Постановление суда № 57716421, 16.05.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/141/15-ц

Провадження № 22-ц/779/2102/2015

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Пастернак І.А.

Суддя-доповідач Ковалюк Я.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Ковалюка Я.Ю.,

суддів: Максюти І.О., Фединяка В.Д.

секретаря Петріва Д.Б.

з участю: відповідача1 ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Івано-Франківського міського суду від 17 червня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення в солідарному порядку заборгованості у розмірі 1 220 528,01 грн. за кредитним договором № 11376132000 від 28.07.2008 року, посилаючись на те, що між АКІБ"УкрСиббанк" та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11376132000 відповідно до якого ОСОБА_2 отримав грошові кошти в іноземній валюті в розмірі 105 000,00 доларів США. Відповідач ОСОБА_2 зобов"язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 26.07.2027 року згідно з графіком погашення кредиту та сплачувати протягом 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, проценти за користування кредитом у розмірі 14,5 % річних. В забезпечення належного виконання зобов'язань відповідача ОСОБА_2 між банком та відповідачкою ОСОБА_3 28.07.2008 року було укладено договір поруки №219607. У разі порушення боржником зобов"язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Оскільки, відповідач не належним чином виконував взяті на себе зобов"язання за ним наявна заборгованість по кредитних зобов"язаннях, а тому, позивач просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість по кредитному договору в розмірі 77 971 дол. США 93 центи, що за курсом НБУ станом на 08.12.2014 року становило 1 201 976,21 грн. та 18 551,80 грн. пені.

02.03.2015 року представник позивача подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в користь ПАТ «УкрСиббанк» 77 971 дол. США 93 центи заборгованості за кредитним договором № 11376132000 від 28.07.2008 року та 18 551 грн. 80 коп. заборгованості по сплаті пені за порушення термінів повернення кредиту та сплати процентів за кредит.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 17 червня 2015 року позов задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2, з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 зареєстрованої в АДРЕСА_1 в користь публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", місцезнаходження якого м. Харків, просп. Московський 60, МФО 351005 код ЄДРПОУ 09807750, р/р 29090000000113 в АТ "УкрСиббанк" - 77 971 (сімдесят сім тисяч дев'ятсот сімдесят один) дол. США 93 центи заборгованості за кредитним договором № 11376132000 від 28.07.2008 року та 18 551 (вісімнадцять тисяч п"ятсот п"ятдесять одну) грн. 80 коп. заборгованості по сплаті пені за порушення термінів повернення кредиту та сплати процентів за кредит.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 зареєстрованого в АДРЕСА_3, з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрованої в Івано-Франківську, АДРЕСА_1 в користь публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", місцезнаходження якого м. Харків, просп. Московський, 60, МФО 351005 код ЄДРПОУ 09807750, р/р 29090000000113 в АТ "УкрСиббанк" - по 1 827 грн. 00 коп. витрат по оплаті судового збору з кожного.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ОСОБА_2 подав на нього апеляційну скаргу, в якій просив рішення Івано-Франківського міського суду від 17 червня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 21.10.2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, а рішення Івано-Франківського міського суду від 17.06.2015 року залишено без зміни.

12.04.2016 року на дане рішення місцевого суду представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, вважаючи його незаконним та ухваленим з порушенням норм матеріального права.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував роз'яснення Верховного Суду України у постанові Пленуму №11 «Про судове рішення» та листа ВСУ №01-8/393. Судом проігноровано те, що вона не була повідомлена про час і місце розгляду справи, що позбавило надати пояснення та докази, що мають істотне значення для вирішення даної справи.

Апелянт також вказує, що для укладення договорів позики у великих розмірах ОСОБА_2 мав отримати від дружини письмову згоду на укладення договору позики, чого зроблено не було, а тому даний договір є нікчемний.

За таких обставин апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову банку.

В судовому засіданні відповідач1 доводи апеляційної скарги підтримав.

Інші сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про час й місце розгляду справи, що у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 28.07.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11376132000. Відповідно до умов кредитного договору останній отримав у позивача грошові кошти в іноземній валюті в сумі 105 000,00 дол. США та зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 26.07.2027 року та сплачувати протягом 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, проценти за користування кредитом у розмірі 14,50 % річних (а.с.6-17).

Згідно з вимогами ЗУ «Про акціонерні товариства» № 514-VI від 17.09.2008 року були внесені зміни у статут АКІБ «УкрСиббанк», відповідно до яких нове повне найменування Банку: публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк».

Проте, отримавши кредитні кошти, відповідач не виконував належним чином зобов'язань по його поверненню.

Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості, станом на 08.12.2014 року становить 1 201 976,21 грн., з яких: 68 896,60 дол. США, що за курсом НБУ станом на 08.12.2014 року становить 1 062 075,47 грн. - кредитна заборгованість; 9 075,33 дол. США, що за курсом НБУ станом на 08.12.2014 року становить 139 900,74 грн. - заборгованість по процентам.

Сума заборгованості по сплаті пені за порушення термінів повернення кредиту та сплати процентів за кредитом станом на 08.12.2014 року становить 18 551,80 грн., з яких:

7 575,18 гривень - пеня за прострочення сплати кредиту; 10 976,62 гривень - пеня за прострочення сплати процентів (а.с.21-32).

Вищевказані обставини підтверджуються документальними доказами, що є в матеріалах справи, та не спростовані відповідачами.

З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором, між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 219607 від 28.07.2008 року (а.с.18-20).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки відповідачі в добровільному порядку своїх зобов'язань по договору не виконують, то з них слід стягнути в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором, а також судові витрати в користь банку з кожного.

Такий висновок суду відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального права.

Згідно з пунктом 4.1. кредитного договору, за порушення термінів повернення кредиту, та/або процентів за кредит, та/або комісій, відповідач сплачує позивачу додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню в розмір подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені.

Згідно із ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до п.1.1. договору поруки поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_2, з усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з договору про надання споживчого кредиту №11376132000 від 28.07.2008 року, укладеного між кредитором та боржником існуючих в теперішній час і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

За договором поруки, згідно ст. 553 ЦК поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно вимог ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Колегія суддів вважає, що оскільки боржник ОСОБА_2 не виконав взяті на себе зобов'язання, то вимоги позивача про стягнення суми боргу за кредитним договором з нього як основного боржника та ОСОБА_3 - як поручителя за кредитним договором в солідарному порядку є обґрунтованими.

Крім того, в матеріалах справи містяться письмові докази направлення відповідачам вимог щодо виконання зобов'язань за кредитним договором, а тому посилання апелянта про те, що судом помилково стягнуто заборгованість в солідарному порядку є безпідставними.

Колегія суддів відхиляє також і твердження апелянта щодо нікчемності правочину.

Посилання апелянта про те, що ОСОБА_3 не знала про розгляд даної справи та про відсутність належного її повідомлення про судові засідання не заслуговують на увагу, так як спростовується наявними в матеріалах справи письмовими доказами, зокрема розписками ОСОБА_3 (а.с. 81, 103, 109, 123), які свідчать про належне повідомлення її судом про розгляд справи.

Підсумовуючи вище описане, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно досліджено обставини справи, зібраним доказам дана належна правова оцінка, висновок про наявність підстав для задоволення позову є вірним.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильного висновку суду першої інстанції при вирішенні спору.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового або зміни рішення.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 17 червня 2015 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання нею законної сили.

Головуючий Я.Ю. Ковалюк

Судді: І.О. Максюта

В.Д. Фединяк