Постановление суда № 57644138, 04.05.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

У Х В А Л А

04 травня 2016 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва Стрижеус А.М., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 22 березня 2016 року про відкриття провадження у справі за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 22 березня 2016 року відкрито провадження у справі за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду ОСОБА_2 звернувся до суду за апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, та постановити нову про повернення позовної заяви позивачу, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Одночасно, ОСОБА_2 подав клопотання в якому просить звільнити його від сплати судового збору на підстав ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

В клопотанні ОСОБА_2 посилалася на те, що на сьогоднішній день не має доходів як від роботи, що підтверджується копією трудової книжки, так і з інших джерел, що у унеможливлює сплату судового збору, у зв'язку з чим просить звільнити його від сплати судового збору.

Проте, апеляційний суд не приймає вказані доводи виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», відстрочення, розстрочення сплати судового збору на певний строк або звільнення від сплати такого є правом суду, а не обов'язком.

Так, згідно до ч. ч. 1, 3 ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Справа № 760/3842/16-ц№ апеляційного провадження:22-ц/796/7766/2016Головуючий у суді першої інстанції: Коробенко С.В.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М.В п. 29 Постанови № 10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року, зазначено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Подана ОСОБА_2 копія трудової книжки не є належним доказом неплатоспроможності, та відхиляється судом.

Враховуючи, що ОСОБА_2 не надано належних доказів на підтвердження підстав для звільнення його від сплати судового збору, вважаю, що в задоволенні клопотання слід відмовити, у зв'язку з безпідставністю.

01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України „Про судовий збір" згідно п. 9 ч. 1 ст. 4 цього Закону, за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу суду фізичною особою судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленими на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношення до ціни позову та у фіксованому розмірі.

В даному випадку, обчислення здійснюється з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати затвердженої Законом України «Про державний бюджет України» на 2016 рік (з січня 2016 року - 1378 грн.).

Таким чином, особі, що подає апеляційну скаргу слід сплатити суму судового збору в розмірі 275, 60 грн., який підлягає сплаті на рахунок: одержувач УДКС у Солом'янському районі у м. Києві, код за ЄДРПОУ: 38050812, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО банку: 820019, р/р 312 102 067 800 10, код ЄДРПОУ суду 028 94 757 (надати суду оригінал квитанцій).

Керуючись до ст. 295, 297 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_2 - відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 22 березня 2016 року залишити без руху, надати строк для усунення зазначених недоліків, протягом п'яти днів з дня отримання цієї ухвали.

Роз'яснити апелянту, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків, апеляційна скарга буде визнана на неподаною та повернута особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: