Приговор № 57922990, 25.05.2016, Корюківський районний суд Чернігівської області

Справа №736/362/16-к

Номер провадження 1-кп/736/44/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2016 року

Корюківський районний суд Чернігівської області

в складі головуючого судді - Корх О. І.,

при секретарі - Александровій Н. Л.,

з участю прокурора - Матвійчук О.Ю., Єременко Р.А.

обвинуваченого - ОСОБА_1, захистника обвинуваченого адвоката Помаза А.П.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Корюківка кримінальне провадження, внесеного до ЄРДР за №12016270000000028 від 08 лютого 2016 року по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого в силу ст.89 КК України,

якого повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368-3 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 15.02.2016 року близько 14 години шляхом обману заволодів чужим майном, а саме коштами в сумі 3500 грн. фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за обставинами викладеними нижче.

ОСОБА_1, перебуваючи з 25.10.2013 року на посаді голови правління Корюківського споживчого товариства (ЄДРПОУ 01776369, м. Корюківка, пров. Вокзальний, 5) на підставі ч.2 ст. 5 Закону України «Про споживчу кооперацію» та п.п. 1.1, 2.1 (г), 6.7, 6.8 Статуту Корюківського споживчого товариства 21.05.2013, являвся службовою особою юридичної особи приватного права, уповноваженим одноосібно приймати рішення з поточних питань діяльності споживчого товариства та без довіреності, зокрема, представляти споживче товариство у взаємовідносинах з юридичними і фізичними особами, від імені споживчого товариства підписувати договори (угоди), контракти, здійснювати контроль за їх виконанням.

У середині січня 2016 року на звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з приводу можливості укладання договору оренди приміщення з метою розміщення місця для торгівлі одягом ОСОБА_1, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 шляхом обману, повідомив, що готовий укласти з ним від імені Корюківського споживчого товариства договір оренди приміщення частини магазину №1 (торговий зал площею 65 м.кв.), розташованого за адресою: АДРЕСА_2.

При цьому, ОСОБА_1, з метою заволодіння грошовими коштами фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 шляхом обману , переслідуючи корисливий мотив, використовуючи надані йому повноваження, висловив ОСОБА_3 прохання, окрім внесення орендної плати в касу споживчого товариства, надати йому особисто за укладання договору оренди приміщення для торгівлі , ніби як неправомірну вигоду кошти в розмірі 3500 грн., на що ОСОБА_3 погодився.

У подальшому, 15.02.2016 року близько 14 години, ОСОБА_1, перебуваючи на робочому місці в будівлі за адресою: Чернігівська область, м. Корюківка, пров. Вокзальний, 5, надав незаконну вказівку головному бухгалтеру споживчого товариства ОСОБА_4 підготувати договір між Корюківським споживчим товариством (орендодавець) та ФОП ОСОБА_3 (орендар) здачі в оренду частини магазину №1 (торговий зал площею 65 м.кв.), розташованого за адресою: АДРЕСА_2, з датою укладання та терміном дії з 20.02.2016 року до 31.03.2016 року та розміром орендної плати в сумі 3500 грн., а також акт приймання-передачі основних засобів за вказаною адресою в операційну оренду.

Зазначені документи він , тобто ОСОБА_1, того ж дня підписав як керівник товариства та скріпив печаткою Корюківського споживчого товариства, хоча не мав на це відповідних повноважень від правління Корюківського споживчого товариства , чим ввів в оману фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 .

Того ж дня, приблизно о 14 годині 30 хвилин ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_3 вийти з приміщення Корюківського споживчого товариства та підійти до належного ОСОБА_1 автомобіля Skoda Superb з реєстраційним номером НОМЕР_2, який знаходився біля приміщення Корюківського споживчого товариства.

Після цього, о 14 годині 38 хвилин, знаходячись біля вказаного автомобіля, ОСОБА_1 відкрив передні дверцята автомобіля та надав вказівку ОСОБА_3 покласти на праве переднє сидіння обумовлену раніше ніби як неправомірну вигоду кошти в сумі 3500 грн. за укладання договору оренди приміщення, належного Корюківському споживчому товариству, що ОСОБА_3 виконав.

Безпосередньо після цього ОСОБА_1 був викритий на місці скоєння злочину працівниками поліції.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні не визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.368-3 КК України, та пояснив, що відповідно до статуту він не є службовою особою Корюківського споживчого товариства та не уповноважений на керування та розпорядження власністю товариства, це віднесено до компетенції правління товариства. При цьому він, тобто ОСОБА_1, не мав права укласти договір оренди приміщення магазину №1 (торговий зал площею 65 м2) по АДРЕСА_2 м. Корюківка. 15.02.2016 року він, тобто ОСОБА_1, підписав договір оренди приміщення магазину №1 (торговий зал площею 65 м2) по АДРЕСА_2 м. Корюківка з ФОП ОСОБА_3, а також акт приймання-передачі основних засобів за вказаною адресою в операційну оренду так як хотів пожартувати над ОСОБА_3. Укладання договору не входило до кола його, тобто ОСОБА_1, наданих повноважень. В цей день ОСОБА_3 дійсно вносив до каси товариства кошти в сумі 3500 грн. як за оренду приміщення магазину. Вказане приміщення не могло бути передане в оренду так як вже перебувало в оренді у ФОП ОСОБА_5. Він, тобто ОСОБА_1, вважає що відносно нього організована провокація злочину. Гроші в ОСОБА_3, він, тобто ОСОБА_1, не брав, а договір оренди який він, тобто ОСОБА_1, підписав з ОСОБА_3, є недійсним ( несправжнім) і не породжував будь-яких правових наслідків. Вважає, що ОСОБА_3, вдався разом з працівниками правоохоронних органів до провокації злочину. Вважає зібрані по даному кримінальному провадженню докази недопустимими та просить винести у відношенні нього,тобто ОСОБА_1, виправдальний вирок за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч.3 ст.368-3 КК України.

Аналогічної думки притримуються і його адвокат Помаз А.П. . Також Помаз А.П. вважає, що при пред»явленні підозри ОСОБА_1 за ч.3 ст.368-3 КК України органами досудового слідства було порушено права на захист останнього так як той з 22.02.2016 року лікувався стаціонарно в терапевтичному відділенні Корюківській ЦРЛ, та з 22.02.2016 року перебуває на диспансерному обліку в наркологічному кабінеті Корюківської ЦРЛ з діагнозом:»Психічні і поведінкові розлад внаслідок вживання алкоголю синдром залежності від алкоголю.

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_3 пояснив, що він зараз займається підприємницькою діяльністю є фізичною особою підприємцем. Раніше з 26.10.2012 року по 14.02.2015 рік він також був підприємцем і займався торгівлею, а 14.02.2015 року припинив свою діяльність як фізична особа підприємець. На початку 2016 року він вирішив знову розпочати свою роботу як фізична особа підприємець та займатись торгівлею одягом.

Він складав з ОСОБА_1 договір оренди приміщення для зайняття там роздрібною торгівлею.

В лютому 2016 року він вирішив спробувати зайнятись роздрібною торгівлею на території Корюківщини. Раніше він працював торговим представником- менеджером і знав, що споживчі товариства мають приміщення , які можуть здаватися в оренду. Він вирішив заїхати до Корюківського споживчого товариства та спитати у голови правління ОСОБА_1 чи має він таке приміщення під оренду. ОСОБА_1 назвав йому декілька приміщень, які він, тобто ОСОБА_3 згодом подивився та йому сподобалось одне примішення з оглянутих. Згодом він, тобто ОСОБА_3, зустрівся з ОСОБА_1, та сказав тому, що йому сподобалось дане приміщення і спитав про можливість його оренди. ОСОБА_1 сказав йому, що 50 відсотків даної площі приміщення може надати в оренду за відповідну плату. При цьому ОСОБА_1 сказав йому, тобто ОСОБА_3, що за надання приміщення в оренду 3500 грн. він ,тобто ОСОБА_3, має сплатити офіційно до каси споживчого товариства , а 3500 грн. має віднести особисто ОСОБА_1, як він розумів за особисту послугу за те, що він тобто ОСОБА_3, отримує дане приміщення в оренду. Він поїхав до м.Чернігова і так як його тобто ОСОБА_3, ця ситуація обурила, то він вирішив звернутися до правоохоронних органів з заявою про те, що в нього посадова особа державної установи вимагає неправомірну вимогу.

Згодом коли він вдруге приїхав до споживчого товариства, він тобто ОСОБА_3, вніс оплату 3500 грн. офіційно до каси споживчого товариства, щоб йому надали касовий чек. Потім він зайшов до кабінету обвинуваченого ОСОБА_1, куди йому приніс ст. бухгалтер заповнений договір. ОСОБА_1 його підписав, він тобто ОСОБА_3, з договором ознайомився, віддав чек. Вони підписали договір і він тобто ОСОБА_3, дістав гроші , які ОСОБА_1 повинен був отримати від нього як неправомірну вигоду, але ОСОБА_1 сказав, що тут не варто передавати гроші, краще піти до автомобіля. Вони пішли до автомобіля «Skoda » блакитного кольору , де ОСОБА_1 відкрив дверцята машини та сказав покласти гроші на сидіння переднє пасажирське. Після того як він, тобто ОСОБА_3, поклав гроші на сидіння даного автомобіля ОСОБА_1 затримали правоохоронні органи, а він тобто ОСОБА_3, поїхав до м. Чернігова у справах. В той день, коли він тобто ОСОБА_3, привіз гроші ОСОБА_1, обвинувачений зателефонував тій людині , яка винаймала приміщення та сказав, щоб звільнили територію приміщення , яке він тобто ОСОБА_3, хотів взяти в оренду, так як приміщення було зайняте другим орендарем.

08.02.2016 року він тобто ОСОБА_3, звернувася до національної поліції в м.Чернігові, що знаходиться на проспекті Перемоги , заповнював, документи , які потрібні були та написав заяву. Перед тим як передавати гроші 15.02.2016 року його , тобто ОСОБА_3, викликав працівник поліції, та сказав привезти гроші для проведення слідчих дій, які він планував передати ОСОБА_1. Працівники поліції в присутності понятих помітили купюри та переписани номера та номінал купюр. В першій половині дня він тобто ОСОБА_3, привіз гроші в сумі 7000 грн., з яких 3500 грн. передав працівникам поліції.

Помічені гроші перед передачею ОСОБА_1, він тобто ОСОБА_3, поклав до барсетки, яку дали йому працівники поліції, і не знає чи проводилась яка фіксація передачі коштів. При вилученні коштів він, тобто ОСОБА_3, не був присутнім.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що в середині лютого місяця 2016 року до нього в м. Чернігові біля Центрального ринку підійшов працівник поліції, представився та запропонував йому побути понятим у справі, на що він добровільно погодився. Потім, у кабінеті йому роз'яснили процедуру. В той момент коли ОСОБА_6 прийшов до кабінету, то там вже був ОСОБА_3, понятий та декілька працівників поліції. Після цього ОСОБА_3 дістав гроші в сумі 3500 грн., з яких було переписано номінал купюр та номери купюр, після чого гроші було оброблено якоюсь речовиною. Обробивши грошові купюри, він, ще один понятий та ОСОБА_3 підписали якісь документи. ОСОБА_3 поклав гроші в барсетку та кудись вийшов з працівником поліції. Приблизно через 15 хвилин він, тобто ОСОБА_6 та ще один понятий разом з працівниками поліції поїхали до м. Корюківка. Приїхавши до м. Корюківка, вони сиділи в машині хвилин 30, а потім, коли ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вийшли з будівлі споживчого товариства та підійшли до автомобіля ОСОБА_1, то вони, по наказу працівника поліції вийшли з автомобіля та підійшли до автомобіля ОСОБА_1 З ним був ще один понятий, працівник поліції та чоловік з камерою. Коли ОСОБА_1 попросили підписати документи, то він відмовився їх підписувати та сказав, що то не його і він нічого не знає. ОСОБА_1 працівники поліції попросили відкрити автомобіль, що роботи ОСОБА_1 відмовлявся. Коли ОСОБА_1 відкрив праві передні дверцята автомобіля, працівник поліції взяв гроші, що лежали на передньому пасажирському сидінні. Коли у ОСОБА_1 запитали, що то за гроші, він відповів, що то не його і він не знає, що то. Працівником поліції було перераховано гроші, перевірено номери купюр, було зроблено змив розчином з долонь ОСОБА_1 Працівники поліції хотіли просвітити на пристрої гроші та ватні тампони, але не вийшло, так як не працював пристрій. Потім вони пішли до кабінету ОСОБА_1, де були складені протоколи, які були зачитані присутнім. Гроші та бинти було поміщено до конвертів та опечатано. Всі дії, які проводились, були зафіксовані на відеокамеру. З боку працівників поліції тиску ніякого не було. Слідчим було оголошено скаргу про вимагання ОСОБА_1 грошей в сумі 3500 грн. Після закінчення процесуальних дій понятим показали відеозапис у кабінеті ОСОБА_1

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала, що вона працює райспоживспілці бухгалтером. Також показала, що до правління Корюківського споживчого товариства ОСОБА_3, як фізична особа-підприємець, із заявою про надання в оренду приміщення товариства для торгівлі не звертався, вона його ніколи не бачила. Вона особисто та інші члени правління не надавали дозволу ОСОБА_1 підписувати договір оренди, так як ОСОБА_3 до них не звертався, як фізична особа-підприємець.Окрім цього приміщення по АДРЕСА_2, вже здане в оренду ФОП ОСОБА_5, вся площа приміщення зайнята.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показала, що вона є членом правління Корюківського споживчого товариства з жовтня місяця 2013 року. Також показала, що без дозволу правління товариства голова споживчого товариства не має права підписувати договори оренди. ОСОБА_3, як фізична особа-підприємець до правління із заявою про надання в оренду приміщення товариства для торгівлі не звертався, засідання членів правління по даному поводу не було, питання про надання дозволу ОСОБА_1 підписати договір оренди приміщення не вирішувалось. Також пояснила, що з 2014 року вказане приміщення вже зайняте орендарем, тому не можна було давати дозвіл на його оренду. Від імені правління, якщо воно дозволить голові підписати договір оренди, то підписує договір голова споживчого товариства, а самі договори заповнює бухгалтер.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показала, що вона є членом правління Корюківського споживчого товариства. Також показала, що без рішення правління споживчого товариства голова споживачого товариства ОСОБА_1 не має права підписувати договори. ОСОБА_3 із заявою про надання в оренду приміщення товариства для торгівлі до правління не звертався. По вулиці Предзаводська, 16, приміщення вже здане в оренду ФОП ОСОБА_5 до вересня місяця 2016 року. Також пояснила, що договори підписує, по згоді правління, голова споживчого товариства ОСОБА_1, а саме договір складає бухгалтер, а підписує договір голова і головний бухгалтер споживчого товариства , на кожний договір виноситься постанова правління споживчого товариства про надання дозволу голові споживчого товариства підписувати від імені споживачого товариства окремого доровору оренди приміщення.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_11 показала, що вона , є членом правління Корюківського споживчого товариства . Також показала, що ОСОБА_3 до правління із заявою про надання в оренду приміщення товариства для торгівлі не звертався. По АДРЕСА_2 приміщення орендує ФОП ОСОБА_5 з вересня місяця 2014 року. Додала, що ОСОБА_1 не має права одноособово скласти договір оренди. Голова споживчого товариства підписує договір тільки після надання дозволу правлінням споживчого товариства. Про договір між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вона нічого не знала доки не звернувся адвокат ОСОБА_1. Члени правління не приймали рішення по даному договору, тобто не давали згоду на укладання договору оренди примішення товариства з ОСОБА_3.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показала, що вона являється фізичною особою-підприємцем. Вона орендує в Корюківському споживчому товаристві приміщення по АДРЕСА_2, в м. Корюківка. Вона звернулась до Корюківського споживчого товариства із заявою про надання їй в оренду приміщння товариства і після оформили договір оренди з 21.09.2014 року. У приміщенні, яке вона, тобто ОСОБА_5 орендує є тільки один зал. До неї з приводу оренди приміщення фізичні особи-підприємці не звертались, у 2015 році з ніхто з фізичних осіб підприємців приміщення , яке вона арендує ніхто не оглядав.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показав, що він працює старшим слідчим слідчого управління Головного Управління Національної Поліції Чернігівської області. У лютому місяці 2016 року проводились слідчі дії по даній справі. Спочатку, коли вони приїхали до м. Корюківка, відбувався огляд та вручення грошових коштів, освідування, а в подальшому обшук автомобіля, належного ОСОБА_1 Протоколи про проведення процесуальних дій складалися одразу після проведення слідчих дій на місці. Протоколи про результати проведення негласних слідчих розшукових дій складались у режимно-секретному відділі управління поліції. Заяву про вчинення кримінального правопорушення складав начальник відділу УСБ, після чого її було скеровано до слідчого управління для прийняття процесуального рішення. Ним було допитано ОСОБА_3, який пояснив йому, що посадова особа вимагає у нього неправомірну вигоду, в ході допиту було зазначено яку посаду він займає та за що саме вимагає гроші. Потім ОСОБА_3 надав згоду на проведення негласних слідчих дій, потім, після надання дозволу слідчим суддею Апеляційного суду на проведення негласних слідчих дій, вони були проведені, після чого були проведені слідчі дії (освідування, обшук), огляд та вручення грошових коштів безпосередньо напередодні цих подій, після чого тривало досудове розслідування. Слідчі дії проводились з участю понятих. Понятим було роз'яснено їх права при кожній слідчій дії. Протоколи були складені в присутності осіб, які приймали участь. Протоколи були зачитані, жодних зауважень на протоколи не надходило. Дати і час, вказані у протоколах, відповідають дійсності. Також під час проведення слідчих дій проводилась відео-фіксація. Підозру ОСОБА_1 оголошував він, тобто ОСОБА_12 та допитував в якості підозрюваного за місцем знаходження ОСОБА_1, тобто в лікарні.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показала, що раніше вона працювала заступником головного бухгалтера Корюківського споживчого товариства, а потім перевелася на посаду головного бухгалтера Корюківського споживчого товариства. Також пояснила, що 15 лютого після обіду вона зайшла до ОСОБА_1 в кабінет обговорити робочі моменти. Потім до кабінету зайшов ОСОБА_3, після чого вона вийшла з кабінету. Потім їй зателефонував ОСОБА_1 та попросив зайти до нього в кабінет. Коли вона, тобто ОСОБА_4 прийшла до кабінету, ОСОБА_1 їй сказав, що ось чоловік хоче орендувати приміщення, приніс документи. Після чого ОСОБА_1 попросив її зробити копії документів (виписка з єдиного реєстру, паспорт та ідентифікаційний номер), що вона потім і зробила. При цьому вона, тобто ОСОБА_4 , брала документи з метою оформлення договору оренди приміщення, так як вважала, що дане питання вирішувалось правлінням споживспілки. Потім вона вирішила перепитати у ОСОБА_1 на коли робити договір, на що він їй сказав, що він думав, що вона вже його зробила. Після того вона, тобто ОСОБА_4 , почала складати два екземпляри договору оренди приміщення, потім вже оформлені договори і печатку вона занесла ОСОБА_1 на підпис. Підписавши договори, ОСОБА_1 сказав, що зараз до неї прийде ОСОБА_3 та внесе гроші в касу в сумі 3500 гривень. Потім ОСОБА_13 вніс гроші в касу, вони були оприбутковані. ОСОБА_3 забрав один екземпляр договору собі, йому виписали квитанцію, видали йому чек і він пішов з кабінету її, тобто ОСОБА_4 Потім до кабінету зайшли співробітники поліції та сказали, що ОСОБА_1 затримали на хабарі. Вона, тобто ОСОБА_4 не бачила як затримували ОСОБА_1 Співробітник поліції зачитав документ, який був підписаний ОСОБА_12, в якому був перелік документів, які потрібно було їм надати. З переліку документів вона, тобто ОСОБА_4 надала не всі документи, так як не встигла. ЇЇ, тобто ОСОБА_4, допитував працівник поліції у окремій кімнаті. Печатка Корюківського споживчого товариства знаходиться у головного бухгалтера. Надання правлінням дозволу на підписання договору надається до підписання договору головою споживчого товариства, договір складається після надання дозволу. Вона, тобто ОСОБА_4 вважала, що договір потрібно було підготувати до 20 числа, так як у договорі скрізь була зазначена дата двадцятим числом, і вона вважала, що вже є рішення правління. Працівники поліції сказали, що гроші в сумі 3500 гривень вони будуть вилучати, але які саме гроші в сумі 3500 гривень (чи ті які були сплачені в касу чи ті які були надані ОСОБА_1) вона не знає, так як була однакова сума. Ті кошти, які вносилися в касу, не вилучались, але того ж дня вони вивели гроші з каси та виписали видатковий ордер так як вирішили гроші повернути. При цьому другий екземпляр договору оренди забрали працівники поліції. Вона, тобто ОСОБА_4 , не з'ясовувала чи надавало правління споживспілки дозвіл на підписання договору ОСОБА_1 . Додала, що дане приміщення вже було орендоване орендарем ФОП ОСОБА_5 і вона вважала, що дане приміщення буде ділитися на дві частини.

Прокурор вважає , що зібраними на досудовому слідстві та в судовому засіданні доказами , а саме показами свідка ОСОБА_3 ,даними протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю особи, даними протоколу дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів, даними висновку експерта №205 (х) від 12.03.2016 року, даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) , даними протоколу огляду та вручення грошових коштів, даними протоколу освідування особи, згідно якого було проведено змив з долонь ОСОБА_1 , даними протоколу обшуку, згідно якого в ході проведення обшуку автомобіля марки Skoda Superb з реєстраційним номером НОМЕР_2, належного ОСОБА_1, з переднього пасажирського сидіння виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень купюрами по 500 грн. (ГК 5344886, СБ 3122964, ЛД 6423504), 200 грн. (ЕД 7160972, КИ 4648379, КИ 6798583, МА 4939608), та 100 грн. (СЄ 9303564, ГФ 9186163, ЕШ 3150850, ЗФ 6418526, КС 6249385, ЗА 2400060, ЗА 4843398, ЕЖ 3971254, ЕД 8761240, СЕ 1189554, ЗЗ 0941373, ЕГ 4305212), показами інших свідків та матеріалами справи вина обвинуваченого повністю доведена , а тому просить визнати ОСОБА_1 винними в скоєнні злочину , передбаченого ст. 368-3 ч.3 КК України та призначити йому покарання , передбачені даною статтею, враховуючи його позитивні характеристики, ту обставину, що він раніше не притягувалися до кримінальної відповідальності , має на утриманні дружину та неповнолітніх дітей.

Прокурор вважає, що обставин, які пом»якшують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст.. 66 КК України, не встановлено. Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст.. 67 КК України, не встановлено.

Заслухавши думку прокурора, який просить суд визнати винним ОСОБА_1 та призначити йому покарання за ст. 368-3 ч.3 КК України у виді штрафу на користь держави у розмірі 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням займати посади пов»язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на 2 роки, обвинуваченого та захистника обвинуваченого , які просять суд виправдати ОСОБА_1 за ст. 368-3 ч.3 КК України, за відсутністю в його діях складу злочину передбаченого ст. 368-3 ч.3 КК України, покази свідків ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_4 , приймаючи до уваги покази свідків , отримані при розгляді вказаного кримінального провадження, дослідивши матеріали справи суд, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 2 КК України підставою для притягнення до кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння , яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом.

Відповідно до ч.3 ст. 368-3 КК України відповідальність настає в разі прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення дій або бездіяльність з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи.

ОСОБА_1, перебуваючи з 25.10.2013 року на посаді голови правління Корюківського споживчого товариства (ЄДРПОУ 01776369, м. Корюківка, пров. Вокзальний, 5) на підставі ч.2 ст. 5 Закону України «Про споживчу кооперацію» та п.п. 1.1, 2.1 (г), 6.7, 6.8 Статуту Корюківського споживчого товариства 21.05.2013, являвся службовою особою юридичної особи приватного права, був уповноваженим одноосібно приймати рішення з поточних питань діяльності споживчого товариства. Коло цих питань визначається рішеннями правління. Також ОСОБА_1, перебуваючи з 25.10.2013 року на посаді голови правління Корюківського споживчого товариства був уповноважений на підставі п. 6.8 Статуту Корюківського споживчого товариства без довіреності, зокрема, представляти споживче товариство у взаємовідносинах з юридичними і фізичними особами , в органах державної влади і органах місцевого самоврядування та судах; відкривати поточні та інші рахунки в установах банків; розпоряджатись грошовими коштами Споживчого товариства; від імені споживчого товариства підписувати договори (угоди), контракти, але тільки за наявності рішення про це правління споживачого товариства, також мав право здійснювати контроль за їх виконанням договорів, видавати довіренності, але не мав права приймати рішення про укладання договорів (угод), контрактів відповідно до законодавства та нормативних актів Укркоопспілки без відповідного рішення правління Корюківського споживчого товариства, яке оформлюється постановою правління.

Відповідно до п. 4.2 Статуту Корюківського споживчого товариства органами управління та контролю Споживчого товариства є: збори уповноважених членів споживчого товариства ; правління; ревізійна комісія.

Відповідно до п. 5.2 підпункту о) Статуту Корюківського споживчого товариства до компетенції зборів уповноважених належить: здійснення права володіння, користування та розпорядження майном Споживчого товариства, його підприємств (об»єднань) та можливість делегування цих повноважень іншому органу споживчого товариства.

Відповідно до п. 6.1 Статуту Корюківського споживчого товариства у Споживчому товаристві створюється постійно діючий виконавчо-розпорядчий орган відповідальний перед зборами уповноважених членів Споживчого товариства, який в межах своїх повноважень здійснює керівництво і контроль за роботою Споживчого товариства. ( виконавчо-розпорядчий орган споживчого товариства може бути колегіальним ( правління) або одноосібним ( голова споживчого товариства). Голова споживчого товариства обирається у випадку, якщо кількість членів споживчого товариства менше 10 ( десяти) осіб)).

Відповідно до п. 6.2 (г) Статуту Корюківського споживчого товариства тільки правління споживчого товариства приймає рішення про укладання договорів (угод), контрактів відповідно до законодавства та нормативних актів Укркоопспілки, визначає посадових осіб, уповноважених на їх підписання. Здійснює право володіння, користвання та розпорядження майном Споживчого товариства, його підприємств (об»єднань) у разі делегування йому цього права зборами уповноважених членів споживчого товариства.

Відповідно до п. 6.6 Статуту Корюківського споживчого товариства рішення Споживчого товариства оформлюються постановою. Постанови правління, що приймаються на його засіданні або в робочому порядку ( методом) узгодження), підписуються головою правління ( виконуючим його обов»язки) та не менш ніж половиною членів правління.

Як встановлено судом під час судового розгляду , ОСОБА_1, перебуваючи з 25.10.2013 року на посаді голови правління Корюківського споживчого товариства, не був наділений правом приймати одноосібно рішення про укладання договора оренди частини магазину №1 (торговий зал площею 65 м.кв.), розташованого за адресою: АДРЕСА_2, тому 15.02.2016 року близько 14 години, ОСОБА_1, перебуваючи на робочому місці в будівлі за адресою: Чернігівська область, м. Корюківка, пров. Вокзальний, 5, не мав повноважень надати вказівку головному бухгалтеру споживчого товариства ОСОБА_4 підготувати договір між Корюківським споживчим товариством (орендодавець) та ФОП ОСОБА_3 (орендар) здачі в оренду частини магазину №1 (торговий зал площею 65 м.кв.), розташованого за адресою: АДРЕСА_2, з датою укладання та терміном дії з 20.02.2016 року до 31.03.2016 року та розміром орендної плати в сумі 3500 грн., а також акт приймання-передачі основних засобів за вказаною адресою в операційну оренду без відповідного рішення ( постанови) правління Корюківського споживчого товариства на укладання договора оренди частини магазину №1 (торговий зал площею 65 м.кв.), розташованого за адресою: АДРЕСА_2, з ФОП ОСОБА_3.

Окрім цього, як встановлено судом під час судового розгляду на момент підписання 15.02.2016 року близько 14 години договора оренди частини магазину №1 (торговий зал площею 65 м.кв.), розташованого за адресою: Чернігівська область, м. Корюківка, вул. Предзаводська, 16, з ФОП ОСОБА_3 вказаний магазин №1 (торговий зал площею 65 м.кв.), розташований за адресою: Чернігівська область, м. Корюківка, вул. Предзаводська, 16 вже перебував в оренді у ФОП ОСОБА_5 , згідно укладеного за рішенням ( постанови № 9 від 08.09.2014 року ) правлінняКорюківського споживчого товариства договору оренди від 15.09. 2014 року та акту приймання-передачі основних засобів в операційну оренду від 15 вересня 2014 року , який діє з 15.09.2014 року і діє на даний час, термін дії якого продовжений до 15.09.2016 року.

Таким чином суд приходить до висновку, що у судовому засіданні у діях ОСОБА_1 не доказана суб'єктивна сторона та об»єктивна сторона складу злочину, передбаченого ст.368-3 ч.3 КК України, а значить цей склад злочину в його діях відсутній.

Таким чином на думку суду органом досудового слідства не вірно було кваліфіковано дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ст.368-3 ч.3 КК України, і в діях ОСОБА_1 відсутній склад злочину , передбачений ст.368-3 ч.3 КК України, натомість в діях ОСОБА_1 вбачається інший склад кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.190 КК України. Тому дії ОСОБА_1 підлягають перекваліфікації з ст.368-3 ч.3 КК України та повинні кваліфікуватись за ч.1 ст.190 КК України, як (шахрайство) заволодіння чужим майном шляхом обману.

Це обвинувачення повністю підтвердилось у судовому засіданні.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні злочину передбаченого ст.190 ч.1 КК України, доводиться показами свідка ОСОБА_3, який підтвердив про передачу особисто ним ОСОБА_1 коштів в сумі 3500 грн. за укладення договору оренди частини магазину №1 (торговий зал площею 65 м.кв.), розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та які не спростовують дані про скоєння ОСОБА_1 злочину передбаченого ст.190 ч.1 КК України, тобто заволодіння коштами ОСОБА_3 шляхом обману.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні злочину передбаченого ст.190 ч.1 КК України, доводиться показами свідків ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, згідно показів яких вони є членами правління Корюківського споживчого товариства , за статутом товариства всі рішення на укладення чи не укладення договорів оренди приміщень товариства та інших приймає правління товариства, про що виноситься відповідна постанова правління товариства, а після прийняття такого рішення правління товариства уповноважує голову товариства підписати відповідний договір від імені товариства. ОСОБА_1 не мав права укладати та підписувати 15.02.2016 року договір між Корюківським споживчим товариством (орендодавець) та ФОП ОСОБА_3 (орендар) здачі в оренду частини магазину №1 (торговий зал площею 65 м.кв.), розташованого за адресою: АДРЕСА_2, з датою укладання та терміном дії з 20.02.2016 року до 31.03.2016 року та розміром орендної плати в сумі 3500 грн., а також акт приймання-передачі основних засобів за вказаною адресою в операційну оренду.

Вказані твердження не спростовуються свідченнями допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_3, який помилково вважав, що ОСОБА_1 має право самостійно укладати та підписувати договори оренди приміщення товариства, свідченнями свідка ОСОБА_15 який був присутній як понятий при проведенні окремих слідчих дій і також зі слів працівників поліції вважав, що ОСОБА_1 викривають працівники поліції в скоєнні злочину, передбаченого ст.368-3 ч.3 КК України, свідченнями свідка ОСОБА_12, який показав, що він працює старшим слідчим слідчого управління Головного Управління Національної Поліції Чернігівської області і також помилково вважає , що вказаними діями ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ст.368-3 ч.3 КК України, свідченнями свідка ОСОБА_5, яка вже на підставі раніше укладеного договору між Корюківським споживчим товариством (орендодавець) орендує повністю всю частину магазину №1 (торговий зал площею 65 м.кв.), розташованого за адресою: АДРЕСА_2, з датою укладання та терміном дії з 2014 року по вересень 2016 року та розміром орендної плати в сумі 4500 грн. в місяць.

Також вина обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.1 ст.190 КК України доводиться також:

- даними протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю особи, згідно якого не доведено саме факт отримання неправомірної вигоди службовою особою юридичної особи приватного права, головою правління Корюківського споживчого товариства ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді грошових коштів у сумі 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень від фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за підписання договору оренди приміщення, яке перебуває на балансі споживчого товариства, а доводиться факт отримання від ФОП ОСОБА_3 ОСОБА_1. грошових коштів у сумі 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень . До протоколу додається: micro SD 8GB інв. №34т, micro SD 8GB інв. №35т, micro SD 8GB інв. №36 ; т. 1 а.с.106

- даними протоколу дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів ,який вказує на факт отримання від ФОП ОСОБА_3 ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень, та не спростовує скоєння ОСОБА_1 шахрайства ( ч.1 ст.190 КК України), тобто заволодіння чужими коштами шляхом обману ; т.1 а.с. 110

- даними висновку експерта №205 (х) від 12.03.2016 року, згідно якого на наданих на експертизу грошових купюрах в сумі 3500 гривень, які згідно постанови про призначення експертизи, є предметом неправомірної вигоди, що вилучені під час обшуку 15.02.2016 року автомобіля НОМЕР_1, виявлено нашарування люмінесцентної спеціальної хімічної речовини (люмінофору) з яскраво-зеленим кольором люмінесценції. Відповісти на запитання щодо спільної родової належності виявленої спеціальної хімічної речовини на вищевказаних купюрах з речовиною, наданою в якості зразка, не представляється можливим, в зв»язку з відсутністю необхідного обладнання. Встановлення наявності люмінесцентних спеціальних хімічних речовин на марлевих тампонах зі змивами з правої та лівої руки гр.. ОСОБА_1, не представляється можливим, в зв»язку з відсутністю необхідного обладнання , вказаний висновок також не підтверджує скоєння ОСОБА_1 злочину , передбаченого ст.368-3 ч.3 КК України та не спростовує скоєння ОСОБА_1 злочину , передбаченого ч.1 ст.190 КК України ; т.1 а.с. 62-66

- даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується , який також не підтверджує скоення ОСОБА_1 злочину , передбаченого ст.368-3 ч.3 КК України та не спростовує скоєння ОСОБА_1 злочину , передбаченого ч.1 ст.190 КК України ; т.1 а.с. 31

- даними протоколу огляду та вручення грошових коштів, згідно якого грошові кошти в сумі 3500 грн., надані ОСОБА_3, були позначені спеціальним барвником «СВІТЛЯЧОК-М» та передані ОСОБА_3, шляхом поміщення їх до окремого відділу сумки останнього. Грошові кошти надані ОСОБА_3 для подальшого використання щодо підтвердження фактичних даних про вимагання та одержання неправомірної вигоди ОСОБА_1, який також не підтверджує скоєння ОСОБА_1 злочину , передбаченого ст.368-3 ч.3 КК України та не спростовує скоєння ОСОБА_1 злочину , передбаченого ч.1 ст.190 КК України ; т.1 а.с. 44

- даними протоколу освідування особи, згідно якого було проведено змив з долонь ОСОБА_1 спиртовмісною рідиною за допомогою бинтів. Бинти були поміщені кожний до окремого паперового конверту та опечатано який також не підтверджує скоєння ОСОБА_1 злочину , передбаченого ст.368-3 ч.3 КК України та не спростовує скоєння ОСОБА_1 злочину , передбаченого ч.1 ст.190 КК України ; т.1 а.с. 47

- даними протоколу обшуку, згідно якого в ході проведення обшуку автомобіля марки Skoda Superb з реєстраційним номером НОМЕР_2, належного ОСОБА_1, з переднього пасажирського сидіння виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень купюрами по 500 грн. (ГК 5344886, СБ 3122964, ЛД 6423504), 200 грн. (ЕД 7160972, КИ 4648379, КИ 6798583, МА 4939608), та 100 грн. (СЄ 9303564, ГФ 9186163, ЕШ 3150850, ЗФ 6418526, КС 6249385, ЗА 2400060, ЗА 4843398, ЕЖ 3971254, ЕД 8761240, СЕ 1189554, ЗЗ 0941373, ЕГ 4305212). Виявлені та вилучені грошові кошти в сумі 3500 гривень були поміщені до паперового конверту, який був опечатаний печаткою «Для довідок» СУ ГУНП в Чернігівській області , який також не підтверджує скоєння ОСОБА_1 злочину , передбаченого ст.368-3 ч.3 КК України та не спростовує скоєння ОСОБА_1 злочину , передбаченого ч.1 ст.190 КК України, та підтверджує факт отримання ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень від ФОП ОСОБА_3; т.1 а.с. 49-53

Суд вважає, що всі надані строною обвинувачення та стороною захисту докази, які були досліджені в судовому засіданні було здобуто сторонами з дотриманням встановленого КПК України порядку і є допустимими, в тому числі і матеріали НСРД, які проводились з дозволу слідчого судді апеляційного суду Чернігівської області.

Твердження захисника обвинуваченого про те, що , при пред»явленні підозри ОСОБА_1 за ч.3 ст.368-3 КК України органами досудового слідства було порушено права на захист останнього так як той з 22.02.2016 року лікувався стаціонарно в терапевтичному відділенні Корюківській ЦРЛ, та з 22.02.2016 року перебуває на диспансерному обліку в наркологічному кабінеті Корюківської ЦРЛ з діагнозом:»Психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю синдром залежності від алкоголю не знайшло свого підтвердження, так як вказане не вказує на те, що в той за своїм психічним станом на той час не міг розуміти свої дії та керувати ними, навпаки за довідкою наданою наркологом Корюківської ЦРЛ ( т.1 а.с. 128) на 19 годину 22.02.2016 р. ОСОБА_1 за своїм психічним станом міг адекватно сприймати інформацію та події, які відбувались за його участю. Вказане твердження захистника також спростовується наявною в матеріалах кримінального провадження ( т.1 а.с.205) пам»яткою про процесуальні права та обов»язки підозрюваного ОСОБА_1, де детально зазначено права та обов»язки підозрюваного в тому числі права на захист , права на першу вимогу мати захисника і побачення з ним. В вказаній пам»ятці зазначено про те, що права ОСОБА_1 роз»яснені та зрозумілі та про те, що пам»ятку про процесуальні права та обов»язки підозрюваного ОСОБА_1 отримав 22.02.2016 року про що підтвердив своїм підписом.

Суд критично оцінює свідчення ОСОБА_1 з приводу не вчинення ним 15.02.2016 року будь-якого злочину, в тому числі і передбаченого ч.1 ст.190 КК України, так як вказане спростовується свідченнями свідка ОСОБА_3, який підтвердив про передачу особисто ОСОБА_1 коштів в сумі 3500 грн. за укладення договору оренди частини магазину №1 (торговий зал площею 65 м.кв.), розташованого за адресою: АДРЕСА_2, показами свідків ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, згідно показів яких ОСОБА_1 не мав права укладати та підписувати 15.02.2016 року договір між Корюківським споживчим товариством (орендодавець) та ФОП ОСОБА_3 (орендар) здачі в оренду частини магазину №1 (торговий зал площею 65 м.кв.), розташованого за адресою: АДРЕСА_2, з датою укладання та терміном дії з 20.02.2016 року до 31.03.2016 року та розміром орендної плати в сумі 3500 грн., а також акт приймання-передачі основних засобів за вказаною адресою в операційну оренду , та іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, які є між собою узгодженими та які підтверджують скоєння ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.

Таким чином, показання ОСОБА_1, надані у судовому засіданні, суд розцінює як спробу уникнути відповідальності за скоєний ним злочин, передбачений ч.1 ст.190 КК України.

Твердження обвинуваченого та його захисника про те, що із зробленого ними аналізу явно видна провокація на скоєння обвинуваченим злочину з боку працівників поліції за допомогою заявника ОСОБА_3 спротовуються наданими сторонами доказами, які було дослідженено в судовому засіданні , в тому числі свідченнями допитаних в судовому засіданні свідків та самого обвинуваченого який не заперечував в тому, що він, тобто ОСОБА_1, не мав права укласти договір оренди приміщення магазину №1 (торговий зал площею 65 м2) по АДРЕСА_2 м. Корюківка. 15.02.2016 року він, тобто ОСОБА_1, підписав договір оренди приміщення магазину №1 (торговий зал площею 65 м2) по АДРЕСА_2 м. Корюківка з ФОП ОСОБА_3, а також акт приймання-передачі основних засобів за вказаною адресою в операційну оренду так як хотів пожартувати над ОСОБА_3.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1., суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином невеликої тяжкості, конкретні обставини вчинення злочину, а саме: мотиви при вчиненні злочину, тяжкість наслідків, що настали, особу винного - його вік , освіту, сімейний стан, а саме те, що він має на утриманні дружину та неповнолітніх дітей, те, що обвинувачений працює , матеріальний стан, позитивну характеристику за місцем роботи , позитивну характеристику як члена федерації шахів Чернігівської області та формально позитивну характеристику за місцем проживання, те що обвинувачений раніше не притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності. Обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання у судовому засіданні не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у вигляді штрафу на користь держави у межах санкції статті, передбаченої ч.1 ст.190 КК України.

По кримінальному провадженню маються витрати на залучення експертів, у зв»язку з проведенням експертизи спеціальних хімічних речовин та речовин хімічних виробництв №205 (х) у розмірі 1100,5 грн. які слід стягнути з обвинуваченого , так як його вина за ч.1 ст.190 КК України є доведеною.

По кримінальному провадженню є речові докази : грошові кошти в сумі 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень купюрами по 500 грн. (ГК 5344886, СБ 3122964, ЛД 6423504), 200 грн. (ЕД 7160972, КИ 4648379, КИ 6798583, МА 4939608), та 100 грн. (СЄ 9303564, ГФ 9186163, ЕШ 3150850, ЗФ 6418526, КС 6249385, ЗА 2400060, ЗА 4843398, ЕЖ 3971254, ЕД 8761240, СЕ 1189554, ЗЗ 0941373, ЕГ 4305212), які вилучені 15.02.2016 року в ході проведення обшуку автомобіля НОМЕР_1 та які передано на зберігання до уповноваженого банку, що обслуговує орган, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, які слід після набрання вироком законної сили повернути власнику ОСОБА_3 ; документи видані свідком ОСОБА_3 під час допиту 01.03.2016 року а саме: договір здачі в оренду основних засобів від 20.02.2016 року на 2-х аркушах, акт приймання-передачі основних засобів в операційну оренду від 20.02.2016 року на 1 арк., ксерокопія виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань на ім»я ОСОБА_3 на 1 арк, ксерокопію паспорту та ідентифікаційного коду ОСОБА_3 на 2-х аркушах, квітанцію до прибуткового касового ордера №000169 прийнятого від фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про сплату 3500 грн за оренду приміщення за лютий-березень 2016 р., які зберігаються при матеріалах вказаного кримінального провадження, після набрання вироком законної сили слід зберігати при матеріалах вказаного кримінального провадження.

Шкода у кримінальному провадженні не завдана. Цивільний позов не заявлено.

До ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов»язання, який діяв до 22.04.2016 року. В процесі судових дебатів прокурор просив суд залишити обвинуваченому до набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді особистого зобов»язання без змін та клопотань про продовження чи обрання обвинуваченому міри запобіжного заходу у виді особистого зобов»язання не надавав. Враховуючи те, що дія обраного раніше обвинуваченому запобіжного заходу у виді особистого зобов»язання закінчилась 22.04.2016 року, під час судового розгляду прокурором не було подано клопотань про продовження обвинуваченому вказаної міри запобіжного заходу у виді особистого зобов»язання та про обрання обвинуваченому міри запобіжного заходу у виді особистого зобов»язання, обвинувачений під час судового розгляду завжди з»являвся на виклики до суду, тому у суду відсутні підстави для обрання обвинуваченому до набрання вироком законної сили міри запобіжного заходу у виді особистого зобов»язання.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст.314, 368, 370, 373, 374, 475 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним та призначити покарання за ч.1 ст.190 КК України у вигляді штрафу на користь держави у розмірі п»ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в розмірі 850 (вісімсот п»ятдесят) гривень.

Враховуючи те, що дія обраного раніше обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді особистого зобов»язання закінчилась 22.04.2016 року, під час судового розгляду прокурором не було подано клопотань про продовження обвинуваченому вказаної міри запобіжного заходу у виді особистого зобов»язання та про обрання обвинуваченому міри запобіжного заходу у виді особистого зобов»язання, обвинувачений під час судового розгляду завжди з»являвся на виклики до суду, тому у суду відсутні підстави для обрання обвинуваченому до набрання вироком законної сили міри запобіжного заходу у виді особистого зобов»язання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення експертизи спеціальних хімічних речовин та речовин хімічних виробництв №205 (х) у розмірі 1100 (одна тисяча сто) гривень 50 копійок.

Речові докази : грошові кошти в сумі 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень купюрами по 500 грн. (ГК 5344886, СБ 3122964, ЛД 6423504), 200 грн. (ЕД 7160972, КИ 4648379, КИ 6798583, МА 4939608), та 100 грн. (СЄ 9303564, ГФ 9186163, ЕШ 3150850, ЗФ 6418526, КС 6249385, ЗА 2400060, ЗА 4843398, ЕЖ 3971254, ЕД 8761240, СЕ 1189554, ЗЗ 0941373, ЕГ 4305212), які вилучені 15.02.2016 року в ході проведення обшуку автомобіля НОМЕР_1 та які передано на зберігання до уповноваженого банку, що обслуговує орган, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, після набрання вироком законної сили повернути власнику ОСОБА_3 ; документи видані свідком ОСОБА_3 під час допиту 01.03.2016 року а саме: договір збачі в оренду основних засобів від 20.02.2016 року на 2-х аркушах, акт приймання-передачі основних засобів в операційну оренду від 20.02.2016 року на 1 арк., ксерокопія виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань на ім»я ОСОБА_3 на 1 арк, ксерокопію паспорту та ідентифікаційного коду ОСОБА_3 на 2-х аркушах, квитанцію до прибуткового касового ордера №000169 прийнятого від фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про сплату 3500 грн за оренду приміщення за лютий-березень 2016 р., які зберігаються при матеріалах вказаного кримінального провадження, після набрання вироком законної сили зберігати при матеріалах вказаного кримінального провадження.

Шкода у кримінальному провадженні не завдана. Цивільний позов не заявлено.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Корюківського районного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя О. І. Корх