Постановление суда № 57996024, 05.04.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/472/16 Справа № 200/21156/14-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Ферафонтов В.Ю.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Ферафонтова В.Ю.,

суддів Стуковенкової Т.Г., Іванової А.П.

при секретарі Шемет Ю.С.

за участю:

прокурора Крижановського О.С.

захисника ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши 05 квітня 2016 року в м. Дніпропетровську у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12014040640005012 відносно ОСОБА_3, за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом першої інстанції, на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 лютого 2016 року,

встановила:

Цією ухвалою:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше судимого,

звільнено від кримінальної відповідальності, за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.309 КК України, на підставі ч.4 ст.309 КК України, а кримінальне провадження № 12014040640005012 щодо ОСОБА_3 закрито.

Відповідно обвинувального акту, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він, 13 листопада 2014 року, реалізуючи раптово виниклий умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту, незаконно, з невстановленого слідством джерела, придбав для власного вживання речовину рослинного походження, масою 0,985 г, 1,011 г, 1,052 г, 0,974 г, 1,005 г, 1,028 г, 1,522 г, 1,452 г, 1,874 г, 1,024 г, що містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб „канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину складає 0,932 г, 0,964 г, 0,995 г, 0,934 г, 0,953 г, 0,973 г, 1,474 г, 1,406 г, 1,812 г, 0,985 г, яку він незаконно, без мети збуту, зберігав при собі, пересуваючись пішки по вулицям м. Дніпропетровська та доставив до будинку 127 по вул.Героїв Сталінграду в м. Дніпропетровську, де, приблизно о 17 годині 00 хвилин, був затриманий співробітниками міліції, які виявили та вилучили у нього вказані речовини.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду першої інстанції у звязку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Мотивуючи свої вимоги, посилається на те, що ухвала суду є незаконною, оскільки її не обґрунтовано доказами, які б свідчили про наркотичну залежність ОСОБА_3.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію, обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2, які заперечували проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляції прокурора підтверджуються матеріалами кримінального провадження та є обґрунтованими.

Відповідно ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Як вбачається з вироку, судом не було дотримано цих вимог закону.

Відповідно до ч.4 ст.309 КК України, особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії передбачені ч.1 ст.309 КК України.

Однак суд, вирішуючи питання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст.309 КК України, у мотивувальній частині ухвали не навів доказів, які б підтверджували факт захворювання обвинуваченого на наркоманію, потребу у лікуванні від неї, оскільки такі докази у матеріалах провадження відсутні.

Як вбачається з довідок про перебування ОСОБА_3 на стаціонарному лікуванні №155 від 15.12.2014 р, №160 від 09.01.2015 р, епікризів з історії хвороби №1934/685, 1906/679, відповіді на запит суду КУ «Обласний клінічний наркологічний диспансер» Запорізької обласної ради від 11.03.2015 року, ОСОБА_3 був поставлений діагноз «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання каннабіноїдів. Вживання зі шкідливими наслідками».

Відповідно до пояснень спеціаліста-нарколога, залученого судом першої інстанції для надання консультації з медичних питань, діагноз «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання каннабіноїдів. Вживання зі шкідливими наслідками» не є діагнозом «Наркоманія» або «Синдром залежності», а надані суду документи КУ «Обласний клінічний наркологічний диспансер» Запорізької обласної ради не є належним підтвердженням поставлення діагнозу «Наркоманія», який ставиться в особливому порядку лікарсько-консультативною комісією у складі трьох лікарів. Епізодичне вживання каннабіноїдів, 1-2 рази на місяць, не може викликати залежності. Поставлений ОСОБА_3 діагноз не свідчить про наявність психічної або фізичної залежності від наркотичного засобу.

Відповідно до анамнезу з історії хвороби ОСОБА_3 факт вживання ним наркотичних засобів, окрім його пояснень, обєктивними дослідженнями не перевірявся, діагноз ставився та лікування призначалося тільки на підставі його скарг.

Згідно довідки КУ «Дніпропетровський наркологічний диспансер» від 17.11.2014 року, ОСОБА_3 за місцем проживання під диспансерно-динамічним наглядом лікаря нарколога не знаходився. Звернувся до лікувального закладу тільки після направлення обвинувального акту щодо нього до суду. Вказане свідчить про те, що ОСОБА_3 звернувся до медичного закладу не через обєктивну потребу в лікуванні від наркотичної залежності, яка не була йому діагностовано, а з метою уникнення кримінальної відповідальності.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції необґрунтовано визнано діагноз «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання каннабіноїдів. Вживання зі шкідливими наслідками» поставлений ОСОБА_3 таким, що відповідає діагнозу «наркоманія»

Таким чином, ухвала суду першої інстанції про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.309 КК України на підставі ч.4 ст. 309 КК України є незаконною, підлягає скасуванню, а кримінальне провадження призначенню на новий судовий розгляд у суді першої інстанції

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів:

постановила:

Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом першої інстанції, задовольнити.

Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 лютого 2016 року, за кримінальним провадженням № 12014040640005012 відносно ОСОБА_3 скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала набирає чинності з дня її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді: