№ 57612078, 28.04.2016, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/3412/15

28 квітня 2016 року м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Вавелюк А.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1,

представник позивача: ОСОБА_2 ,

відповідача 1: представник ОСОБА_3,

відповідача 2: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Управління Укртрансінспекції у Рівненській області Управління Укртрансінспекції у Київській області

про визнання протиправною та скасування постанови №033424 від 24.11.2015 року.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Укртрансінспекції у Рівненській області, Управління Укртрансінспекції у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови №033424 від 24.11.2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.

Вказує, що 09 жовтня 2015 року керував автомобілем НОМЕР_1, з напівпричіпом марки LECI TRAILER LTFR3E, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_4.

Крім того, зазначає, що прямував з із м. Запоріжжя в м. Рівне завантажений свіжо мороженою рибою, ікрою та пресервами. У пункті загрузки автомобіль було зважено й загальна маса складала 36,6 тонн, з яких вантаж складав 19,412 тонн та близько 200 літрів дизпалива, що стверджується свідоцтвами про реєстрацію т/з із зазначенням маси, а також товаротранспортними накладними із зазначенням ваги товару.

Під час зважування транспортного засобу встановлено, що перевезення вантажу здійснюється з перевищенням на одиночну вісь при допустимих 11000 кг, у звязку з чим прийнято оспорюване у справі рішення.

На думку позивача такі висновки, на основі яких прийнято рішення - постанову Управління Укртрансінспекції у Рівненській області про застосування адміністративно-господарського штрафу за №033424 від 24.11.2015 року, не відповідають дійсності та є протиправними.

Вважає, що при прийнятті оспорюваного рішення порушено вимоги ч.2 п. 27, пп.5 п. 5 „Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті", ч. 2 статті 19, ч.2 ст. 62, ст. 63 Конституції України, ст.ст. 9, 245, 280 КУпАП, п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року за №363.

Відповідач 1 позов не визнав про що представником було подано відповідне письмове заперечення.

У запереченні вказує, що позивачем під час перевезення вантажу (рибна продукція) допущено перевищенням вагових обмежень, встановлених п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.20001 № 1306.

На думку відповідача 1, постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу за №033424 від 24.11.2015 року винесена з дотримання вимог чинного законодавства, є правомірною, підстави для її скасування відсутні.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю, просив позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача 1 - Управління управління Укртрансінспекіції в Рівненській області позов заперечила у повному обсязі з підстав, викладених у письмовому запереченні, просила у позові відмовити.

Відповідач 2, у судове засідання не зявився, причини неприбуття суду не повідомив. Про дату та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Судом не визнавалася обов'язковою участь відповідача 2 в судовому засіданні.

Заслухавши пояснення осіб, які прибули у судове засідання, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволенню повністю з таких підстав.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регламентовано Законом України «Про автомобільний транспорт» (по тексту постанови - Закону України № 2344-III).

Згідно статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт», державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно з пунктами 3, 21, 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 8 листопада 2006 року, Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління є органом державного контролю на автомобільному транспорті. Державний контроль здійснюється посадовими особами органу шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. При виявленні порушення законодавства складається акт, на підставі якого керівник органу державного контролю виносить постанову про застосування фінансових санкцій, що є обов'язковою для виконання.

Відповідно до Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті затвердженого Указом Президента України 06 квітня 2011 року №387/2011, Постанови Кабінету Міністрів України Про утворення територіальних органів Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті від 29 лютого 2012 року №153, Розпорядження Кабінету Міністрів України Питання Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті №628р від 29 серпня 2012 року, Управління Укртрансінспекції у областях відповідно до покладених на них завдань у відповідному регіоні здійснюють державний контроль за виконанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, правил перевезень пасажирів і вантажів; дотриманням вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм, що регулюють перевезення пасажирів і вантажів наземним транспортом.

Як встановлено судом, 09.10.2015 працівниками управління Укртрансінспекції у Київській області області на автодорозі О.в.д. а/д Р.03 здійснено рейдову перевірку автотранспортного засобу DAF 95.380 державний номер НОМЕР_3, що належить ОСОБА_4.

Під час вказаної перевірки виявлено, що водієм транспортного засобу є ОСОБА_1, який здійснює перевезення вантажу (рибна продукція) з перевищенням вагових обмежень, встановлених п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.20001 № 1306.

У ході розгляду справи встановлено, що під час зважування транспортного засобу виявлено перевезення вантажу з перевищенням на одиночну вісь - 11750 кг при допустимих 11000 кг.

За результатами даного зважування, на підставі квитанції про зважування № 01888 від 09.10.2015, працівниками Укртрансінспекції у Київській області області було складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю, здійснено розрахунок № 1 плати за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та складені акт № 002708 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів і акт проведення перевірки №007155.

Разом з тим, постановою управління Укртрансінспекіції в Рівненській області від 24 листопада 2015 року № 033424, ОСОБА_1, як орендаря автотранспортного засобу DAF 95.380 державний номер НОМЕР_3, що належить ОСОБА_4 (а.с. 55) визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" та накладено штраф у розмірі 1700 гривень.

На думку суду, таке рішення є неправомірним та підлягає скасуванню у судовому порядку.

Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено: великоваговий транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження.

В силу статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Згідно ст. 48 Закону України № 2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські та вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Зокрема, Законом України №2344-III передбачено, у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

У відповідності до п. 3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007року №879 (по тексту постанови - Порядок №879), габаритно - ваговий контроль транспортних засобів здійснюється на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансінспекцією, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

У відповідності до ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Учаснику дорожнього руху, транспортний засіб якого перевищує нормативне навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один із параметрів, які визначені в п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001, видається уповноваженим органом дозвіл на рух.

Дозвіл на рух - це єдиний уніфікований документ, що видається уповноваженим органом відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених ПКМ України від 18.01.2001р. №30 «Про проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами».

На деталізацію Порядку № 879 прийнято Технологічний регламент здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затверджений Наказом Державної служби автомобільних доріг України, Міністерства внутрішніх справ України від 07 травня 2008р. №219/198 (по тексту постанови - Технологічний регламент).

Пунктами 3.14, 3.15 Технологічного регламенту передбачено, що за результатами габаритно-вагового контролю встановлено, що параметри транспортного засобу перевищують нормативно допустимі параметри (пункт 22.5 Правил дорожнього руху) більш ніж на 2 %, транспортний засіб є великоваговим та/або великогабаритним.

У цьому разі на підставі довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю начальник пересувного пункту складає Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та/або Акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів. Акти складаються у двох примірниках і підписуються начальником та оператором пересувного пункту габаритно-вагового контролю, а також водієм транспортного засобу, параметри якого перевищують нормативно допустимі. У разі відмови водія від підписання акта, про це зазначається в акті. Один примірник акта (актів) залишається на пересувному пункті як документ звітності, другий примірник передається водію транспортного засобу.

Згідно п. 21 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року, в разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається Акт за формою згідно з додатком 3.

Разом з тим, в ході розгляду справи встановлено, що зважування автотранспортного засобу DAF 95.380 державний номер НОМЕР_3 здійснювалося 2 (рази).

При цьому, встановлено, що при першому такому зважуванні за даними габаритно-вагового контролю фактична маса автомобіля становили 38, 6 т, навантаження на одиночну вісь 12, 050 т (при нормі 11 т). Натомість, повторне зважування дало відмінні від первинного результати: фактична маса 38, 1 т, навантаження на одиночну вісь 11, 750 т, що стверджується відповідними квитанціями за №01888, №01884 про зважування автотранспортного засобу DAF 95.380 державний номер НОМЕР_3 (а.с. 9).

Тим самим, вказані обставини свідчать про відхилення показників габаритно-вагового контролю по навантаженню на одиночну вісь на 2, 5 % та по фактичній масі автомобіля на 1, 3 %.

Згідно п. 13 Порядку, під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази про повірку робочого засобу вимірювальної техніки автомобільних ваг та відомостей щодо строку придатності до застосування такого робочого засобу вимірювальної техніки.

Належних доказів проведення точного габаритно-вагового контролю транспортних засобів посадовими особами Управління Укртрансінспекції суду надано не було.

Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Згідно ч.1 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Суд звертає увагу на те, що відповідачами не надано суду письмових доказів, які спростовували б доводи позивача та встановлені у ході розгляду справи суттєві похибки на вагах при здійсненні габаритно-вагового контролю транспортного засобу.

Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з тим, з урахуванням вищевикладених висновків суду про недоведеність з боку відповідачів наявності факту перевантаження транспортного засобу на одну вісь на 0, 75 тони, не з'ясування під час перевірки транспортного засобу всіх об'єктивних обставин, які повинні були бути з'ясовані при прийнятті рішення, суд дійшов висновку про відсутність в діях позивача порушень статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та, як наслідок, наявність підстав для скасування постанови Управління Укртрансінспекції у Рівненській області про застосування адміністративно-господарського штрафу за №033424 від 24.11.2015 року.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідачі діяли необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача у справі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансінспекції у Рівненській області про застосування адміністративно-господарського штрафу за №033424 від 24.11.2015 року.

Присудити на користь позивача ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Управління Укртрансінспекції у Рівненській області судовий збір у розмірі 487, 20 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.