№ 57582607, 05.05.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

05 травня 2016 р. Справа № 820/535/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Нуруллаєва І.С.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Адіханяна М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області про скасування розпорядження, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області, в якому просить суд скасувати розпорядження голови Ізюмської районної державної адміністрації про притягнення ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності, від 25 січня 2016 року №11-к.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що оскаржуване розпорядження голови Ізюмської районної державної адміністрації про притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності, від 25 січня 2016 року №11-к винесене з грубим порушенням норм чинного законодавства України, без зазначення конкретних причин притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, у зв'язку з чим суперечить ст. 147 КЗпП України, а отже підлягає скасуванню. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом для захисту своїх порушених прав.

Представник відповідача, Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області у наданих до суду письмових запереченнях проти заявленого позову заперечував та зазначив, що головою Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області за результатами розгляду доповідної записки першого заступника голови Ізюмської райдержадміністрації ОСОБА_5 від 22 січня 2016 року за виявленими фактами порушень службових обов'язків, відповідно до статті 14 Закону України «Про державну службу» було винесено розпорядження від 25 січня 2016 року № 11-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3» за неналежне виконання посадових обов'язків через порушення норм чинного законодавства. Отже винесення спірного розпорядження є цілком обґрунтованим, а позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Представник позивача в судовому засіданні в режимі відеоконфернеції позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні в режимі відеоконфернеції проти заявленого позову заперечував з підстав викладених в письмових запереченнях проти позову.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності дійшов наступного висновку.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 є начальником управління соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації з 08.06.2010 року.

ОСОБА_4, начальника управління соціального захисту населення Ізюмської райдержадміністрації, 27.01.2016 року було запрошено до першого заступника голови Ізюмської райдержадміністрації для ознайомлення з вищезазначеним розпорядженням, проте на прийомі у першого заступника голови Ізюмської райдержадміністрації позивач відмовився від ознайомлення з розпорядженням про що комісією у складі: першого заступника голови Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_5, заступника голови Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області Лесика В.Я., головного спеціаліста відділу організаційно-кадрової роботи Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області Посунько Т.М. складено акт від 27.01.2016 року щодо відмови від ознайомлення з розпорядженням (а.с. 91).

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Положення Про Управління соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області (нова редакція), затвердженого розпорядженням голови районної державної адміністрації від "17" січня 2013 року №15 Управління соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області (далі - управління) відповідно до Закону України «Про місцеві державні адміністрації» (586-XIV) є структурним підрозділом Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області, входить до її складу, утворюється, реорганізується та ліквідується головою цієї адміністрації. В межах Ізюмського району забезпечує виконання покладених на управління завдань. Засновником управління є Ізюмська районна державна адміністрація Харківської області.

Пунктом 2 Положення визначено, що Управління в межах визначених Законом України «Про місцеві державні адміністрації» (586-XIV) підпорядковане голові районної державної адміністрації, а також підзвітне і підконтрольне Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації.

Відповідно до приписів пункту 7 Положення передбачено, що Управління в установленому законодавством порядку та у межах повноважень взаємодіє з іншими структурними підрозділами, апаратом районної державної адміністрації, органами місцевого самоврядування, територіальними органами міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також підприємствами, установами та організаціями з метою створення умов для провадження послідовної та узгодженої діяльності щодо строків, періодичності одержання і передачі інформації, необхідної для належного виконання покладених на нього завдань та здійснення запланованих заходів.

Згідно з пунктом 8 Положення Управління очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади головою районної державної адміністрації згідно із законодавством про державну службу за погодженням з директором департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації в установленому законодавством порядку.

Судом за наявними в матеріалах справи доказами встановлено, що розпорядженням голови Ізюмської районної державної адміністрації від 25.01.2016 року №11-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3» відповідно до ст. 14 Закону України «про державну службу», статті 147 Кодексу законів про Працю України та керуючись статтями 6, 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» оголошено догану ОСОБА_3, начальнику управління соціального захисту населення районної державної адміністрації за неналежне виконання посадових обов'язків.

На підставу видання розпорядження головою Ізюмської РДА №11-к від 25.01.2016 року зазначено: доповідна записка першого заступника голови районної державної адміністрації ОСОБА_5 від 22.01.2016 року.

Судовим розглядом встановлено, що поданню першим заступником голови райдержадміністрації ОСОБА_5 на ім'я голови Ізюмської районної державної адміністрації доповідної записки слугували обставини невчасного подання на підпис першому заступнику голови 21.01.2016 року довідок про зміну кошторису та плану асигнувань Управління соціального захисту населення, датованих 24, 25 та 29 грудня 2015 року та підписаних начальником УСЗН ОСОБА_3, головним бухгалтером ОСОБА_8 та заступником начальника фінансового управління ОСОБА_9

Представником відповідача під час судового розгляду справи було надано пояснення та зазначено, що поданню доповідної записки на ім'я голови Ізюмської РДА передувало отримання пояснень від начальника УСЗН ОСОБА_3, від заступника начальника фінансового управління ОСОБА_10 та від спеціаліста відділу доходів фінансового управління ОСОБА_11

Зі змісту вказаної доповідної записки ОСОБА_5 від 22.01.2016 року судом встановлено, що першим заступником голови райдержадміністрації отримано усні пояснення від позивача по справі з яких встановлено, що невчасне подання на погодження довідок про зміну кошторису та плану асигнувань УСЗН сталося через фінансове управління Ізюмської РДА. Було з'ясовано, що УСЗН Ізюмської РДА 24,25 та 29 грудня 2015 року подано до Ізюмського управління ДКСУ Харківської області довідки про зміни до кошторису та плану асигнувань на папері та на електронних носіях без погодження фінансового управління та не завірені головним розпорядником, та органом казначейської служби вони були прийняті з умовою подальшої заміни з метою недопущення зриву закриття бюджетного року.

Крім того першим заступником у доповідній записці від 22.01.2016 року було зазначено, що доводи начальника управління соціального захисту населення Ізюмської РДА та головного бухгалтера щодо вчасного подання до фінансового управління зазначених доводів не відповідають дійсності, безпідставно звинувачують начальника фінансового відділу та спеціаліста відділу доходів в невиконанні ними своїх посадових обов'язків, оскільки фінансове управління в дні подання таких довідок працювало у звичайному режимі та погоджувало довідки інших розпорядників ( а.с. 92).

Суд зазначає, що матеріали справи містять пояснення начальника управління УСЗН ОСОБА_3 та головного бухгалтера ОСОБА_8, зі змісту яких встановлено, що довідки про зміни до кошторису та плану асигнувань управління подавались до фінансового управління 24.12.2015 року, 25.12.2015 року та 29.12.2015 року. Спеціалісти бухгалтерії управління неодноразово звертались до спеціаліста відділу доходів ОСОБА_11 щодо погодження довідок проте отримували відповідь, що довідки ще не перевірені начальником фінансового управління ОСОБА_12 Після звернення до заступника начальника фінансового управління ОСОБА_9 20.01.2016 року довідки було одразу перевірено та погоджено (а.с. 93).

З доповідної записки заступника начальника управління - начальника бюджетного відділу фінансового управління ОСОБА_10 судом встановлено, що довідки про внесення змін до кошторисів та планів асигнувань УСЗН Ізюмської РДА надійшли до фінансового управління у період другої половини грудня 2015 року, проте у зв'язку із виявленням у деяких помилок були повернуті, а виправлені довідки надійшли до фінансового управління вже в січні 2016 року. Обставини виявлення у деяких довідках УСЗН Ізюмської РДА помилок та їх повернення на виправлення обґрунтовані заступником начальника фінансового управління ОСОБА_10 отриманою від спеціаліста І категорії відділу доходів, міжбюджетних трансфертів та енергоносіїв фінансового управління ОСОБА_11 доповідною запискою (а.с. 94).

Від так судом під час судового розгляду справи встановлено, що начальник Управління соціального захисту населення Ізюмської РДА ОСОБА_3 відповідно до приписів Положення про Управління соціального захисту населення Ізюмської РДА Харківської області визначених пунктом 9 зокрема подає на затвердження голови районної державної адміністрації, проекти кошторису та штатного розпису управління в межах визначеної граничної чисельності та фонду оплати праці його працівників; розпоряджається коштами у межах затвердженого головою

районної державної адміністрації кошторису управління.

Відповідно до абзацу 7 п. 6.3 наказу Міністерства Фінансів України від 23.08.2012 № 938, розпорядники бюджетних коштів подають довідки про зміни до кошторису, плану асигнувань загального фонду місцевих бюджетів (за винятком надання кредитів з місцевих бюджетів), плану надання кредитів із загального фонду місцевих бюджетів, плану спеціального фонду місцевих бюджетів (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), плану використання бюджетних коштів та помісячного плану використання бюджетних коштів, а одержувачі бюджетних коштів - довідки про зміни до планів використання бюджетних коштів відповідному органу Казначейства на паперових та електронних носіях не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.

Отже, на думку відповідача по справі, в порушення зазначеної норми чинного законодавства та п.п. 12 п. 9 Положення про Управління соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області управлінням СЗН були поданні до Ізюмського управління ДКСУ Харківської області довідки про зміну до кошторису та плану асигнувань без затвердження з головним розпорядником, а саме Ізюмською районною державною адміністрацією Харківської області та з пропущенням строку їх подання.

Щодо правомірності винесення зазначеного розпорядження голови Ізюмської районної державної адміністрації від 25.01.2016 року №11-к, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну службу" державна служба України - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань та функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Основні обов'язки державного службовця передбачені статтею 10 зазначеного Закону, а саме: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.

Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень. У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу.

Згідно статті 5 Закону України "Про державну службу" державний службовець повинен: сумлінно виконувати свої службові обов'язки; шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування; не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.

Статтею 14 Закону України "Про державну службу" передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, як заходи дисциплінарного впливу можуть застосовуватись: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).

Згідно ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника можуть бути застосовані стягнення у вигляді догани чи звільнення.

Згідно до ст. 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Суд зазначає, що Положенням про фінансове управління Ізюмської районної державної адміністрації у Харківській області, а саме п. 9 зокрема визначено, що начальник управління видає у межах своїх повноважень накази та організовує здійснення контролю за їх виконанням; призначає на посади та звільняє з посад працівників управління.

Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Підставою застосування дисциплінарного стягнення є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов'язків, закріплених нормами трудового права, як то: КЗпП, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

У відповідності до Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 р. № 950 стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування, зокрема, у разі недодержання ними законодавства про державну службу, службу в органах місцевого самоврядування.

Тобто, з метою дослідження всіх істотних обставин справи, зокрема, ступеня тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставин, за яких вчинено проступок, і попередню роботу позивача, відповідач мав право провести службове розслідування.

У відповідності із ст. 149 КЗпП при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

При цьому згідно вказаних правових норм перед тим як ухвалювати рішення про застосування до працівника догани, роботодавець має провести розслідування та зібрати достатньо доказів, які свідчили б про факт вчинення працівником дисциплінарного проступку. Такими доказами можуть слугувати різноманітні документи, зокрема, доповідні записки інших працівників; письмові свідчення свідків; повідомлення державних органів, що здійснюють контроль і нагляд за додержанням законодавства, зокрема у сфері використання найманої праці; висновки фахівців; письмові пояснення самих порушників тощо.

Оскільки стягнення є однією з форм дисциплінарної відповідальності та має певні юридичні наслідки, а саме: протягом строку дії догани як дисциплінарного стягнення заходи заохочення відповідно до частини третьої статті 151 КЗпП України до працівника не застосовуються; в разі оголошення працівникові догани відповідними положеннями про преміювання може передбачатися позбавлення такого працівника премій, інших заохочувальних виплат або зниження їх розміру; наявність у працівника не знятої догани враховується при визначенні його рівня кваліфікації та продуктивності праці в разі надання переважного права на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці; догана є передумовою звільнення за пунктом 3 статті 40 КЗпП України, то обов'язковою умовою повинна бути фіксація самого факту вини вчиненого працівником порушення трудової дисципліни.

Разом з цим необхідною умовою для накладення стягнення є така ознака порушення трудової дисципліни як вина працівника, наявність якої має бути обов'язково доведена.

Суд зазначає, що посилання представника відповідача по справі у письмових та усних запереченнях проти позову та наявних в матеріалах справи доповідної записки першого заступника ОСОБА_5 від 22.01.2016 року на невчасне подання позивачем довідок про внесення змін до кошторисів та планів асигнувань УСЗН Ізюмської РДА спростовано самостійно наданими до суду представником відповідача поясненнями спеціаліста відділу доходів, міжбюджетних трансфертів та енергоносіїв фінансового управління ОСОБА_11, зі змісту яких судом встановлено, що останньою протягом 25.12.2015 року - 30.12.2015 року було внесено зміни до розпису районного бюджету згідно з розпорядженням Ізюмської райдержадміністрації. Довідки від УСЗН Ізюмської РДА надійшли також протягом тижня та були перевірені ОСОБА_11 При виявленні помилок ОСОБА_11 було повернуто декілька довідок для виправлення, проте суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів такого повернення. Крім того, ОСОБА_11 у доповідній записці зазначено, що через великий обсяг роботи не було можливості вчасно перевірити усі довідки, а після закінчення святкових вихідних погодження з начальником фінансового управління було неможливе у зв'язку з її госпіталізацією, а через її тривалу хворобу, ОСОБА_11 звернулась до заступника начальника фінансового управління ОСОБА_10 (а.с. 95).

Представником позивача під час судового розгляду справи було надано пояснення та зазначено, що підтвердженням своєчасної роботи УСЗН Ізюмської РДА, є дати, які містяться на довідках, а саме дата та вхідний номер УСЗН Ізюмської РДА дата та вихідний номер УСЗН Ізюмської РДА, а також вхідна дата Казначейської служби.

Суду представником позивача повідомлено, що один примірник довідок, який необхідно здати до Казначейської служби, фінансового управління Ізюмської РДА, було повернуто УСЗН Ізюмської РДА наступного дня, інші примірники пообіцяли повернути у найближчий час, отже були підписані лише перші примірники довідок, решта повинна була перевірятися на той випадок, якщо виникне необхідність у їх корегуванні.

Також було зазначено, що всі довідки були складені правильно, на підтвердження чого суду було повідомлено, що довідки своєчасно зареєстровані у Казначейській службі, заміни довідок не відбувалось, додаткові довідки, з урахуванням виправлень, також до Казначейської служби не надавались.

Зазначені пояснення представника позивача не спростовані представником відповідача та підтверджені наявними в матеріалах справи копіями довідок (а.с. 54-59).

З врахуванням зазначеного суд приходить до висновку про відсутність вини позивача щодо порушення строку подання до Ізюмського управління ДКСУ Харківської області довідки про зміну до кошторису та плану асигнувань без затвердження з головним розпорядником та з пропущенням строку їх подання.

Крім того, суд зазначає, що оскаржуване розпорядження не містить будь-яких фактів та доказів неналежного виконання позивачем службових обов'язків. Також, не містить чіткого і конкретного формулювання як суті, так і обставин вчинення певного дисциплінарного проступку і які саме негативні наслідки настали для установи та яким чином це вплинуло на стабільність роботи установи.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням встановлених під час судового розгляду справи обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача, а відтак необхідності задоволення адміністративного позову ОСОБА_3 до Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області про скасування розпорядження.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області про скасування розпорядження - задовольнити.

Скасувати розпорядження голови Ізюмської районної державної адміністрації про притягнення ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності, від 25 січня 2016 року №11-к.

Стягнути на користь ОСОБА_3 ( код - НОМЕР_1) сплачений при поданні позову судовий збір у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області ( код ЄДРПОУ - 04059527).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 10 травня 2016 року.

Суддя Нуруллаєв І.С.