Постановление суда № 57715526, 16.05.2016, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/3350/16-ц

Провадження № 2-з/204/54/16

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2016 року суддя Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська Токар Н.В., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання недійсним заповіту, -

встановив:

12 травня 2016 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання недійсним заповіту.

Разом з позовною заявою була подана заява про забезпечення позову.

ОСОБА_1 у поданій до суду заяві, просить вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони приватному нотаріусу Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 видавати ОСОБА_2 свідоцтво про прийняття спадщини до вирішення справи по суті; до набрання чинності рішенням у справі заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо відчуження квартири№40, яка розташована в будинку №13/15 по вул.Українська у м.Дніпропетровську.

Ознайомившись із поданою заявою, вважаю, що вона підлягає поверненню заявникові без розгляду, оскільки подана без додержання вимог, встановлених законом.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.1ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у розгляді справи.

Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», суддя не вправі до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі здійснювати будь-які дії щодо підготовки справи до судового розгляду, зокрема, забезпечувати позов.

Аналогічна правова позиція висловлена у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» згідно з якою, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній.

Оскільки позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання недійсним заповіту була повернута позивачу, суд вважає за необхідне повернути заявнику заяву про забезпечення позову по зазначеній справі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, суддя,

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання недійсним заповіту повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом пяти днів з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Н.В. Токар