Постановление суда № 57568430, 15.04.2016, Деснянський районний суд міста Києва

2-а/754/200/16

Справа № 754/3331/16-а

У Х В А Л А

Іменем України

15 квітня 2016 року м. Київ

Суддя Деснянського районного суду міста Києва Петріщева І.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом у порядку адміністративного судочинства, в якому просить суд: 1. Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва щодо відмови в призначенні йому пільгової пенсії; 2. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва призначити йому пенсію на пільгових умовах, у відповідності до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зменшенням пенсійного віку на 10 років з моменту звернення до Управління із заявою про призначення пільгової пенсії - з 04 лютого 2016 року.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 12.03.2016 року відкрито скорочене провадження у адміністративній справі за даним адміністративним позовом.

За результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд приходить до висновку про неможливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, за загальними правилами цього Кодексу.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Суд звертає увагу відповідача, що суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Суд може збирати докази з власної ініціативи.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 71, 183-2 КАС України,

У Х В А Л И В:

Призначити судове засідання в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії на «16» год. «30» хв. «18» травня 2016 року у приміщенні Деснянського районного суду міста Києва за адресою: м. Київ, проспект Маяковського, 5В, к.№23.

Витребувати з Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва всі наявні документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, окрім тих доказів, які були надані позивачем.

Зобовязати сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення.

У судове засідання викликати сторони.

Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Петріщева І.В.

В И Т Я Г

Відповідно до ст. 49 КАС України:

1. Особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки.

2. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

3. Особи, які беруть участь у справі, мають право:

1) знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів;

2) знайомитися з матеріалами справи;

3) заявляти клопотання і відводи;

4) давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення;

5) подавати докази, брати участь у дослідженні доказів;

6) висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам;

7) подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

8) знайомитися з технічним записом та журналом судового засідання і подавати письмові зауваження до них;

9) робити із матеріалів справи виписки, знімати копії з матеріалів справи, одержувати копії судових рішень;

10) оскаржувати судові рішення у частині, що стосується їхніх інтересів;

11) користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

4. Особи, які беруть участь у справі, можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них.

Відповідно до ст. 51 КАС України:

1. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову й у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду.

2. Крім прав та обов'язків, визначених у ст. 49 цього Кодексу, відповідач має право знати адміністративний позов повністю або частково, подати заперечення проти адміністративного позову.

3. Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії адміністративного процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.

4. Суд не приймає відмови позивача від адміністративного позову, визнання адміністративного позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.