Постановление суда № 57670621, 05.05.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22 -ц/796/6906/2016 року Головуючий у 1-й інстанції: Юзькова О.Л.

Доповідач: Чобіток А.О.

Ухвала

Іменем України

05 травня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі :

головуючого - судді Чобіток А.О..

суддів - Немировської О.В., Шебуєвої В.А.

при секретарі - Сірій О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Адміністрації Державної служби спеціального зв»язку та захисту інформації України на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 01 квітня 2016 року в справі за позовом Заступника військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі: Адміністрації Державної служби спеціального зв»язку та захисту інформації України до ОСОБА_1 про стягнення витрат пов»язаних з утриманням у вищому навчальному закладі ,-

в с т а н о в и л а:

В листопаді 2014 року позивач пред"явив даний позов до відповідача та зазначав, що ОСОБА_1. , який змінив 04.01.2013 року прізвище на «ОСОБА_1» у період з 03.08.2007 по 24.06.2011 роки проходив навчання в Інституті спеціального зв»язку та захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», який був утворений відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 року № 658-р «Про утворення Інституту спеціального зв'язку та захисту інформації Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут» як структурний підрозділ Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут» на базі Спеціального факультету Служби безпеки України Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут».При переведенні ОСОБА_1 до Інституту із Спецфакультету СБУ НТУУ «КПІ» , який ліквідовано, Держспецзв'язку в особі директора Інституту з відповідачем укладено контракт про проходження служби в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації особами рядового і начальницького складу від 03.08.2007 року на навчання у вищому навчальному закладі Держспецзв'язку .

Після закінчення Інституту відповідач у період з 25.06.2011 по 17.10.2013 проходив службу в Держспецзв'язку на посадах осіб начальницького складу.

Наказом Головного управління урядового зв'язку Держспецзв'язку від 17.10.2013 № 72-ос «Про особовий склад» відповідача було звільнено у запас Збройних Сил України за підпунктом 6 пункту 92 Положення про проходження служби в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 року № 1828, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту.

Остаточний грошовий розрахунок після закінчення Інституту з відповідачем було проведено по 24.06.2011 включно.

Посилаючись на те, що відповідно до пункту 3 Контракту відповідач взяв на себе зобов'язання проходити службу в Держспецзв'язку протягом п'яти років після закінчення навчання , проте фактично проходив службу лише з 25.06.2011 по 17.10.2013 р. , позивач просив суд стягнути зі ОСОБА_1 53 827,85 грн. витрат, пов»язаних з утриманням останнього.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01 квітня 2016 року в даній справі закрито провадження в зв"язку з поширенням на даний спір юрисдикції адміністративних судів.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, оскільки суд першої інстанції дійшов хибного висновку щодо належності спору до категорії публічно-правових, які підпадають під юрисдикцію адміністративних судів.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з»явились в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги , обставини справи , колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст.. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Статтею 3 КАС України термін публічна служба вживається у значенні, що це є діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна ( невійськова ) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Встановлено, що відповідно до пункту 3 Контракту про проходження служби в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації особами рядового і начальницького складу від 03.08.2007 року на навчання у вищому навчальному закладі, укладеного Держспецзв'язку в особі директора Інституту з відповідачем , останній взяв на себе зобов'язання проходити службу в Держспецзв'язку протягом п'яти років після закінчення навчання . Зазначаючи про те , що фактично відповідач проходив службу лише з 25.06.2011 по 17.10.2013 р. , позивач звернувся до суду загальної юрисдикції з проханням стягнути зі ОСОБА_1 53 827,85 грн. витрат, пов»язаних з утриманням останнього.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Закриваючи провадження в даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки має місце спір з приводу проходження відповідачем публічної служби.

Такий висновок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, відповідним обставинам справи та правовідносинам, що виникли між сторонами.

Доводи апеляційної скарги про те, що вимоги позивача, пов»язані не з проходженням відповідачем публічної служби, а з виконанням зобов»язань Контракту на навчання, на увагу не заслуговують, оскільки правовідносини сторін виникли саме з приводу проходження відповідачем публічної служби, в зв»зку з чим на даний спір поширюється юрисдикція адміністративних судів.

На підставі викладеного ухвала суду є законною та обґрунтованою, підстави до скасування якої відсутні.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Адміністрації Державної служби спеціального зв»язку та захисту інформації України відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 01 квітня 2016 року залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий : Судді: