Постановление суда № 57599891, 19.11.2015, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/1483/15-ц

Провадження у справі № 2-н/135/163/15

У Х В А Л А

іменем України

19.11.2015 Ладижинський міський суд Вінницької області

Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Патраманський І.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 до ПАТ « Ладижинський завод силікатної цегли» про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати,-

В С Т А Н О В И В:

18.11.2015 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ПАТ «Ладижинський завод силікатної цегли» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 4371 грн.

Заява про видачу судового наказу не відповідає вимогам, встановленим статтею 98 ЦПК.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 98 ЦПК України сторонами у наказному провадженні за термінологією ЦПК України є стягувач (заявник) і боржник, проте всупереч вказаному у заяві зазначено відповідач.

Також пункт 3 частини другої статті 98 ЦПК передбачає, що у заяві повинні бути зазначені вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються.

Обґрунтовуючи свої вимоги, заявник зазначила, що з 22.03.2008 року по 27.08.2013 року працювала прибиральником виробничих приміщень у ремонтно - будівельному цеху на ПАТ «Ладижинський завод силікатної цегли». Починаючи з 2012 року заявнику заробітну плату виплачували нерегулярно. Внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 4371 грн.

Відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» за змістом статті 98, пункту 2 частини третьої статті 100, статті 103 ЦПК до заяви про видачу судового наказу додаються оригінали або належним чином завірені копії документів, які підтверджують матеріально-правову вимогу заявника. На такі документи поширюються вимоги статей 58 і 59 ЦПК щодо належності та допустимості доказів.

Довідка № 938-14 про середню заробітну плату від 18.07.2013, додана до заяви про видачу судового наказу, не є належним і допустимим доказом заборгованості по заробітній платі. До заяви подана копія довідки належним чином не завірена. Подана заявником довідка викликає сумнів у безспірності вимог заявника.

Відповідно до частини шостої статті 98 ЦПК до неналежно оформленої заяви застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 121 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Враховуючи вищезазначене, заяву про видачу судового наказу належить залишити без руху, встановивши спосіб усунення недоліків шляхом подання оригіналів або належним чином завірених копій документів, які підтверджують матеріально-правову вимогу заявника.

Керуючись статтями 98, 121 ЦПК, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 до ПАТ « Ладижинський завод силікатної цегли» про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків два дні з дня отримання копії ухвали.

Роз'яснити, що у разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: