Решение № 57610497, 10.05.2016, Корюківський районний суд Чернігівської області

Справа № 736/310/16-ц

Номер провадження 2/736/112/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2016 року м. Корюківка

Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді Синько О.О.,

при секретарі Крапивній Г.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань суду у м. Корюківці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 міської ради Чернігівської області, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_6 районна державна нотаріальна контора Чернігівської області, про встановлення юридичного факту та визнання права власності на спадщину,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_7 на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадщину, а саме житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: м. Корюківка Чернігівської області, вул. Молодіжна, 3, мотивуючи свої вимоги тим, що за життя він належав ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу від 05.11.1992 року і був зареєстрований за ОСОБА_9 За життя обоє склали заповіти на користь позивача. 26 грудня 2004 року ОСОБА_7 помер, а 07 січня 2005 року померла ОСОБА_8. Із заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_7 звернулася ОСОБА_4 26.01.2005 року позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_7 та ОСОБА_8, проте нотаріусом йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом та повідомлено про те, що йому необхідно надати документ на підтвердження його проживання разом із спадкодавцем на день смерті. Тому позивач звернувся до суду та просить встановити факт його постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнати за ним право власності на спірний житловий будинок з господарськими будівлями.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позов підтримали повністю та просили суд його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_6 міської ради належним чином оповіщений про час та місце розгляду справи, у судове засідання 10.05.2016 року не зявився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, у вирішенні спору покладається на розсуд суду (а.с.154).

Відповідач ОСОБА_4 та її представник у судовому засіданні позов не визнали і просили суд відмовити в його задоволенні.

Представник третьої особи належним чином оповіщений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не зявився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, у вирішенні спору покладається на думку суду (а.с.155).

Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідача ОСОБА_4, їх представників, показання свідків, дослідивши письмові докази у справі, матеріали цивільних справ № 736/334/15-ц, № 736/593/15-ц, №736/1548/14, № 736/1182/15-ц, № 736/1424/13-ц, встановив наступне.

Згідно договору купівлі-продажу, посвідченого 05.11.1992 року державним нотаріусом ОСОБА_6 державної нотаріальної контори ОСОБА_10 та зареєстрованого в реєстрі за № 2093, ОСОБА_7 купив у колгоспу ім. Горького м. Корюківки житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: м. Корюківка Чернігівської області, вул. Молодіжна, 3 (а.с.10-11, 89-90).

Згідно довідки ОСОБА_6 районного бюро технічної інвентаризації КРКП Рампа № 116/04-16 від 18.04.2016 року, станом на 31.12.2012 року власність на житловий будинок за адресою: м. Корюківка Чернігівської області, вул. Молодіжна, 3, зареєстровано за ОСОБА_7 (а.с.82).

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна № 57841260 від 21.04.2016 року, відомості відносно будинку № 3 по вулиці Молодіжній у м. Корюківці Чернігівської області відсутні (а.с.116-117).

26 грудня 2004 року ОСОБА_7 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЕЛ № 244115, виданим повторно Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби ОСОБА_6 районного управління юстиції Чернігівської області 08.10.2014 року (а.с.14).

Згідно ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі неприйняття спадщини спадкоємцями за заповітом право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до заповіту, посвідченого 14 вересня 2004 року приватним нотаріусом ОСОБА_6 районного нотаріального округу Чернігівської області ОСОБА_10 та зареєстрованого в реєстрі за № 2012, все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде йому належати на день смерті і на що він за законом матиме право, ОСОБА_7 заповів ОСОБА_1 (а.с.7).

Відомості про заповіт внесено до Спадкового реєстру 18.09.2004 року, номер заповіту у Спадковому реєстрі - 8639537 (справа № 736/1182/15-ц, а.с.71).

Положеннями статей 1269, 1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з часу відкриття спадщини.

Як вбачається із спадкової справи № 19/2005, заведеної ОСОБА_6 районною державною нотаріальною конторою Чернігівської області до майна померлого 26.12.2004 року ОСОБА_7, із заявою про прийняття спадщини після нього до нотаріальної контори звернулася ОСОБА_4

Спадкоємець за заповітом ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини після нього до нотаріальної контори не звертався, а також не заявляв про відмову від спадщини (а.с.36-38).

Згідно з ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У відповідності з розясненнями п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

За даними Адресно-довідкового підрозділу УДМС України в Чернігівській області позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, з 10.11.1992 року (а.с.80).

Свідок ОСОБА_11, допитана у судовому засіданні, показала, що вона є сусідкою позивача. До 2003 року ОСОБА_1 жив з дружиною, а з осені 2003 року жив у подружжя ОСОБА_7, доглядав їх, обробляв город, привозив дрова, прав. Свідку це відомо, бо вони чи не щодня бачились, свідок бувала у ОСОБА_7 вдома. Позивач там жив, оскільки подружжя ОСОБА_7 потребувало догляду. У 2003-2004 роках ОСОБА_4 у подружжя ОСОБА_7 свідок жодного разу не бачила. ОСОБА_7 багато до кого зверталися, щоб за ними хтось доглядав.

Свідок ОСОБА_12, допитаний у судовому засіданні, показав, що він є сусідом позивача. ОСОБА_7 багато кого просили за ними доглядати, погодився лише ОСОБА_1 З 2002-2003 року він почав за ними доглядати, а потім і жити з ними. Обробляв город, прав, готував їжу. Поховав ОСОБА_7. ОСОБА_4 у подружжя ОСОБА_7 свідок ніколи не бачив.

Свідок ОСОБА_13, допитаний у судовому засіданні, показав, що він є сусідом позивача. З 2003 року ОСОБА_1 доглядав за подружжям ОСОБА_7 та жив з ними з серпня 2003 року, обробляв город, виконував роботу по господарству. ОСОБА_7 в той час робити вже нічого не могли. У 2003-2004 роках ОСОБА_4 у подружжя ОСОБА_7 свідок жодного разу не бачив.

Свідок ОСОБА_14, допитана у судовому засіданні, показала, що вона є сусідкою позивача. З 2003 року ОСОБА_1 перейшов жити до подружжя ОСОБА_7, жив там постійно, обробляв город. ОСОБА_7 на городі робити вже не могли. ОСОБА_7 багатьох просили, щоб за ними доглядали, але погодився тільки ОСОБА_1 У 2003-2004 роках ОСОБА_4 у подружжя ОСОБА_7 свідок жодного разу не бачила.

Свідок ОСОБА_15, допитана у судовому засіданні, показала, що вона є колишньою дружиною ОСОБА_1 Близько 15 років вони не підтримують родинних стосунків. Приблизно у 2002-2003 роках ОСОБА_1 сказав, що доглядатиме подружжя ОСОБА_7, взяв трохи речей та пішов до них жити, свідок з позивачем розійшлися, але інколи вона туди заходила. До похорон подружжя ОСОБА_7 позивач жив з ними близько 2 років, обробляв город, доглядав за подружжям, купив туди маленький телевізор. До цього подружжя ОСОБА_7 багато до кого зверталися, щоб за ними хтось доглядав.

Свідок ОСОБА_16, допитаний у судовому засіданні, показав, що він є дільничним лікарем-терапевтом ОСОБА_6 центральної районної лікарні. У 2004-2005 роках його близько 5-6 разів викликали до подружжя ОСОБА_7. Коли свідок прибував за викликом, там завжди знаходився ОСОБА_1 З часом в будинку стало охайніше, ніж було раніше. Чи приходив позивач туди, чи жив, свідок сказати не може. Подружжя ОСОБА_7 потребувало догляду. Ліки, їжа завжди були куплені. ОСОБА_7 казав, що за ними доглядає ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_17, допитана у судовому засіданні, показала, що раніше вона працювала соціальним працівником, ставила подружжя ОСОБА_7 у резерв, щоб доглядати за ними як соціальний працівник, але у домовій книзі у них був прописаний ОСОБА_18 і вони не вважалися одинокими. У 2004 році вона тричі була у ОСОБА_7 вдома, як член виборчої комісії, під час голосування на дому. Перші два рази бачила там ОСОБА_4, а на третій ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_18, допитаний у судовому засіданні, показав, що він є сином відповідачки ОСОБА_4 ОСОБА_7, його дядько, прописав свідка у будинку, казав, що все це залишиться йому. Свідок постійно відвідував подружжя ОСОБА_7, допомагав по господарству, періодично у них ночував, але ОСОБА_1 ніколи там не бачив, він там не жив.

Свідок ОСОБА_19, допитана у судовому засіданні, показала, що вона є невісткою відповідачки ОСОБА_4 На протязі 2003-2004 років свідок разом з чоловіком та свекрухою допомагали по господарству рідному дядьку чоловіка ОСОБА_7, обробляли город. Востаннє вдома у подружжя ОСОБА_7 свідок була восени 2004 року, жили вони удвох. Чоловік там інколи ночував та був прописаний, оскільки за життя ОСОБА_7 казав, що його будинок залишиться ОСОБА_18

Свідок ОСОБА_20, допитана у судовому засіданні, показала, що вона є хрещеницею ОСОБА_7, з подружжям ОСОБА_7 бачилася приблизно раз на місяць, востаннє відвідувала їх у листопаді 2004 року, про те, що з ними хтось живе, вони не казали. Про позивача вперше дізналася у кінці 2004 року, коли той подзвонив та повідомив, що ОСОБА_7 помер.

Свідок ОСОБА_21, допитана у судовому засіданні, показала, що ОСОБА_7 є чоловіком її рідної сестри ОСОБА_22 З подружжям ОСОБА_22 вони періодично відвідували один одного, востаннє свідок у них була на початку 2004 року, з ОСОБА_7 свідок також спілкувалася телефоном. Але у подружжя ОСОБА_7 свідок жодного разу ОСОБА_1 не бачила, ОСОБА_7 у телефонних розмовах також ніколи не казав, що із ними хтось став жити.

Свідок ОСОБА_23, допитана у судовому засіданні, показала, що вона доводиться свахою відповідачці ОСОБА_4 та є колишньою сусідкою позивача ОСОБА_1 Вхожою до будинку подружжя ОСОБА_7 свідок не була, але їй відомо, що по господарству останнім допомагали її дочка, зять та сваха. ОСОБА_1 проживав у своєї дружини, а у лютому 2005 року перейшов проживати до будинку ОСОБА_7 сам.

Згідно довідки дільничного терапевта ОСОБА_6 центральної лікарні ОСОБА_6 районної ради Чернігівської області ОСОБА_16 від 15.01.2015 року, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, на протязі 2004 і 2005 років доглядав хворих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 по вул. Молодіжній. При огляді пацієнтів на дому доставляв їм ліки, закупляв харчі, завжди був присутній будинку під час приїзду дільничного терапевта до хворих (а.с.19).

Згідно з довідкою виконавчого комітету ОСОБА_6 міської ради № 251 від 15.01.2015 року, ОСОБА_1 поховав за власний рахунок ОСОБА_7, який помер 26.12.2004 року, та ОСОБА_8, яка померла 07.01.2005 року (а.с.19).

У відповідності з п.211 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 року за № 283/8882 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом зі спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини. Доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Згідно з п.3.21, п.3.22 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

Згідно довідки виконавчого комітету ОСОБА_6 міської ради № 6591 від 08.10.2014 року, виданої ОСОБА_1, померлий ОСОБА_7 до дня смерті 26.12.2004 року проживав та був зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_3, з ОСОБА_8 та ОСОБА_18 Померла ОСОБА_24 до дня смерті 07.01.2005 року проживала та була зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_3, з ОСОБА_18 (а.с.95).

У домовій книзі для прописки громадян, проживаючих у будинку за адресою: м. Корюківка, по вул. Молодіжна, 3, станом на 26.12.2004 року значаться ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_18 (справа № 736/1548/14, а.с.10-11).

У відповідності з розясненнями п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року«Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд повинен навести у рішенні про встановлення факту, що має юридичне значення, докази в підтвердження висновку про обставини, що мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.59 ЦПК України, обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене вище, зясувавши повно та всебічно обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позивачем, у відповідності з п.211 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 року за № 283/8882 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), належних доказів, які підтверджували б факт його постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, не надано.

Зокрема, надані позивачем довідки дільничного терапевта ОСОБА_6 центральної лікарні ОСОБА_6 районної ради Чернігівської області від 15.01.2015 року та виконавчого комітету ОСОБА_6 міської ради № 251 від 15.01.2015 року підтверджують лише факт того, що ОСОБА_1 на протязі 2004-2005 років доглядав хворого ОСОБА_7 та поховав його за власний рахунок відповідно.

Показання ж свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 спростовуються дослідженими судом письмовими доказами. Так, згідно довідки органу місцевого самоврядування ОСОБА_6 міської ради ОСОБА_7 до дня смерті 26.12.2004 року проживав та був зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_3, з ОСОБА_8 та ОСОБА_18, що узгоджується з даними домової книги за згаданою адресою.

Суд також, у відповідності до ст.ст.14, 61 ЦПК України, зважає на те, що рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 24 липня 2015 року у цивільній справі № 736/593/15-ц за позовом ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, останньому було відмовлено у задоволенні позовних вимог, оскільки належними доказами не підтверджено поважність причин неприйняття ОСОБА_1 протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, спадщини після смерті ОСОБА_7 (справа № 736/593/15-ц, а.с.104-108).

За таких обставин, у задоволенні вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту його постійного проживання разом із ОСОБА_7 на час відкриття спадщини слід відмовити. Як наслідок, відсутні підстави і для задоволення вимоги позивача про визнання за ним права власності на спадкове нерухоме майно на підставі ч.3 ст.1268 ЦК України, а саме на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: м. Корюківка Чернігівської області, вул. Молодіжна, 3.

Інші наведені сторонами доводи та зібрані у справі докази вказаних вище висновків суду не спростовують.

У відповідності з вимогами ст.88 ЦПК України, ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» 2000 грн. витрат відповідача на правову допомогу (а.с.161-162) слід стягнути з позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.1218, 1268-1270 ЦК України, ст.ст.10, 60, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_6 міської ради Чернігівської області, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_6 районна державна нотаріальна контора Чернігівської області, про встановлення юридичного факту та визнання права власності на спадщину відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 2000,0 (дві тисячі) грн. судових витрат.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернігівської області протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Корюківського районного суду Чернігівської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Корюківського районного суду

Чернігівської області ОСОБА_25