Решение № 58205682, 01.06.2016, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/6503/15-ц

пр.2/336/181/2016

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2016 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запорожжя у складі:

головуючого судді: Артемової Л.Г.,

при секретарі: Аксьоновій О.А.,

за участі сторін: представника позивача ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

01.09.2015 року позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі ОСОБА_3) звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором кредиту у сумі 18368,03грн., на обґрунтування позову посилається на те, що відповідач не виконує умови укладеного 02.09.2005 року кредитного договору щодо своєчасного погашення кредиту.

Представник Банку наполягав на задоволенні позову та просив стягнути суму заборгованості та сплачений при подачі позову судовий збір.

Відповідачка у судовому засіданні, визнаючи позов, пояснила, що намагається сплачувати заборгованість по цей час, проте, у звязку із вкрай тяжким матеріальним становищем просить зменшити стягнення.

Вивчивши матеріали справи, встановивши обставини і перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 02.09.2005 року між Банком та відповідачем був укладений кредитний договір, згідно умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с.9).

Відповідач свідомо прийняв пропозицію Банку, про що підписався власноручно, що ним не оспорюється та певний час користувався кредитною карткою.

Задовольняючи позов, суд виходить з того, що договір відповідає правилам ч. 1 ст. 634 ЦК України, а саме, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Відповідач приєднався до умов надання банківських послуг і їх підписання позичальником не обовязково, при цьому, у нього виникають певні обовязки. Підписавши заяву, позичальник підтвердив те, що він ознайомлений із правилами надання банківських послуг, що відповідачем не оспорюється.

Відповідно до п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього року жодна із сторін не проінформує іншу сторону при припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін.

Згідно з п. 3.1. Умов та правил надання банківських послуг відповідачу була видана картка із кредитним лімітом.

Суд враховує, що банківська платіжна картка використовується позичальником або довіреною особою для здійснення безготівкових операцій або отримання готівки у банкоматах та банківських установах. Крім того, такий договір має певні особливості, а саме це кредитна лінія в межах встановленого кредитного ліміту, який відновлюється, заборгованість може бути погашеною повністю або частково. Клієнт Банку, погасивши заборгованість, може продовжувати користуватися кредиткою. Клієнт, маючи доступ до кредитних ресурсів, сплачує встановлений процент лише за ту суму, яку він позичив у певний час. Якщо сторони не вчинили дій на припинення договору, ця кредитна лінія забезпечує відповідачеві тривалі звязки із Банком, які автоматично продовжуються на новий термін.

Слід зазначити, що п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачає автоматичне пролонгування не терміну дії кредитного ліміту, який відповідає строку дії картки та визначено у заяві, а лише дії умов щодо надання банківських послуг, які регулюють відносини між банком та клієнтом щодо відкриття та обслуговування банківського рахунку клієнта а також інших банківських послуг.

Договір не розірвано, не визнано не дійсним, він діє на цей час і тому доводи відповідача про незаконність вимог про стягнення процентів за користування кредитом та нарахування санкцій за невиконання умов договору не беруться судом до уваги.

Задовольняючи позов, суд керується також і ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, згідно яких договір є обовязковим для виконання сторонами, зобовязання повинні виконуватись сторонами договору належним чином відповідно до умов договору, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, у разі порушення зобовязання боржник повинен відшкодувати збитки, це безумовно для усіх зобовязань.

Заборгованість за кредитним договором станом на 31.07.2015 року складається з заборгованості за кредитом в сумі 3175,06 грн., процентів за користування кредитом в сумі 11260,36 грн., заборгованості за пенею та комісією за користування кредитом в сумі 2581,75 грн., штрафу (фіксована частина) в сумі 500,00 грн., штрафу (процентна складова) в сумі 850,00 грн., разом сума заборгованості дорівнює 18368,03 грн., що підлягає стягненню.

Також, відповідно до ст. 88 ЦПК України, стягненню на користь позивача підлягають понесені ним судові витрати.

Проте, відповідачка довела суду, що знаходиться у вкрай скрутному матеріальному становищі, а саме має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, яких виховує самостійно, не отримує аліментів, є інвалідом третьої групи, перенесла складну операцію, страждає на хронічні хвороби, потребує лікування, розмір соціальних виплат не забезпечує її родині необхідного соціального мінімуму, що дає суду змозі зменшити стягнення у відповідності до приписів ч. 3 ст. 552 ЦК України, дотримуючись принципу пропорційності інтересів сторін.

Стягненню підлягає заборгованість за кредитним договором № б/н від 02.09.2005 року в розмірі 14435,42 грн., яка складається з заборгованості за кредитом та по процентам за користування кредитом.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 16, 526, 543, 553, 610, 611, 629, 1054, 551 ЦК України, Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.ст. 57, 79, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса реєстрації за місцем проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором № б/н від 02.09.2005 року в розмірі 14435,42 грн., яка складається з наступного заборгованості за кредитом в сумі 3175,06 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 11260,36 грн., та судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 243,60 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подання через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя протягом десяти днів після проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Суддя Л.Г. Артемова