Решение № 57984633, 26.05.2016, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2016 р. Справа № 923/420/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Ковтун В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного підприємства "Агро-Максі", м. Каховка Херсонської області

до Каховського державного агротехнічного коледжу, с. Коробки Каховського району Херсонської області

про стягнення 81 682 грн.88 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - не прибув.

Приватне підприємство "Агро-Максі" (позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Каховського державного агротехнічного коледжу (відповідач), яким, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог № 19 від 10.05.2016 р. (а.с. 54-55), просить стягнути 81682 грн 88 коп. боргу, в тому числі 47320 грн. - сума не оплаченої вартості продукції, 3605 грн 40 коп. сума 3% процентів річних та 30757 грн 48 коп. - сума інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 536, 549, 611, 612, 625, 626, 629, 655, 692, 694 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 193, 217, 230-232, 343 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 2, 12, 49, 61, 64 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 26.04.2016 р. порушено провадження у справі, її розгляд призначений на 12.05.2016 р. Ухвалою суду від 12.05.2016 р. розгляд справи відкладався на 24.05.2016 р. з метою надання можливості сторонам скористатись повним обсягом процесуальних прав. Розгляд справи розпочатий 24.05.2016 року з перервою до 26.05.2016 року відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України.

Сторони, належним чином під розписку повідомлені про час, дату та місце розгляду справи (а.с. 106), але явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили.

Неявка представників сторін у судове засідання господарського суду не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

12.05.2016 р. відповідач надав суду відзив, згідно якого він не визнає позовні вимоги та доводить, що між сторонами не існує договору щодо поставки ячменю та відсутні будь-які домовленості з цього приводу. Відповідач доводить, що станом на жовтень 2013 року ПП "Агро-Максі" у добровільному порядку, без погоджень надав коледжу сільськогосподарську продукцію в якості погашення боргу за наявними на той час договірними зобов'язаннями між сторонами. Підтвердженням цього факту, на думку відповідача, є те, що з жовтня 2013 року позивач не вимагав провести проплату вартості поставленого ячменю. Відповідач звертає увагу суду, що видаткова накладна з боку коледжу підписана не уповноваженою особою. Відповідач пояснює, що ячмінь у кількості 26 т на загальну суму 47320 грн. уже був предметом розгляду за господарською справою № 923/782/14 та віднесена судовим експертом-економістом за справою до оплати в рахунок договору підряду № 1/3/10 від 01.03.2010 р., що є підставою для припинення провадження у цій справі на підставі п.2 ст.80 ГПК України. Відповідач вважає, що він не є боржником, який прострочив виконання грошового зобов'язання, тому не згодний з нарахуванням інфляційних втрат та 3% річних.

В судовому засіданні згідно з приписами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

10 жовтня 2013 року Позивач передав Відповідачеві ячмінь врожаю 2013 року на загальну суму 47320,00 грн., що підтверджується видатковою накладною постачальника № РН-0000089 від 10.10.2013 року.

Позивач доводив, що між сторонами був укладений договір щодо поставки ячменю, за яким він прийняв зобов'язання щодо поставки, а відповідач щодо приймання продукції та його оплати.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні, а покупець приймає та оплати прийнятий товар.

В ході розгляду справи не знайшли підтвердження договори відповідача щодо не належного підпису на видатковій накладній РН-0000089 від 10.10.2013 року з його боку. Суд зазначені доводи не приймає, оскільки вони спростовані актом звірки, який проводився сторонами на вимогу суду і згідно нього відповідач відображає у бухгалерському обліку вартість ячменю, отриманого за видатковою накладній РН-0000089 від 10.10.2013 року.

В ході розгляду справи, судом установлено, що сторони досягли усної домовленості щодо істотних умов купівлі-продажу 26 т ячменю по ціні 1516 грн. за тону, що підтверджено видатковою накладною № РН-0000089 від 10.10.2013 р.

Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Таким чином суд дійшов до висновку, що між сторонами був укладений правочин купівлі продажу у спрощений спосіб без дотримання письмової форми.

Як встановлено статтею 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Позивач не надав належних доказів, що сторони погодили порядок розрахунків у спосіб визначений чинним законодавством.

Позивач доводить, що ним разом із видатковою накладною передавався рахунок-фактура № СФ -0000040 від 10.10.2013 р., однак ним не надано доказів передачі цього рахунку-фактури відповідачеві, а останній заперечує отримання цього рахунку. Крім того, в рахунку-фактурі визначена вартість продукції, однак, не міститься вимоги щодо сплати цієї суми у будь-які строки.

У зв'язку з цим, при розгляді справи слід застосувати норми ст.530 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний термін від дати пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не витікає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 13 квітня 2016 року Позивачем було направлено претензію на юридичну адресу Відповідача з вимогою сплати боргу в семиденний строк з дня отримання претензії, тобто 20.04.2016 р. Факт отримання претензії підтверджено відбитком вхідної № 250 від 13.04.2016 р., зробленого секретарем Галайко Л.М. коледжу.

Станом на дату винесення рішення відповідачем не перераховано на користь Позивача вищенаведену суму боргу за поставлену продукцію.

Виходячи з наведеного, загальна суму простроченого боргу Відповідача перед Позивачем за поставлену продукцію станом на сьогоднішній день складає 47320,00 грн. доведена позивачем у судовому порядку та позовні вимоги щодо стягнення цієї суми підлягають задоволенню.

Висновки суду ґрунтуються на наступних нормах чинного законодавства.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є зокрема договори.

Як встановлено статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також гри проценти пічних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач грошові кошти не отримав за поставлену продукцію, а відтак він має право на нарахування передбачених ст. 625 ЦК України відсотків річних та інфляційних втрат до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання боржником.

Позивачем заявлено до стягнення 3593 грн.73 коп. - суми 3 % річних, нарахованих за період з 11.10.2013 р. по 24.04.2016 р. Суд дійшов до висновку, що в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 11 грн. 67 коп. із розрахунку нарахування 3 % річних за період з 21.04.2016 р. по 14.04.2016 р. Суд дійшов до висновку, що позивачем не доведено факту, що у відповідача виникли грошові зобов'язання від дня передачі ячменю 10.10.2013 р., правомірно рахувати, що у відповідача виникли грошові зобов'язання від дня отримання претензії - вимоги від позивача про сплату суми вартості ячменю, при цьому порушено право позивача-продавця на отримання грошових коштів після перебігу 7- денного терміну, визначеного ст.530 ЦК України для добровільного виконання грошового зобов'язання.

Позивач нарахував та заявив до стягнення інфляційні втрати у сумі 30757 грн. 48 коп. за період з листопада 2013 року по березень 2015 року включно.

В цій частині позовних вимог суд відмовляє, оскільки за вказаний період у відповідача не було грошових зобов'язань перед позивачем щодо сплати вартості ячменю за згаданою накладною.

Що стосується доводів відповідача щодо розгляду спору за господарською справою № 923/782/14. Судом оглянуто рішення господарського суду Херсонської області № 923/782/14 від 25.08.2015 р., яке набрало законної сили та встановлено, що "матеріали справи підтверджують, що позивач отримав від відповідача за видатковою накладною № РН-0000089 від 10.10.2013 р. ячмінь у кількості 26 000 кг на суму 47 320 грн. Позивач вважає, що вартість вищевказаного ячменя відповідач поставив в погашення боргу, але відповідних доказів суду не надав. Судом з'ясовано, що угоди про залік зустрічних вимог або будь-яких інших угод сторони не укладали, тому суд вважає вищевказану позицію позицію такою, яка не підтверджена відповідними доказами".

Оскільки у зазначеній справі досліджувалась заборгованість приватного підприємства "Агро-Максі" перед Каховським державним агротехнічним коледжем, яка виникла за договором від 01.03.2010 р. на вирощування сільськогосподарської продукції.

Таким чином, спір розглядався між тими ж сторонами, то в силу правил ст.35 ГПК України суд приймає до уваги як встановлений факт ті обставини, що коледж не довів факту, що ячмінь за видатковою накладною РН-0000089 від 10.10.2013 р. не передався в межах договору вирощування сільськогосподарської продукції.

Відповідач і в межах зазначеного судового провадження не надав належних доказів проведення зарахування вартості поставленого ячменю в розрахунки за договором від 01.03.2010 р. Також суд зазначає, що відсутні підстави для припинення провадження у справі за п.2 ст.80 ГПК України, оскільки у господарській справі № 923/782/14, яка розглядалась між тими ж сторонами був інший предмет спору.

За правилами ч. 1 ст. 32, ст. 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду зазделегіть встановленої сили.

Таким чином, дослідивши матеріали даної справи, оцінивши відповідно до вимог ст. 43 ГПК України надані сторонами докази та проаналізувавши їх згідно з вимогами діючого законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Приписами абзацу 4 пункту 4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою.

Оскільки, позовні вимоги приватного підприємства "Агро-Максі" підлягають частковому задоволенню, а саме лише в частині стягнення з відповідача на користь позивача 47320 грн. основного боргу, 11 грн. 67 коп. 3 % річних, тобто на 57,95% (позов заявлений на 81682 грн. 88 коп., а підлягає задоволенню на 47331 грн. 67 коп.), то відповідач повинний відшкодувати позивачеві 798 грн. 55 коп. витрат по сплаті судового збору, так як відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати по справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Каховського державного агротехнічного коледжу (74824, Херсонська обл., Каховський район, с. Коробки, ідентифікаційний код - 05453568) на користь приватного підприємства "Агро-Максі" (74800, Херсонська обл., м. Каховка, вул. Карла Маркса, буд. 77-А, ідентифікаційний код - 36346202) - 47320 грн основного боргу, 11 грн 67 коп. 3 % річних та 798 грн. 55 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.В задоволенні решти позову відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.05.2016 р.

Суддя Л.М. Немченко