Постановление суда № 57782833, 16.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" травня 2016 р. м. Київ К/800/38980/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу

Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області та Баштанської об?єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області (правонаступника Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби)

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.12.2012

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2013

у справі № 2а-3505/12/1470

за позовом Публічного акціонерного товариства «Баштанський сирзавод»

до 1. Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби; 2. Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, за участю Прокуратури Миколаївської області

про визнання дій протиправними, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.12.2012, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2013, позов задоволено частково. Відшкодовано ПАТ «Баштанський сирзавод» з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області 494777,00 грн. В решті позову відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами відповідачів, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові, з підстав невірного застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.55 КАС України у справі проведено заміну сторони відповідача на правонаступника Баштанську об?єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Миколаївській області.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що 20 вересня 2006 року позивач подав до МДПІ податкову декларацію з ПДВ за серпень 2006 року, в якій задекларував суму бюджетного відшкодування цього податку - 511730,0 грн. Одночасно із податковою декларацією ним було подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунок суми.

На підставі вимог пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, відповідачем-1 проведено виїзну позапланову перевірку позивача, результати якої оформлені актом від 16 листопада 2006 року № 228/23-00446500, на підставі якого було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000752301/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 494945,0 грн.

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 7 березня 2007 року, яка набрала законної сили у встановленому законом порядку (ухвалою Вищого адміністративного суду України від 6 березня 2012 року постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції залишено без змін), визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2006 року № 0000752301/0 в частині бюджетного відшкодування 494777,0 грн.

Оскільки судовим рішенням, яке набрало законної сили, визнано протиправним зменшення позивачу бюджетного відшкодування ПДВ і підтверджено його право на таке відшкодування в розмірі 494777,0 грн., ця обставина не підлягає доказуванню в силу ч.1 ст. 72 КАС України в даній адміністративній справі, суди дійшли висновку, про відшкодування позивачу з Державного бюджету України ПДВ в сумі 494777,0 грн.

Однак, бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державної казначейської служби з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 ПК України та Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року № 39, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації у п'ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку.

Відповідачем-1 неодноразово зазначалось, що станом на час закінчення процедури судового оскарження (06.03.2012) він не був уповноваженим органом податкової служби який міг надати у встановлений абз.2 п.200.15 ст.200 ПК України строк висновок до державного казначейства, і таким чином вирішити спір, оскільки позивач перебуває на податковому обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві, на який покладено обов?язок щодо вчинення будь-яких владних повноважень відносно позивача.

Встановивши факт того, що позивач перебуває на податковому обліку в іншому органі державної податкової служби, суди зобов?язані були в порядку ст.52 КАС України, залучити до розгляду справи Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві.

З огляду на те, що орган державної податкової служби, у якому перебуває на обліку позивач, до участі у справі залучений не був, постановлені у справі рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області та Баштанської об?єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.12.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2013 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун