Постановление суда № 58147267, 02.06.2016, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/2914/16 Ц

Номер провадження 2-з/638/136/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2016 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Наумової С.М.

за участю секретаря Токарєвій М.В.,

розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу недійсним,

установив:

Позивач звернулась 18.02.2016 р. до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою, в якій просить суд визнати правочин договір комісії на відчуження квартири АДРЕСА_1, укладеного 20.11.2015 року між ОСОБА_5 Анатолієвичем та ОСОБА_1 недійсним.

24.05.2016 року позивач подала до канцелярії суду клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2, яка зареєстрована за громадянином ОСОБА_3.

Враховуючи, що розгляд справи відбувається у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Зазначена заява позивача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, не вбачає реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду, у разі задоволення позову.

З матеріалів справи не вбачається, що на момент звернення позивача до суду з позовною заявою, відповідач вчинив будь-які дії щодо продажу чи зміни власника квартири, це є лише припущення позивача щодо можливих дій відповідача.

У відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» із змінами від 12.06.2009 року, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього чи інших осіб.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» ухвали про відмову у забезпеченні позову оскарженню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151, 152 ЦПК України, -

ухвалив:

У задоволенні заявиОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу недійсним- відмовити.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: