Постановление суда № 58102444, 30.05.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

щодо вирішення питання про закриття провадження у справі

30 травня 2016 року м. Київ № 826/26846/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів:

головуючого судді Шулежка В.П., суддів Іщука І.О. та Погрібніченка І.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання відповідача про закриття провадження в адміністративній справі

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Вікінг Моторз»

до

Державної фіскальної служби України,

Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Вікінг Моторз» з позовом до Державної фіскальної служби України та Броварської об’єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.07.2015р. №0002042201, а також визнання протиправними дій ДФС України щодо незадоволення скарг позивача.

Ухвалою судді від 22.01.2016 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено її до судового розгляду в колегіальному складі.

23.02.2016р. представником ДФС України подано до суду клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до ДФС України. Зокрема, клопотання мотивовано тим, що позивачем по суті оскаржується рішення ДФС України про результати розгляду скарги, яке прийняте в доюрисдикційній процедурі вирішення спірних правовідносин, а тому таке рішення ДФС України не є рішенням в розумінні ст. 17 КАС України та не підлягає розгляду в адміністративному суді.

Вирішуючи заявлене клопотання та дослідивши наявні матеріали, суд зазначає наступне.

Так, частиною 2 статті 124 Конституції України встановлено, що юрисдикція суддів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 25 листопада 1997 року №6-зп «Щодо офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України»частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.

З викладеної правової позиції Конституційного Суду України випливає, що підставою для звернення особи до суду з позовом щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльності будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб є наявність у позивача переконання в порушенні його прав або свобод чи в існуванні перешкод у здійсненні цих прав.

Вказаний принцип також закріплений в частині 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, який визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Виходячи із положень статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Так, згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Враховуючи вищенаведене, а також те, що у даній справі оскаржуються дії суб’єкта владних повноважень, а не власне його рішення за результатами розгляду скарги, беручи до уваги положення пп. 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України, а також керуючись положеннями ст.2, ч.2 ст.4, ч. 1 ст.6, статей 17, 19 КАС України, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

Керуючись статями 157, 160, 165 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про закриття провадження у справі відмовити.

Копію ухвали надіслати особам, що беруть участь у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.П.Шулежко

Суддя І.О.Іщук

Суддя І.М.Погрібніченко