Постановление суда № 58102629, 19.05.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 травня 2016 року

справа № 804/14602/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Лукманової О.М. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітас" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дії, -

В С Т А Н О В И В:

30.09.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мелітас" (далі-позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо відмови у прийняті податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітас" з податку на додану вартість за лютий 2015 року та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №4454/10/04-62-11-02-16 від 10.08.2015 року щодо відмови у прийнятті податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітас" з податку на додану вартість за лютий 2015 року, поданої засобами електронного зв’язку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ДФС у Дніпропетровській області №4454/10/04-62-11-02-16 від 10.08.2015р. про невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2015р. податковою звітністю.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процессуального права просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Як встановлено судом першої інстанції, 04.08.2015 року позивачем засобами електронного зв’язку направлено податкову декларацію за податковий період - лютий 2015 року.

13.08.2015 року ТОВ "Мелітас" отримало лист №4454/10/04-62-11-02-16 від 10.08.2015 року про невизнання податкової декларації ТОВ "Мелітас" з податку на додану вартість за період лютий 2015 року, оскільки декларація заповнена з порушенням п. 48.3 ст. 48 ПК України, а саме: невірно вказано місцезнаходження підприємства (відсутні дані країни та адміністративного району) (а.с.16-17).

Пунктом 46.1 статті 46 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору (пункт 48.1 статті 48 ПК України).

Відповідно до п.49.8 ст. 49 Податкового кодексу України, прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно із п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України, у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статі 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Відповідно до п. 48.3 ст. 48 ПК України, податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Як встановлено судом першої інстанції, 04.08.2015 року позивачем на адресу відповідача засобами електронного зв’язку подано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2015 року. У декларації позивачем зазначено адресу: 49000, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, вул. Леніна, буд 8-10, кімната 400-А.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців місцезнаходження позивача – 49000, Дніпропетровська обл., Дніпропетровськ, вул. Леніна, буд. 8-10, кімн. 400-А.

Відповідно до пункту 45.2 статті 45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Статтею 1 Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” визначено, що місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).

Разом з тим, суд звертає увагу, що згідно з пунктом 49.8 статті 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пунктом 49.11 статті 49 ПК України встановлено, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання (пп.49.11.2 п. 49.11 ст. 49 цього Кодексу).

Відповідно до пп. 49.9.2 п. 49.9 ст. 49 ПК України податкова декларація, надана платником, вважається прийнятою у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

За наведених обставин, доводи, зазначені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції не встановлено

Крім того, при подачі апеляційної скарги Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області не сплачено судовий збір.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” у редакції, чинній на момент подання позовної заяви, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору, що підлягає сплаті становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Законом України “Про Державний бюджет України на 2015 рік” встановлено розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2015 року 1218 грн. 00 коп.

Таким чином розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги, становить 1339,80 грн. (1218*110%).

У зв’язку з зазначеним, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне стягнути з Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області суму судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1339,80 грн.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції-,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року -залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року – залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь державного бюджету судовий збір у розмірі 1339,80 грн. (УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області; 37989274; МФО 805012; рахунок отримувача 31217206781004).

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: Т.С. Прокопчук