Постановление суда № 57831757, 23.05.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

23.05.2016 Справа №607/5306/16-ц

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Сташків Н.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до виконавчого комітету Тернопільської міської ради, Тернопільської міської ради про визнання права власності на майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 подала до суду позовну заяву до виконавчого комітету Тернопільської міської ради, Тернопільської міської ради про визнання права власності на квартиру №136 по проспекті Злуки, 19 в місті Тернополі.

Відповідно до ст. 119 ЦПК України позовна заява має містити відомості, передбачені пунктами 1 7 частини другої зазначеної статті, та відповідати іншим вимогам, встановленим законом. До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Зазначена позовна заява не відповідає вказаним вимогам, оскільки:

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України в позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Дійсної вартості квартири, на яку позивач просить визнати право власності, та відповідних доказів на підтвердження її розміру в позовній заяві не зазначено. З метою встановлення дійсної вартості спірного нерухомого майна позивач вправі звернутися до суб'єктів оцінної діяльності щодо визначення вартості даного нерухомого майна.

При цьому суд звертає увагу на те, що інвентаризаційна вартість, зазначена у технічному паспорті на майно, не є його дійсною вартістю.

Таким чином зазначена ціна позову позивачем у розмірі 9645 гривень є не обґрунтованою.

При пред'явленні зазначеного позову позивачем ОСОБА_1 не сплачено судового збору та у переліку додатків до позовної заяви не зазначено квитанції про сплату судового збору.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позивачем фізичною особою або фізичною особою-підприємцемпозовної заяви майнового характеру, ставки судового збору встановлюються в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 гривень) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (6890 гривень).

Згідно з розясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, наданими в п. 16 Постанови № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням вартості спірного майна. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача.

Відповідно доп. п. 5 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява має містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Позивачем не зазначено, з яких підстав Тернопільська міська рада відмовила їй у приватизації квартири №143 по проспекті Злуки, 19 в місті Тернополі.

В порушення вимог п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, відповідно до якого в позовній заяві має бути зазначено докази, що підтверджують кожну обставину, на яку позивач посилається як на підставу своїх вимог, позивачем не зазначено доказів на підтвердження звернення нею до Тернопільської міської ради з заявою про приватизацію та відмову в її задоволенні. Також, у позовній заяві позивач вказує, що гуртожиток по проспекті Злуки, 19 в місті Тернополі належав ВО «Текстерно», а на сьогоднішній день його власником є Тернопільська міська рада, однак будь-яких доказів, які б підтверджували викладені обставини на обґрунтування позовних вимог у цій частині, позивач у позовній заяві не зазначає.

Крім цього, позивачем до позовної заяви не додано її копії, відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, що є порушенням вимог ч. 1 ст.120 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 119 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Таким чином позивачу ОСОБА_1 слід виправити зазначені недоліки позовної заяви, а саме:

1)додати до позовної заяви її копії, відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі;

2)викласти обставини, якими вона обґрунтовує свої позовні вимоги;

3)зазначити докази на підтвердження цих обставин;

4)визначити та вказати в позовній заяві ціну позову, виходячи з дійсної вартості спірного майна;

5)зазначити докази на підтвердження ціни позову;

6)сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру, з урахуванням ціни позову, визначеної, виходячи з дійсної вартості спірного майна, та з урахуванням викладених вище вимог закону щодо визначення розміру судового збору, на розрахунковий рахунок:31212206700002, код одержувача: 37977726; банк одержувача ГУДКC України в Тернопільській області; одержувач УК м.Тернопіль/м.Тернопіль/22030001, код бюджетної класифікації 22030001; МФО 838012, призначення платежу судовий збір, код 02886692, пункт 1.1., та надати суду оригінал квитанції про його сплату.

Зважаючи на характер та обсяг виявлених недоліків позовної заяви, строк на їх усунення доцільно визначити терміном п'ять днів із дня отримання копії ухвали.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 121 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до виконавчого комітету Тернопільської міської ради, Тернопільської міської ради про визнання права власності на майно залишити без руху і надати позивачу строк для усунення виявлених недоліків терміном пять днів із дня отримання копії ухвали.

У випадку невиконання вимог даної ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя