Постановление суда № 58160271, 31.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2016 року м. Київ К/800/4475/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 01.12.2014

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2015

у справі № 817/2531/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-Р»

до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 01.12.2014, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2015, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної зі сторін, які беруть участь у справі, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження, у відповідності до п.2 ч.1 ст.222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго-Р» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з Товариством з обмеженою відповідальністю «Саноіл Торг» за період з 01.01.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт № 393/22-200/31299420 від 12.06.2013, в якому встановлено порушення позивачем вимог:

- п. 44.1 ст. 44, пп. 138.1.1 п. 138.1 п. 138.2, ст. 138, пп. 139.1, ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 703 500,00 грн. за І квартал 2012 року;

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету у розмірі 670 000 грн. за грудень місяць 2011 року.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 07.04.2014 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000762201, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем «Податок на прибуток» у сумі 1 055 250,00 грн., з яких: 703 500,00 грн. - за основним платежем; 351 750,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0000772201, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість по вітчизняних товарах» у сумі 1 005 000,00 грн., з яких: 670 000,00 грн. - за основним платежем; 335 000,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позову, враховуючи наступне.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Саноіл Торг» на виконання укладеного договору купівлі-продажу підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими, первинним документами бухгалтерського обліку, зокрема: актами приймання-передачі товару, видатковими накладними, платіжними дорученнями, податковими накладними.

Також у судовому порядку встановлено, що придбаний товар (нерафіновану соняшникову олію) позивачем було передано комісіонеру ТОВ «Югекотоп» за договором комісії. На виконання вказаного договору комісії ТОВ «Югекотоп» (продавець) уклало із іноземним контрагентом - Company «OREXIM LIMITED» (покупець) контракт, відповідно до умов якого покупець купив 5000 тонн української нерафінованої соняшникової олії врожаю 2011 року. Експортна поставка товару підтверджується вантажно-митною декларацією, а також іншими супроводжуючими експорт документами (радіологічні сертифікати, санітарні сертифікати).

Виконання договору комісії підтверджується звітом комісіонера перед комітентом та банківськими виписками про надходження коштів на рахунок позивача від ТОВ «Югекотоп» від продажу на експорт олії соняшникової нерафінованої.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що належний позивачеві товар зберігався в терміналі в резервуарах Товариства з обмеженою відповідальністю «Евері» за адресою м. Миколаїв, вул. Громадянська, 117 на підставі договору про надання послуг по прийманню, зберіганню та перевантаженню олії соняшникової, який був укладений між ТОВ «Югекотоп» та ТОВ «Евері».

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаним контрагентом, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Судами попередніх інстанцій обґрунтовано відхилені посилання податкового органу на акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 22.03.2013 № 788/22-20/37269136 «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Саноіл Торг» із питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам із Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфініті» за період з 21.03.2011 по 30.09.2012», як підставу для визнання господарських операцій з позивачем фіктивними, оскільки чинне податкове законодавство України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей.

Також, з матеріалів справи вбачається, що обставини придбання Товариством з обмеженою відповідальністю «Арго-Р» у Товариства з обмеженою відповідальністю «Саноіл Торг» нерафінованої соняшникової олії було предметом розгляду досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32013190000000033 від 30.01.2013, за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України.

Згідно постанови від 28.04.2014 кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України закрито у зв'язку з відсутністю в діянні службових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго-Р» складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України. У вказаній постанові зазначено, що згідно зібраних в ході досудового розслідування відомостей не встановлено обставин, які б свідчили про фіктивність проведених операцій Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго-Р» з купівлі товарно-матеріальних цінностей у Товариства з обмеженою відповідальністю «Саноіл Торг» зокрема, а також операцій з реалізації придбаних товарно-матеріальних цінностей за межі митної території України відповідно до договорів комісії укладених із, зокрема, Товариством з обмеженою відповідальністю «Югекотоп».

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що доводи податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту та валових витрат по взаєморозрахунках з вказаним контрагентом є безпідставними, і не можуть бути покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 222-224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 01.12.2014 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2015 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис)О.А. МоторнийСудді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)В.В. Кошіль