Постановление суда № 57756131, 12.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 травня 2016 року м. Київ К/800/12738/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Шипуліна Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Лубенської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2015 у справі №816/1646/15 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Лазірки» до Лубенської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, перевіривши дотримання ст.ст. 20, 210, 211, 212 КАС України та її відповідність вимогам ст. 213 КАС України,

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.06.2015, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2015, позовні вимоги Приватного сільськогосподарського підприємства «Лазірки» до Лубенської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задоволено частково.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Лубенська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області 06.05.2016 звернулась з касаційною скаргою та клопотанням про поновлення процесуального строку касаційного оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України.

Вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

З 01.09.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 №484-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI.

Відповідно до частини першої статті 4 вказаного Закону в чинній на момент подання касаційної скарги редакції, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно частини другої статті 4 Закону за подання касаційної скарги на рішення, суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Станом на день звернення позиваем до суду розмір ставки, що підлягав сплаті при поданні до адміністативного суду позовної заяви майнового характеру складав: 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної сплати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до частини п’ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Як вбачається з поданої касаційної скарги вимоги Закону в цій частині не виконано, документ про сплату судового збору до неї не додано.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, якщо касаційна скарга подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і вказані у заяві підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, касаційна скарга залишається без руху. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з зазначенням інших підстав для поновлення строку.

З поданих матеріалів вбачається, що повний текст ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2015 виготовлено в повному обсязі 21.09.2015 в той час, як касаційну скаргу подано до суду касаційної інстанції 06.05.2016, тобто із пропуском встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень.

Як на підставу для поновлення пропущеного строку, Лубенська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області посилається на те, що відповідачем вже подавалась касаційна скарга на оскаржувані судові рішення, проте ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.11.2015 відповідачу було відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та повернуто касаційну скаргу скаржнику у зв’язку з несплатою судового збору у встановленому законом розмірі. При цьому відповідач зазначає, що на момент первинного звернення до Вищого адмінісстративного суду України з касаційною скаргою в кошторисі Лубенської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на 2015 рік були відсутні видатки призначені на сплату судового збору, проте на момент повтнорного звернення до суду касаційної інстанції затверджено кошторис Лубенської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на 2016 рік, згідно якого у відповідача наявне фінансування на сплату судового збору.

Разом з тим, вказані обставини не можуть бути визнані судом поважними, а клопотання про поновленя пропущеного сптроку обґрунтованим, оскільки неналежне оформлення касаційної скарги, що призвело до її повернення скаржнику не є поважною причиною пропуску встановленого статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень.

На підтвердження поважності пропуску строку відповідачу слід вказати інші підстави та надати відповідні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою у строк визначений законом.

Зазначені обставини за приписами частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення касаційної скарги без руху.

За таких обставин, касаційну скаргу необхідно залишити без руху та надати термін для усунення недоліків.

Керуючись ст. 213, ч. 3 ст. 214, ч. 1 ст. 108 КАС України, -

У Х В А Л И Л А :

1. Касаційну скаргу Лубенської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2015 у справі №816/1646/15 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Лазірки» до Лубенської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.

2. Надати відповідачу строк для усунення недоліків - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Направити відповідачу копію ухвали для виконання.

Суддя Т.М. Шипуліна