Решение № 57942939, 20.05.2016, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 133/3137/15-ц

Рішення

Іменем України

20 травня 2016 року

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

В складі головуючого - судді: Проця В. А.

при секретарі Гаврилюк О.Г.

з участю адвоката Рябчинського О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятині справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном,-

Встановив:

Позивач - ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном

В обґрунтування позову вказав, що він проживає у житловому будинку № АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці, площею - 0,10 га, на яку 22 березня 2010 року ним отриманий Державний акт на право власності на земельну ділянку, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд серії НОМЕР_1.

Під час виготовлення технічної документації на земельну ділянку він погодив межі земельної ділянки з суміжними землевласниками та землекористувачами, які підписали йому протокол погодження (встановлення) та закріплення меж земельною ділянки. Суміжним землекористувачем по АДРЕСА_2 на той час був ОСОБА_4, який помер декілька років тому.

Після його смерті житловий будинок спадкував його син - ОСОБА_3, який ігноруючи правила добросусідства, заборонив сусідам користуватись громадською криницею, розташованою на межі вулиці та його земельної ділянки. Почав вимагати від сусідів розширення вулиці за рахунок їхніх земельних ділянок. Перед замовленням технічної документації на свою земельну ділянку він викинув межові знаки встановлені на межі між їхніми земельними ділянками. Для відновлення межових знаків він змушений був замовляти нову технічну документацію на земельну ділянку. Відповідач постійно погрожує йому фізичною розправою, висловлюється на його адресу та членів його сім'ї нецензурними словами.

Із-за неправомірної поведінки ОСОБА_3 він змушений був неодноразово звертатись до міської ради та міліції, а тому, між ними склались вкрай неприязні стосунки.

Вхід та проїзд до його будинку проходить через тупикову частину

вулиці Кривоноса, який проходить біля будинку відповідача. У вересні

цього року відповідач почав встановлювати в'їзні розпашні ворога до свого

будинку. Враховуючи те, що при відкритті воріт на вулицю одна з частин

воріт повністю перекриває йому вільний прохід та проїзд до його будинку, він неодноразово просив відповідача встановити ворота так, щоб вони, не

чинили перешкоду при проході та проїзді до його садиби, однак він відмовився і встановив ворота так, що ні він з велосипедом, ні його дочка з онуком у дитячому візку не спроможні вільно зайти у хвіртку, і взагалі унеможливив вільний прохід та проїзд до його будинку.

Тротуарів на вулиці Кривоноса немає. Рух транспорту по цій ділянці вулиці виключно односторонній, тому в'їзні ворота до будинків повинні відкриватись всередину земельної ділянки, щоб не заважати вільному проїзду транспорту та проходу пішоходам. Таких вимог дотримуються всі мешканці їхньої вулиці.

Крім того, відповідач побудував двоповерхову господарську будівлю, балкон якої нависає над межею, чим порушив вимоги пункту 3.25 Державних будівельних норм (ДБН 360-92) «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», в якому зазначається, що для догляду за будівлями і здійснення поточного ремонту відстань до межі сусідньої земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни треба приймати не менше 1м.

Як на підставу своїх вимог послався на вимоги ст. 41 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 321, 391 ЦК України.

Позивач - ОСОБА_2 та його представник - ОСОБА_5 в судовому засіданні позов підтримали і підтвердили обставини викладенні в ньому.

Відповідач - ОСОБА_3 в судовому засіданні позову не визнав і суду пояснив, що при початку будівництва господарської будівлі на своїй земельній ділянці, яка межує із земельною ділянкою ОСОБА_2 він отримав будівельний паспорт, в якому балкон проектувався і при будівництві сараю він не відступав від визначених проектом розмірів і конструктивних змін.

Що стосується воріт, то сторона воріт, яка відкривається в сторону ОСОБА_2 спеціально зроблена ним складною з двох частин, щоб при її відкритті не заважати позивачу. Крім того, ворота постійно закриті, а відкриваються рідко і то не повністю, лише для того, щоб завести будівельні матеріали або коли приїжджає його син. Конструктивної можливості зробити ворота, щоб вони закривались всередину не має, оскільки це зв?язано з геологічною будовою його земельної ділянки, яка підвищується від вулиці до будинку, крім того, не можливо буде проїхати до його будинку і господарської будівлі вантажному транспорту.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_6 в судовому засіданні дала аналогічні пояснення, що і відповідач - ОСОБА_3

Заслухавши сторони, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

Судом встановлено, що позивач проживає у житловому будинку № АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці, площею - 0,10 га, на яку 22 березня 2010 року ним отриманий Державний акт на право власності на земельну ділянку, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд серії НОМЕР_1.

ОСОБА_3 є власником суміжної із ОСОБА_2 земельної ділянки та житлового будинку з господарськими будівлями, які на ній побудовані та знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, згідно Свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 24.11.2014 року.

В порушення п. 3.25 ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» та з відхиленням від погодженої в установленому порядку проектної документації, а саме, будівельного паспорта, виданого Управлінням містобудування та архітектури Козятинської міської ради № 262 від 02.07.2015 року, ОСОБА_3 здійснив на господарській будівлі (сараї), зазначеної літерою - «Ж» в технічному паспорті, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 балкон, який відступає від стіни будівлі на 96 см. Відстань від краю балкона до межі земельної ділянки ОСОБА_2 складає - 60 см. В примірнику будівельного паспорту Управлінням містобудування та архітектури Козятинської міської ради відсутній на плані спроектований балкон.

Пунктом 3.25 Державних будівельних норм (ДБН 360-92) «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» зазначається, що для догляду за будівлями і здійснення поточного ремонту відстань до межі сусідньої земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни треба приймати не менше 1м, а тому, відповідач має демонтувати його за власний рахунок.

Що стосується воріт, то їх частина, що відкривається в сторону ОСОБА_2 дійсно зроблена ОСОБА_3 складною з двох частин, щоб при їх відкритті не заважати позивачу.

Крім того, як встановлено, ворота відповідача постійно закриті, а відкриваються, лише за потреби, а саме, для того, щоб завести будівельні матеріали або коли приїжджає син відповідача, доказів іншого позивачем надано в судовому засіданні не було, хоча його домоволодіння обладнано камерами відеоспостереження і обов?язок доказування лежить на ньому, як стороні в цивільному процесі.

Також, позивачем не надано доказів, що наявна конструктивна та геологічна можливість зробити ворота ОСОБА_3, так, щоб вони закривались всередину двору, оскільки в ході розгляду даної справи по суті він не заявляв клопотань щодо призначення та проведення відповідних будівельно - технічних експертиз.

Крім того, суд вважає, що позивач сам частково винен у незручностях, при відкритті воріт сусідом ОСОБА_3, оскільки збудував свою хвіртку впритул до його забору, що було встановлено при виході суду на місце.

Правовідносини, що склались між сторонами, регулюються ст.ст. 386 ч. 2, 391 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 286 ч. 2, 391 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 213 - 215, 218 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

Позов задовольнити частково.

Зобов?язати ОСОБА_3 демонтувати балкон на господарській споруді - літній кухні, сарай, зазначеної літерою - «Ж» в технічному паспорті, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок сплаченого ним судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повне рішення буде виготовлене на протязі п?яти днів з дня закінчення розгляду справи.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Вінницької області через Козятинський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя:

Дата документу 20.05.2016