№ 57536761, 05.05.2016, Чернігівський окружний адміністративний суд

копія

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2016 року м. Чернігів Справа № 825/634/16

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.

за участі секретаря - Гайдука С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, справу за адміністративним позовом Господарського суду Чернігівської області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 07.04.2016 звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (далі - Відділ) та просить скасувати постанову відповідача про відкриття виконавчого провадження від 29.03.2016 ВП № 50651229.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що Порядком погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державою, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 440, не передбачено відкриття виконавчого провадження. Також зазначив, що відсутність бюджетного фінансування та механізму при здійсненні нарахування та виплати заробітної плати відповідно до наданого на виконання виконавчого листа на період спірних правовідносин унеможливлювало виплату заробітної плати у визначеному законами України розмірі, у зв'язку із не приведенням Кабінетом Міністрів України нормативно-правових актів у відповідність до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції Закону України «Про прокуратуру», Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд»).

Представник позивача в судове засідання не прибув, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання надав клопотання про розгляд справи без його участі, просив відмовити в задоволенні позову та пояснив, що на виконанні Відділу перебуває виконавчий лист Чернігівського окружного адміністративного суду № 825/2609/15-а від 28.03.2016 про зобов'язання Господарського суду Чернігівської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок заробітної плати за період з 26.10.2014 по 28.03.2015 відповідно до ст. 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та за період з 29.03.2015 по день прийняття судового рішення - відповідно до ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виплатити її в повному обсязі з урахуванням усіх надбавок та інших виплат, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу. Вказаний виконавчий документ відповідає вимогам статей 17, 18 Закону України «Про виконавче провадження», підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження відсутні, а отже, він мав бути прийнятий до виконання та відповідно винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог має бути відмовлено виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що 28.03.2016 до Відділу надійшла заява про примусове виконання виконавчого листа Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.03.2016 № 825/2609/15-а, документ вступив у законну силу (набрав чинності) 23.03.2016.

Керуючись статтями 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 29.03.2016 ВП № 50651229 про зобов'язання Господарського суду Чернігівської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок заробітної плати за період з 26.10.2014 по 28.03.2015 відповідно до ст. 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та за період з 29.03.2015 по день прийняття судового рішення - відповідно до ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виплатити її в повному обсязі з урахуванням усіх надбавок та інших виплат, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу (а.с. 25).

Вказану постанову листом від 29.03.2016 № 02.01-25/250/1 Відділом було направлено на адресу Господарського суду Чернігівської області (а.с. 24).

Не погоджуючись з винесеною постановою, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (далі - Закон №606-XIV).

Статтею 1 Закону № 606-XIV передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 11 Закону № 606-XIV визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Частиною 1 ст. 19 Закону № 606-XIV визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону № 606-XIV виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється державним виконавцем за місцем проведення таких дій.

Пунктом 1 ст. 25 Закону № 606-XIV передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом (ч. 2 ст. 25 Закону № 606-XIV).

Згідно із ч. 2 ст. 25 Закону № 606-XIV державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону № 606-XIV копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Згідно ч. 1 ст. 31 Закону № 606-XIV визначено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документ.

Враховуючи наведене та відповідність наданого для примусового виконання документу вимогам встановленим Законом № 606-XIV, суд вважає, що у відповідача не було підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Одночасно суду зазначає, що посилання позивача на Порядок погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державою, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 440 (далі - Порядок), а також на те, що даним порядком не передбачено відкриття виконавчого провадження є безпідставним та не обґрунтованим виходячи з такого.

Так, вказаний порядок затверджений з метою реалізації пункту 3 розділу II «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та визначає механізм обліку виконавчих документів та судових рішень передбачених пунктом 3 розділу II «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

У свою чергу, вказаним пунктом визначено, що виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» набрав чинності 01 січня 2013 року.

Виходячи з наведеного, виконавчий лист Чернігівського окружного адміністративного суду № 825/2609/15-а від 28.03.2016 не належить до виконавчих документів зазначених в пункті 3 розділу II «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», а отже застосування до нього Порядку з метою реалізації пункту 3 розділу II «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» є не можливим.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене суд вважає, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження від 29.03.2016 ВП № 50651229 прийнята в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Господарський суд Чернігівської області звернувся до суду з адміністративним позовом як суб'єкт владних повноважень у зв'язку з реалізацією ним владних управлінських функцій.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VІ "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VІ).

У відповідності до ст. 1 Закону № 3674-VІ судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону № 3674-VІ судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

При цьому, з 01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким встановлені нові ставки сплати судового збору та звужено коло осіб звільнених від його сплати.

Так, ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VІ (у редакції від 01.09.2015) встановлено, що за подання суб'єктом владних повноважень позову немайнового характеру сплачується 1 розмір мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (мінімальна - 1 378, 00 грн.).

Позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено лише 905,00 грн. При цьому, суд звертає увагу, що кошти в сумі 413,40 грн. були зараховані в рахунок сплати Господарським судом Чернігівської області заяви про забезпечення позову.

Враховуючи наведене, та те, що ухвалою суду від 19.04.2016 позивачу було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення, яким закінчиться розгляд справи, суд вважає, що недоплачений судовий збір у розмірі 886,40 грн. (1378,00-491,60) має бути стягнутий з Господарського суду Чернігівської області на відповідні платіжні реквізити.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Господарському суду Чернігівської області відмовити.

Стягнути з Господарського суду Чернігівської області (код ЄДРПОУ 03500068) судовий збір за подачу адміністративного позову в розмірі 886 (вісімсот вісімдесят шість) грн. 40 коп. на такі платіжні реквізити:

Отримувач коштів: УК у м. Чернігові /м. Чернігів/22030001

Код отримувача: (код за ЄДРПОУ) 38054398

Банк отримувача: ГУДКСУ у Чернігівській обл.

Код банку отримувача (МФО): 853592

Рахунок отримувача: 31216206784002

Код класифікації доходів бюджету: 22030001

Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; Судовий збір, за позовом______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Чернігівський окружний адміністративний суд).

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя підпис С.В. Бородавкіна

З оригіналом згідно

Постанова суду від 27.04.2016 не набрала законної сили.

Суддя С.В. Бородавкіна

05.05.2016