№ 57596889, 10.05.2016, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/1750/16-а

2-а/610/45/2016

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.2016 року Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Усенко С.І.,

розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області

про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії,

встановив:

26.04.2016 р. позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому просив: 1) визнати дії відповідача протиправними; 2) зобов`язати відповідача здійснити їй з 01 грудня 2015 року перерахунок та виплату пенсії державного службовця в розмірі 89% заробітної плати працюючого державного службовця на відповідній посаді відповідно до ст.ст. 37,37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року, що діяла на день призначення пенсії та постанови КМУ «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» № 865 від 31.05.2000 року в редакції чинній на день призначення пенсії у звязку з підвищенням з 01.12.2015 року розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, згідно з постановою КМУ від 09.12.2015 року № 1013 та довідки фБалаклійської районної ради Харківської області про заробітну плату; 3) скасувати рішення УПФУ в Балаклійському районі Харківської області № 167419 від 07.04.2016 р. щодо відмови йому у перерахунку пенсії .

Позивач посилався на те, що з 13.10.2010 року він перебуває на обліку в УПФУ в Балаклійському районі Харківської області і отримує пенсію призначену згідно зі ст. 37 Закону України від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» у розмірі 89% від суми заробітної плати. На момент виходу на пенсію працював на посаді заступника голови Балаклійської районної ради.

07.04.2016 року позивач звернувся із заявою до відповідача щодо перерахунку та виплати пенсії відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу», яка діяла на день призначення пенсії з 01.12.2015 р. у звязку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям згідно з постановою КМУ від 09.12.2015 р. № 1013 на підставі довідки про заробітну плату.

Рішенням № 167419 від 07.04.2016 р. УПФУ відмовило в перерахунку пенсії посилаючись на те, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. № 213 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначається відповідно до Закону України «Про державну службу», у звязку з чим з 01.06.2015 р. пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про державну службу» не призначаються, раніше призначені не перераховуються.

Позивач вважає вказане рішення УПФУ є неправомірним, таким, що не відповідає чинному законодавству та порушує соціальні права позивача щодо пенсійного забезпечення та неправомірно звужує конституційні гарантії.

Відповідач відповідно до ч.3 ст. 183-2 КАС України письмових заперечень проти позову до суду не надав.

У відповідності до ч. 4 ст. 183-2 КАС, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне судове рішення. У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

При цьому судом було враховано положення ч.2 ст.71 КАС України, у відповідності до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а також положення ч.2 ст.49 КАС України, згідно з якою особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України Харківської області з 13.10.2010 року отримує пенсію призначену згідно зі ст. 37 Закону України від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» у розмірі 89% від суми заробітної плати.

На момент виходу на пенсію працював в Балаклійській районній раді на посаді радника голови районної ради з економічних та фінансових питань

07.04.2016 року позивач звернувся із заявою до відповідача щодо перерахунку та виплати пенсії відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу», в редакції з 01.12.2015 р. у звязку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям згідно з постановою КМУ від 09.12.2015 р. № 1013 на підставі довідки про заробітну плату № 4д від 07.04.2016 р.

Довідка про заробітну плату № 4/д від 07.04.2016 р. видана саме для перерахунку пенсії, що вбачається з її змісту.

Рішенням №167419 від 07.04.2016 р. УПФУ відмовило в перерахунку пенсії посилаючись на те, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. № 213 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначається відповідно до Закону України «Про державну службу», у звязку з чим з 01.06.2015 р. пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про державну службу» не призначаються, раніше призначені не перераховуються.

Установлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Спірним у справі є правомірність дій відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії, призначеної позивачеві з 13.10.2010 р. за Законом України «Про державну службу» (в редакції чинній на той час) на підставі довідки про заробітну плату № 256 від 12.04.2016 р.

У відповідності до Конституції України визначені права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод визначаються Законами України. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ст.22, п.1 ст.92).

Згідно з ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також, Конституційний суд України у своєму рішенні №6-рп/2007 від 09.07.2007 зазначив, що невиконання державою взятих на себе соціальних зобов'язань порушує принцип соціальної, правової держави. Встановлення певних соціальних пільг, компенсацій та гарантій є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховною Суду України № 9 від 01.11.1996 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», оскільки Конституція України, як зазначено в статті 8 має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати законність того чи іншого нормативно-правового акту, з точки зору його відповідності Конституції та у всіх необхідних випадках застосовувати Конституцію, як акт прямої дії.

Верховний суд України у своїх рішеннях неодноразово висловлював правову позицію про те, що процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення і при перерахунку пенсії має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 1993 року в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії (тобто станом на 12.12.2002 року), на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 90 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 90 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. Пенсія державним службовцям у частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» від 1993 року в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, про те, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до вимог ст. ст.ст. 37,37-1 Закону України № 3723-ХІІ (у редакції станом на дату призначення пенсії) з розрахунку 90 % місячного заробітку.

З 16 лютого 2016 року, набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», у пункті 5 Прикінцевих положень якого зазначено, що в разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів», «;Про статус народного депутата України», «;Про Кабінет Міністрів України», «;Про судову експертизу», «;Про Національний банк України», «;Про службу в органах місцевого самоврядування», «;Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, суд вважає положення зазначеної правової норми поширюються виключно на правовідносини щодо призначення пенсії, а не щодо її перерахунку.

Між тим, пенсія позивачу призначена в жовтня 2010 р., тобто, до внесення змін до Закону України "Про державну службу".

Отже, при перерахунку пенсії державним службовцям має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому суд вважає, що внесені Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України" зміни до статті 37 Закону України "Про державну службу" щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії державним службовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

З викладеного вбачається, що відповідно до ст. 37-1 Закону України «Державну службу» (зі змінами, які набрали чинності з 01.01.2015 року), умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України, оскільки положення зазначеної правової норми поширюються виключно тих осіб, яким пенсія призначається в період дії цієї норми, а при перерахунку пенсії особам, яким пенсія була призначена раніше, має застосовуватися норма, яка діяла на момент призначення пенсії.

Таким чином суд приходить до висновку, що відповідач був зобов"язаний провести перерахунок пенсії ОСОБА_1., на підставі його заяви згідно з довідкою Балаклійської районної ради № 4/д від 07.04.2016 року у відповідності до ст.ст.37, 37-1 Закону України «Про державну службу», в редакції яка діяла на момент призначення пенсії, з розрахунку 89% середнього щомісячного (чинного) заробітку відповідної посади.

Судові рішення повинні ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 8 КАС, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, однак даний обов'язок відповідачем в даній справі не виконано.

Відповідачем не було доведено належним чином правомірність свого рішення, в той час як позивач довів обґрунтованість позову.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачу є протиправними, а позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Разом із тим, позивач просила зобов"язати відповідача провести перерахунок пенсії з 01грудня 2015 року.

Однак, у відповідності до ч.4 ст.45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перерахунок призначеної пенсії провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Таким чином, враховуючи те, що позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії та додатковими документами 07 квітня 2016 року, перерахунок мав бути проведений починаючи з 01 квітня 2016 року.

За таких обставин позов в цій частині підлягає частковому задоволенню, а саме з 01.04.2016р., а за період з 01.12.2015р. по 31.03.2016р. у позові слід відмовити.

Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС.

За таких обставин, адміністративний позов є обґрунтованим і підлягає частковому задоволенню.

Керуючись стст. 8-12, 17-19, 70, 71, 159-163, 256 КАС,суд

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення управління пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області № 167419 від 07.04.2016 р. щодо відмови ОСОБА_1, у перерахунку пенсії державного службовця згідно зі стст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 (у редакції станом на день призначення пенсії).

Зобов"язати управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії державного службовця у розмірі 89% заробітної плати працюючого державного службовця на відповідній посаді відповідно до стст.37, 37-1 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 р. (у редакції станом на день призначення пенсії) згідно з довідкою Балаклійської районної ради Харківської області № 4/д від 07.04.2016 року про заробітну плату починаючи з 01 квітня 2016 року без обмеження її максимального розміру та здійснювати відповідні виплати.

В іншій частині адміністративного позову відмовити.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 551,20 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя