Постановление суда № 58179525, 07.06.2016, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/2679/16-ц

Номер провадження 2/489/1705/16

Ухвала

Іменем України

07 червня 2016 року місто Миколаїв

Суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва Кокорєв В. В., дослідивши матеріали позову № 489/2679/16-ц (провадження № 2/489/1705/16) за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Служба у справах дітей адміністрації Ленінського району Миколаївської міської ради про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину,

встановив

27.05.2016 позивачі звернулися до суду з вказаним позовом. Справі присвоєно номер №489/2679/16-ц (номер провадження №2/489/1705/16) та за допомогою автоматизованої системи розподілено судді Кокорєву В. В.

Під головуванням судді Кокорєва В. В. 14.01.2016 ухвалено рішення у ц/с №2/489/190/16 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, яка діє у своїх інтересах та як законний представник неповнолітньої доньки ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа - Миколаївська міська рада як орган опіки та піклування про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_1, яка діє у своїх інтересах та як законний представник неповнолітньої доньки ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про вселення, яким у задоволенні первісного позову відмовлено, вимоги за зустрічним позовом задоволено.

У вказаній справі ОСОБА_6 порушувала питання щодо витребування доказів для пред'явлення вказаних позовних вимог. В задоволенні клопотання було відмовлено, але при мотивуванні відмови судом висловлено думку щодо заявлених вимог, що може сприйматись сторонами як упередженість суду.

Рішенням Європейського суду у справі «Білуха проти України» (заява № 33949\02) від 09 листопада 2006 року встановлено, що відповідно до установленої практики Європейського Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.

Враховуючи те, що суддя розглядав справу щодо вказаних правовідносин, висловлював свою позицію у вказаних правовідносинах, це може бути сприйнято сторонами як упередженість суду. Судом було винесено заочне рішення про задоволення первісного позову, а при перегляді відмовлено у задоволенні первісного позову та задоволено зустрічний позов.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 20 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, які викликають сумнів в об'єктивності судді.

Враховуючи вищевикладене, а саме те, що суддя Кокорєв В. В. висловлював свою правову позицію та давав оцінку правовідносинам, з метою уникнення сумнівів сторін щодо неупередженості суду, вважаю за необхідне заявити самовідвід.

Керуючись ст. 20, 21, 25 ЦПК України, суддя

ухвалив

Заявити самовідвід судді у цивільній справі № 489/2679/16-ц (провадження № 2/489/1705/16) за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Служба у справах дітей адміністрації Ленінського району Миколаївської міської ради

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Кокорєв