Постановление суда № 57712325, 11.05.2016, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

11.05.16

№ 336/5311/15-к

Пр. № 1-кп/336/147/2016

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2016 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Щасливої О.В.,

при секретарі Морозовій В.М.,

з участю прокурора Тамаркова Є.Р.,

захисника адвоката ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

представника потерпілого ОСОБА_3,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 в кримінальному провадженні за ч.3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 і ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

3 серпня 2015 року до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя в порядку ст. 291 КПК України надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_2, обвинуваченого за ч.3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 і ч. 3 ст. 185КК України.

У підготовчому судовому засіданні захисник заявив клопотання, яке підтримали обвинувачений і представник потерпілого, про повернення прокурору обвинувального акту в звязку з його невідповідністю вимогам кримінального процесуального законодавства.

Необхідність вчинення зазначеної процесуальної дії захисник пояснив тим, що в порушення вимог ст. 291 КПК України по першому за часом епізоду інкримінованих ОСОБА_2 діянь дії обвинуваченого кваліфіковані як кримінально каране діяння, тоді як з огляду на розмір майнової шкоди у сумі 200 грн. ці дії, які утворюють склад дрібного розкрадання, не можна оцінювати як злочин. Виклад обставин другого епізоду кримінально караного діяння містить посилання на заволодіння сьома дверними алюмінієвими обшивками загальною вартістю 1722 грн., що робить незрозумілим порядок обчислення майнової шкоди, якщо враховувати, що предметом викрадення були ті й самі обшивки, що і в першому епізоді, вартість однієї з яких становить 200 грн. Зазначені недоліки свідчать про порушення вимог кримінального процесуального законодавства, неправильне встановлення обставин, що підлягають доказуванню, тому вони є підставою для повернення обвинувального акта прокурору.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечує, зазначивши, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК, у звязку з чим просить про призначення на підставі обвинувального акту судового розгляду.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд знаходить за необхідне повернути обвинувальний акт прокуророві у звязку з його невідповідністю вимогам Кримінального процесуального кодексу України, виходячи з таких міркувань.

Підготовче судове засідання в судовому провадженні у першій інстанції є обовязковою і самостійною стадією кримінального процесу, в якій суд визначає можливість на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Однією з умов призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, є відповідність його вимогам КПК України, а згідно з ч. 3ст. 314 КПК Українив підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам кримінального процесуального закону.

Відповідно до ч. 2ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити, зокрема, такі відомості:виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

За змістом обвинувального акту обвинуваченому інкриміновано вчинення двох кримінально караних діянь, а саме: таємне викрадання належного підприємству споживчої кооперації «Виробничо-торгівельне підприємство «Універсал» Запорізької обласної спілки споживчих товариств майна, поєднане с проникненням до сховища, що спричинило потерпілому майнову шкоду у сумі 200 грн. і мало місце о 16-00 годині 14 червня 2015 року, і замах на таємне викрадання майна того ж самого потерпілого на суму 1722 грн., поєднаний с проникненням до сховища, який мав місце о 16-00 годині 15 червня 2015 року.

Предметом викрадення в обох випадках були одні й ті самі матеріальні цінності алюмінієві обшивки, вартість однієї з яких за версією обвинувачення становить 200 грн., а вартість сімох таких обшивок обчислюється сумою в 1722 грн.

У звязку з викладеним суд погоджується з доводами захисту про незрозумілість механізму обчислення вартості шкоди, оскільки 1722 грн. вочевидь не є кратними 200 грн.

При цьому в цивільному позові є посилання на вартість сімох обшивок, яка становить 2066 грн. 40 коп. (а. с. 26).

Згідно із ст. 91 КПК України до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, відносяться, зокрема: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Як випливає з п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України, слідчий або прокурор зобовязаний звернутися до експерта для проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Між тим висновок органу досудового розслідування і прокурора в частині зазначення розміру майнової шкоди в порушення вимог закону не підкріплений експертним дослідженням, призначення якого при вирішенні питання про розмір збитків є обовязковим.

Такі порушення, на думку суду, не лише не відповідають вимогам кримінального процесуального закону, але й звужують право обвинуваченого на захист від конкретного обвинувачення.

За змістом статті 291 КПК України в обвинувальному акті, з яким прокурор звертається до суду в кримінальному провадженні, мають бути викладені обставини кримінального правопорушення, тобто обставини суспільно небезпечного діяння, яке передбачене законом про кримінальну відповідальність, з посиланням на кваліфікацію цього діяння за статтею Кримінального кодексу.

Злочином відповідно до ст. 11 КК України є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене субєктом злочину.

Разом з тим статтею 51 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, а викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Якщо виходити з вартості однієї алюмінієвої обшивки у 200 грн., то дії по першому інкримінованому обвинуваченому епізоду на час вчинення цих дій не утворюють складу кримінально караного діяння, тобто відсутні підстави для констатації події кримінального правопорушення і його зазначення в обвинувальному акті.

Проте суд позбавлений можливості зробити безумовний висновок про відсутність ознак злочину в першому епізоді, зазначеному в обвинувальному акті, оскільки розмір майнової шкоди зазначений з порушенням вимог КПК про обовязкове призначення експертизи.

Указані недоліки перешкоджають прийняттю судом рішення про призначення кримінального провадження до судового розгляду.

На підставі викладеного суд доходить висновку, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України, що відповідно до вимогст. 314 КПК Україниє підставою для повернення обвинувального акта прокурору.

Керуючись ст.ст. 113, 219, 291-293, 314, 376, 395 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Повернути обвинувальний акт відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 і ч. 3 ст. 185 КК України прокурору через невідповідність обвинувального акта вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання в суд першої інстанції апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя О.В. Щаслива