№ 57699741, 05.05.2016, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2016 року Чернігів Справа № 825/710/16

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Кашпур О.В.,

за участі секретаря - Пушенко О.І.,

представника позивача - Красної О.А.,

представника відповідача - Полевик Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Публічного акціонерного товариства "Хімтекстильмаш" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 18.04.2016 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Хімтекстильмаш" і просить стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України 31692,31 грн. адміністративно-господарських санкцій та 66,54 грн. пені, мотивуючи тим, що відповідач у 2015 році не виконав встановлених чинним законодавством вимог щодо нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в сдовому засіданні позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити, пояснив, що обовязок зі сплати підприємством-роботодавцем адміністартивно-господарських санкцій в силу вимог ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» виникає виключно у разі невиконання ним нормативу по створенню робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, а ПАТ «Хімтекстильмаш» вжила всіх необхідних заходів на виконання вимог вищевказаного Закону. Так, товариством у 2015 році подавались звіти до Чернігівського міського центру зайнятості про наявність вакансій форми 3-ПН, створювались робочі місця для працевлаштування інвалідів за професіями токар та фрезерувальник. Крім того у відповідача в 2015 році працювало два інваліди, один 4 місяці, інший повний рік. Враховуючи наведене, відповідач просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що згідно поданого 15.02.2016 відповідачем звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2015 рік середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становила - 39 осіб; норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів - 2 особи; середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність - 1 особа, тобто відповідач не виконав нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості одного робочого місця.

Частинами 1, 2, 3, 5 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 року № 42 затверджена форма звітності № 10-ПІ "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" та Інструкція щодо її заповнення. Згідно п. 3.1. Інструкції середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік визначається відповідно до п. 3.2. Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 року № 1442/11722. За таким же правилом визначається середньооблікова кількість штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.

Відповідно до частини 1 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Враховуючи наведені норми, суд вважає, що ПАТ «Хімтекстильмаш», як підприємство де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом повинен був розрахувати і сплатити адміністративно-господарські санкції самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу. На момент подачі позову до суду сума заборгованості до Державного бюджету сплачена не була. Згідно розрахунку позивача сума адміністративно господарських санкцій, яку необхідно сплатити відповідачу, становить 31692,31грн.

Посилання відповідача на те, що обов'язок щодо сплати адміністративно-господарських санкцій за порушення нормативу працевлаштування інвалідів на підприємстві у нього відсутній, через те що ним вживалися всі заходи щодо працевлаштування інвалідів, зокрема подавались у 2015 році подавались звіти до Чернігівського міського центру зайнятості про наявність вакансій форми 3-ПН, створювались робочі місця для працевлаштування інвалідів за професіями токар та фрезерувальник суд не приймає до уваги.

Відповідачем не було надано під час судового засідання належних доказів того, що ПАТ «Хімтекстильмаш» неодноразово зверталось до Чернігівського міського центру зайнятості про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів. Позивач не заперечує факту звернення ПАТ «Хімтекстильмаш» до Чернігівського МЦЗ, однак звіт форми 3-ПН було подано лише 07.09.2015 року, тобто до вересня місяця Чернігівській міський центр зайнятості не мав можливості здійснювати пошук осіб-інвалідів для працевлаштування на ПАТ «Хімтекстильмаш».

Крім того, суд зазначає, що відповідно до Указу Президента України «Про активізацію роботи щодо забезпечення прав людей з інвалідністю» від 3 грудня 2015 року N 678/2015 з метою забезпечення належних умов для реалізації соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод особами з інвалідністю, впровадження кращого світового досвіду у цій сфері, недопущення дискримінації, а також виконання зобов'язань, взятих Україною за Конвенцією про права інвалідів, Кабінету Міністрів України доручено зокрема внести до 1 квітня 2016 року в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України законопроекти щодо посилення відповідальності за порушення прав і законних інтересів осіб з інвалідністю, у тому числі стосовно унеможливлення ухилення від сплати адміністративно-господарських санкцій за незабезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що відповідач не вжив усіх залежних від нього заходів щодо працевлаштування на товаристві інвалідів та не виконав нормативу щодо працевлаштування таких осіб на підприємстві, а тому ПАТ «Хімтекстильмаш» не позбавлений обов'язку щодо сплати адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до ч. 2 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

На підставі вищевказаного на суму заборгованості була нарахована пеня в розмірі 66,54 грн.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Хімтекстильмаш" (р/р 26008051405496, Акціонерний комерційний банк "Полікомбанк" м. Чернігів, МФО 353100, код ЄДРПОУ 14314311) в дохід Державного бюджету України (Отримувач: Державний бюджет м. Чернігів, банк отримувача: ГУДКСУ у Чернігівській області, рахунок 31211230700002, МФО 853592, код ЄДРПОУ 38054398) 31692 (тридцять одна тисяча шістсот дев'яносто дві) грн. 31 коп. адміністративно-господарських санкцій та 66 (шістдесят шість) грн. 54 коп. пені.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.В. Кашпур