Постановление суда № 57768847, 16.05.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

16.05.2016 Справа №607/4371/16-ц

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Сташків Н.М., розглянувши заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про повернення судового збору,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_2 звернулися до суду із заявою про повернення їм судового збору в розмірі 551,20 гривень, сплаченого при подачі їх позовної заяви до ВАТ «Агробудмеханізація» в особі ОСОБА_4 про визнання договору дійсним, визнання частини нерухомого майна законною.

Згідно з розясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, наданими в п. 42 Постанови № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року, питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується судом за результатами розгляду справи за клопотанням особи, яка його сплатила, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства.

22 квітня 2016 року позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_2 подали до суду позовну заяву до ВАТ «Агробудмеханізація» в особі ОСОБА_4 про визнання дійним договору міни квартири від 24 лютого 1998 року, укладеного між ОСОБА_5, ОСОБА_1, яка діяла від свого імені та неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ВАТ «Агробудмеханізація», визнання за позивачами по 1/4 частині квартири АДРЕСА_1 законними.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 травня 2016 року зазначену позовну заяву повернуто позивачам.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Як убачається з матеріалів справи, при предявленні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ВАТ «Агробудмеханізація» в особі ОСОБА_4 про визнання договору дійсним, визнання частини нерухомого майна законною, до позовної заяви було долучено квитанцію №0.0.540616038.1 від 20 квітня 2016 року, видану відділенням ПАТ КБ «ПриватБанк».

Як слідує із зазначеної квитанції, судовий збір у розмірі 551,20 гривень сплачено ОСОБА_6.

Тобто судовий збір може бути повернутий ОСОБА_6 за її заявою.

Натомість, квитанція про сплату судового збору ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_2 у матеріалах заяви відсутня, тому підстав для повернення їм судового збору, який відповідно до квитанції від №0.0.540616038.1 від 20 квітня 2016 року, виданої відділенням ПАТ КБ «ПриватБанк» сплачений ОСОБА_6, немає.

З цих підстав, беручи до уваги, що заява про повернення судового збору подана не від імені особи яка його сплатила, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст. 210, п. 9 ч. 1 ст. 293, ч. 2 ст. 294, ч. 1 ст. 296 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про повернення судового збору відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження. Апеляційна скарга подається Апеляційному суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя