Постановление суда № 58119462, 30.05.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 343/768/16-ц

Провадження № 22-ц/779/1101/2016

Категорія 50

Головуючий у 1 інстанції Лицур І. М.

Суддя-доповідач Бойчук І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Бойчука І.В.,

суддів Девляшевського В.А., Проскурніцького П.І.,

секретаря Драганчук У.М.,

з участю ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Долинського районного суду від 15 квітня 2016 року

в с т а н о в и л а :

Рішенням Долинського районного суду від 15 квітня 2016 року задоволено частково позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання в твердій грошовій сумі в розмірі 400,00 грн. щомісячно, починаючи з 06.04.2016 року - часу звернення в суд з даним позовом і до досягнення трирічного віку їхньою дочкою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто до 22.12.2018 року та 400,00 грн. відшкодування витрат за надану їй правову допомогу згідно з квитанцією адвоката ОСОБА_5

Рішення в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 551,20 грн. судового збору.

Апелянт на дане рішення подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що оскаржуване рішення не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи.

Апелянт вказує на те, що ним наведено було достатньо підстав, які підтверджують його матеріальний стан та незадовільний стан здоров'я та необхідність допомоги своїм батькам. В міру надходження коштів він не відмовляється надавати кошти дружині, проте сплачувати їх у твердій грошовій сумі щомісячно він не має змоги. Тому вважає, що суд завчасно, без належного дослідження доказів, які були надані ним ухвалив таке рішення.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції, та ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_3 відмовити

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 Сімейного кодексу України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Частиною 4 даної статті передбачено, що право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

В судовому засіданні встановлено, що сторони по справі 06 червня 2015 року зареєстрували шлюб, про що свідчить свідоцтво про шлюб НОМЕР_1, видане відділом ДРАЦС реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції Івано-Франківської області 06.06.2015 року.

Від шлюбу в сторін по справі ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_4, що стверджується свідоцтвом про її народження..

Позивачка ОСОБА_3 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, а тому має право на отримання від відповідача матеріальної допомоги (аліментів) на своє утримання, які той добровільно не надає.

Суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 може надавати позивачці матеріальну допомогу (аліменти), оскільки він є молодою і працездатною особою, іншої сім'ї та утриманців не має, тому повинен працювати та належним чином утримувати сім'ю.

Суд першої інстанції дав належну правову оцінку доводам ОСОБА_2 про те, що він не може працювати по стану здоров'я, оскільки встановлено, що він не визнаний непрацездатним, групи інвалідності не має. Такі доводи апелянта не спростовують законності та обґрунтованості судового рішення.

Визначаючи розмір аліментів на утримання позивачки, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 80 СК України, врахував ту обставину, що відповідач ніде не працює, нерухомого майна по місцю проживання не має, соціальної допомоги не отримує та проживає разом з батьками.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують його законності та обґрунтованості. Підстав для його скасування з мотивів, наведених у апеляційній скарзі, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Долинського районного суду від 15 квітня 2016 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: І.В. Бойчук

В.А. Девляшевський

П.І. Проскурніцький