 58248501, 09.06.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У х в а л а

9 червня 2016 року м. КиївСуддя Верховного Суду України Ярема А.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 7 жовтня 2015 року, ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 14 грудня 2015 року, ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" про визнання недійсним кредитного та іпотечного договорів, зобов'язання до вчинення певних дій, стягнення грошової суми та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України із зазначеною заявою, яка не відповідає вимогам ст. ст. 357, 358 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Зі змісту заяви вбачається, що ОСОБА_1 подав заяву з підстави невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постановах Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права (п. 4 ч. 1 ст. 355 ЦПК України).

Для прикладу наявності підстави подання заяви, передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, ОСОБА_1 у заяві посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 квітня 2015 року, 3 червня 2015 року, 4 листопада 2015 року, 23 грудня 2015 року, 6 квітня 2016 року, 3 лютого 2016 року, копію яких додає до заяви.

Також ОСОБА_1 посилається у заяві, зокрема, на постанову Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 червня 2014 року, однак копію такого судового рішення не додає. У додатках до заяви копія постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 червня 2014 року відсутня.

При цьому, приклади подання заяви з підстави, передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, відсутні.

Зазначені ухвали суду касаційної інстанції не можуть бути взяті до уваги як приклади невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, оскільки таким прикладом може бути постанова Верховного Суду України про перегляд судового рішення у конкретній справі.

У зв'язку з цим, заявникові згідно з п. 3 ч. 2 ст. 357 ЦПК України потрібно уточнити підставу подання заяви (п. 1 та (або) п. 4 ч. 1 ст. 355 ЦПК України), а також обґрунтувати її належним чином.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 358 ЦПК України заявникові слід визначитися із наданням копії постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 червня 2014 року, у разі подання заяви з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України заявникові на підтвердження підстави подання заяви, передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, слід надати копію постанови (судового рішення) Верховного Суду України, ухваленої в порядку перегляду судових рішень (Глава 3 Розділу V ЦПК України).

Відповідно до ст. 358 ЦПК України до заяви про перегляд судових рішень додається документ про сплату судового збору. Із доданого документу про сплату судового збору вбачається, що судовий збір сплачено заявником не в повному обсязі з огляду на наступне.

З 1 вересня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким змінено ставки судового збору за подання до суду процесуальних документів і перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях.

У відповідності до штампу на конверті ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України 3 червня 2016 року.

Згідно із підпунктом 8 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України підлягає сплаті судовий збір у розмірі 130 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Розмір ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, визначено підпунктом 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 указаного Закону (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви) - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно із ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Також у даному випадку у частині вимоги про відшкодування моральної шкоди заявникові слід сплатити судовий збір у розмірі, що вираховується від суми моральної шкоди, заявленої позивачем, кратної відповідному розміру мінімальних заробітних плат.

Отже, у частині вимоги майнового характеру заявникові необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 130 % від 1 відсотку ціни позову, що складає 879 грн 56 коп.

За кожну вимогу немайнового характеру необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 130 % від 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (0,2 розміру мінімальної заробітної плати х 1218 грн х 130 %), що складає 316 грн 68 коп, а оскільки позовна заява містить три вимоги немайнового характеру, то розмір судового збору становить 950 грн 04 коп.

У частині вимоги про відшкодування моральної шкоди заявникові слід сплатити судовий збір у розмірі 316 грн. 68 коп.

Проте згідно з документом про сплату судового збору, доданого до заяви, на розрахунковий рахунок Верховного Суду України ОСОБА_1 сплатив лише 316 грн 68 коп.

З огляду на викладене, для розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд судових рішень судовий збір у розмірі 879 грн 56 коп. у частині майнової вимоги та 950 грн 04 коп. у частині немайнових вимог, повинен бути перерахований на рахунок Верховного Суду України з такими реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі, 22030102 р/о 31213207700007, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходів бюджету - 22030102, код банку отримувача - 820019, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; у графі платіжного доручення "Призначення платежу" зазначається "судовий збір (Верховний Суд України, 060)" символ звітності 207.

На адресу Верховного Суду України слід надіслати оригінал документу про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 359 ЦПК України у разі встановлення, що заяву подано без додержання вимог ст. ст. 357 та 358 цього Кодексу, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 359 ЦПК України заява повертається заявнику, якщо заяву подано без додержання вимог ст. ст. 357 та 358 цього Кодексу і заявник не усунув недоліки протягом установленого строку.

Керуючись ст. ст. 357, 358, 359 ЦПК України,

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд судових рішень залишити без руху та надати заявникові строк до 23 червня 2016 року для усунення зазначених недоліків заяви.

Роз'яснити, що у разі невиконання в установлений строк вимог цієї ухвали заява буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Верховного Суду України А.Г. Ярема