Постановление суда № 57780950, 13.04.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

13 квітня 2016 року м. Київ № 826/10452/15

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Качура І.А., суддів Келеберди В.І., Данилишина В.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1 до Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України про стягнення коштів, ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі - позивач/ОСОБА_1.) з адміністративним позовом Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України (надалі - відповідач), в якому просить суд:

1. Стягнути з відповідача на користь позивача нараховану але не виплачену заробітну плату у сумі 13 103 грн. 46 коп.;

2. Стягнути з відповідача на користь позивача нараховану але не виплачену компенсацію за невикористану відпустку у сумі 8 947, 25 грн.;

3. Стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні починаючи з 11.12.2014 р. по день фактичного розрахунку, постановлення рішення судом;

4. Стягнути з відповідача компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва №826/10452/15 від 25.11.2015 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2016 р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Водночас, 24.02.2016 р. через відділ документального обігу та контролю суду до судді Окружного адміністративного суду м. Києва від позивача надійшла заява (ДМ №334 від 23.02.2016 р.) про встановлення способу і порядку виконання судового рішення, в якій останній просить суд:

1. Встановити спосіб і порядок виконання судового рішення, зазначивши у постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2015 р. по справі №826/10452/15 за позовом ОСОБА_1 до Державної ветеринарної та фітосанітарної служби:

- стягнути з Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні починаючи з 11.12.2014 р. по 24.11.2015 р. у сумі 41 510,55 грн.;

- стягнути з Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін у сумі 8 710,03 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.02.2016 р. заяву позивача про встановлення способу і порядку виконання рішення суду було прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

Представник позивача, який з'явився в судове засідання, заяву про встановлення способу і порядку виконання рішення суду підтримав та просив суд її задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, заяв щодо перенесення розгляду справи або слухання справи за його відсутності до суду не подавав, про причини неявки суду не повідомляв.

Частиною 2 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), зокрема встановлено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Враховуючи вищенаведене, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача щодо поданої заяви, приймаючи до уваги неявку відповідача, суд дійшов висновку щодо можливості подальшого розгляду заяви позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення у порядку письмового провадження.

Розглянувши подану заяву про встановлення способу і порядку виконання рішення суду та додані до неї документи, суд дійшов висновку про наступне.

Порядок відстрочення і розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративних справах визначено ст.263 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2015 р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Зокрема, стягнуто з Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату у сумі 13 103 грн. 46 коп.; стягнуто з Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену компенсацію за невикористану відпустку у сумі 8947, 25 грн.; стягнуто з Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні починаючи з 11.12.2014 р. по 24.11.2015 р.; стягнуто з Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін.

Водночас, як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 про встановлення способу і порядку виконання судового рішення, в обґрунтування заявлених в ній вимог, позивач зазначає про неможливість виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва №826/10452/15 від 25.11.2015 р. в частині позовних вимог щодо стягнення з Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні починаючи з 11.12.2014 р. по 24.11.2015 р. та стягнення з Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України на користь ОСОБА_1 компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін, оскільки судом не вказано суми до стягнення.

Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Враховуючи вищезазначене, відповідно до пояснень позивача, Державна казначейська служба України не в змозі виконати судове рішення, оскільки у ньому не вказано суми до стягнення на користь позивача середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін.

Так, суд погоджується з доводами позивача на рахунок того, що Державна казначейська служба України не може здійснювати нарахування та перевірку правильності нарахування стягувачем суми коштів які підлягають стягненню, не має права брати на себе повноваження суду, щодо встановлення конкретної суми коштів, які мають бути стягнуті за виконавчими листами на користь позивача або здійснювати стягнення коштів на підставі інших документів окрім рішення суду, самостійно проводити розрахунок суми коштів належних стягувачу за рішенням суду.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, розглянувши заяву позивача про встановлення способу і порядку виконання судового рішення та додані до неї документи, суд вважає за необхідне її задовольнити, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно ч.2 ст.4 та ст.13 цього Закону джерелом коштів на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, є кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та з інших джерел. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.

Строки виплати заробітної плати врегульовані ст.115 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України), згідно з якою заробітна плата виплачується працівникам не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до вимог ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний у день звільнення працівника видати працівникові належно оформлену ним трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст.116 цього Кодексу.

В той же час, положеннями ч.1 ст.83 КЗпП України встановлено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.

Так, нормами ст.116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника, виплата усіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться у день його звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимог про розрахунки.

При цьому, згідно ст.117 КЗпП України, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки на день фактичного розрахунку.

Відповідно до ст.34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Разом з тим, згідно п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 р. №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за час затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення.

Так, відповідно до положень п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 р. (надалі - Порядок №100) обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Як встановлено судом під час розгляду адміністративної справи, 11.12.2014 р. ОСОБА_1 був звільнений за власним бажанням з посади начальника Управління ветеринарної медицини в м. Єнакієвому, у зв'язку з виходом на пенсію по інвалідності.

Як вбачається зі змісту наявної в матеріалах справи довідки Управління ветеринарної медицини в м. Єнакієвому від 11.12.2014 р., у період жовтень-листопад 2014 р. діяльність підприємства було призупинено, заробітна плата, у відповідності до наказу заступника Голови Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України Башинського В.В. №2829 від 25.09.2014 р., не нараховувалась.

У період серпень - вересень 2014 р. ОСОБА_1 знаходився у черговій відпустці 30 днів у серпні та 30 днів у вересні, відповідно нараховано відпускні, зокрема: у вересні 2014 р. - 316,40 грн.; у серпні 2014 р. - 4 905, 60 грн., з них 1 відпрацьований день - 322,21 грн.

У липні 2014 р. було відпрацьовано 23 дні, нарахована заробітна плата у липні становить 3 881, 46 грн.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, середньомісячна плата за останні 2 місяці перед звільненням становить (заробітна плата липня 3 881,46 грн. + заробітна плата серпня 322,21) : (23 дні липня + 1 день серпня) = 175,15 грн.

Так, судом встановлено, що час затримки розрахунку при звільненні починаючи з 11.12.2014 р. по 24.11.2015 р. у відповідності до виробничого календаря 2014 р. - 2015 р. становить 237 дні, зокрема: у грудні 2014 р. - 14 днів; у січні 2015 р. - 19 днів; у лютому 2015 р. - 21 день; у березні 2015 р. - 21 день; у квітні 2015 р. - 20 днів; у травні 2015 р. - 18 днів; у червні 2015 р. - 20 днів; у липні 2015 р. - 23 дні; у серпні 2015 р. - 20 днів; у вересні 2015 р. - 22 дні; у жовтні 2015 р. - 22 дні; у листопаді 2015 р. - 17 днів.

Таким чином, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні починаючи з 11.12.2014 р. по 24.11.2015 р. становить (175,15 гривень х 237 робочих днів) = 41 510,55 грн.

Отже, на користь ОСОБА_1 підлягає до стягнення середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні починаючи з 11.12.2014 р. по 24.11.2015 р. у сумі 41 510,55 грн.

В той же час, щодо рішення суду в частині стягнення з Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України на користь ОСОБА_1 компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін, суд зазначає наступне.

Згідно п.3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 р. (надалі - Порядок №159), компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.

Відповідно до п.4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Так, відповідно до довідки Управління ветеринарної медицини в м. Єнакієвому від 11.12.2014 р. сума заборгованості перед позивачем на час звільнення становить 2 2050, 71 грн.

Згідно даних Міністерства фінансів України, Індекси інфляції за період з січня 2015 р. по жовтень 2015 р. складають: січень 2015р. - 103,1%, лютий 2015р. - 105,3%, березень 2015р. - 110,8%, квітень 2015р. - 114,0%, травень 2015р. - 102,2%, червень 2015 р. - 100,4%, липень 2015 р. - 99,0%, серпень 2015 р. - 99,2%, вересень 2015 р. - 102,3%, жовтень 2015 р. - 98,7%.

Компенсація розраховується наступним чином - заборгованість на день звільнення 2 2050,71 грн. х (індекс інфляції з січня 2015 р. по жовтень 2015 р. 1,031 х 1,053 х 1,108 х 1,140 х 1,022 х 1,004 х 0,990 х 0,992 х 1,023 х 0,987) = 1,3950 х 100 = 139,5 - 100% = 39,50; 22050,71 х 39,50 = 871 003,04:100 = 8 710,03 грн.

Отже, коефіцієнт для визначення суми компенсації за затримку виплати заробітної плати, нарахованої на день звільнення 11.12.2014 р., за умови сплати на день прийняття постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2015 р. становить 0,395.

Заборгованість перед позивачем на час звільнення 22 050, 71 гривень х 0,395 = 8 710,03 грн.

Отже, розглянувши заяву та додані до неї матеріали, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовано підстави за якими він звернувся до суду із заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, зазначивши вимогу про стягнення конкретної суми коштів на його користь.

Відповідно до ч.1 ст.263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення особа, яка бере участь у справі може звернутися з заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Враховуючи наведені обставини, виходячи з імперативних приписів чинного законодавства, суд приходить до висновку, що з метою виконання судового рішення по справі №826/10452/15, яке набрало законної сили та задля відновлення порушених прав відповідача необхідно змінити спосіб виконання судового рішення у даній справі.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 263 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про встановлення способу та порядку виконання рішення суду по адміністративній справі №826/10452/15 задовольнити.

2. Змінити спосіб виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва №826/10452/15 від 25.11.2015 р. шляхом стягнення з Державної ветеринарної та фітосанітарної служби на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні починаючи з 11.12.2014 р. по 24.11.2015 р. у сумі 41 510,55 грн., а також та стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін у сумі 8 710,03 грн.

3. Копію ухвали надіслати сторонам у справі.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому в ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до апеляційного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 КАС України.

Головуючий суддя І.А. Качур

Судді В.І. Келеберда

В.М. Данилишин