Постановление суда № 57504890, 22.04.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4156/16-ц

У Х В А Л А

22.04.2016 р. м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Сарай А.І., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та виділення в натурі частки із спільної часткової власності,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання права власності та виділення в натурі частки із спільної часткової власності.

Позовна заява не відповідає вимогам п. 4 ч. 2, ч. 5 ст. 119 ЦПК України, оскільки не містить ціну позову щодо вимог майнового характеру, до заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 р., зі змінами від 01.09.2015 р., судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0.4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно абзацу 2 ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» з 1 січня 2016 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1378 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.

З позовних заяв про право власності на майно, про визнання права на частку в майні, про виділення частки із загального майна, судовий збір сплачується виходячи із вартості майна або його частки.

Відповідно до пункту а) ч. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 р. № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Таким чином, в даному випадку позивачеві слід сплатити судовий збір та додати до позовної заяви оригінал документу, що підтверджує його сплату за вимогу майнового характеру в розмірі ставки, яка передбачена ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Судовий збір підлягає для перерахування за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів УК у м. Ужгороді / м. Ужгород; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610; банк отримувача ГУДКСУ в Закарпатській області; код банку отримувача (МФО) 812016; рахунок отримувача 31216206700002; код класифікації доходів бюджету 22030001; призначення платежу *; 101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області (назва суду, де розглядається справа).

Крім того, позовна заява не відповідає вимогам п.п. 5, 6 ч. 2, ч. 4 ст. 119 ЦПК України, оскільки не зазначено і не додано доказів, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування, а саме щодо належності 39/100 частини спірного будинковолодіння відповідачці.

Згідно ч. 1 ст. 120 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

У порушення зазначених вимог позивачем до позовної заяви не додано її копію для відповідачки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Відповідно до розяснень, наданих у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам ст. 119 ЦПК. У звязку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Враховуючи наведене, вважаю, що до даної позовної заяви слід застосувати правила ч. 1 ст. 121 ЦПК України та залишити її без руху, надавши позивачеві строк для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. 121 ч. 1 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та виділення в натурі частки із спільної часткової власності залишити без руху.

Повідомити позивачеві про необхідність усунення недоліків заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали, протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

У випадку, якщо недоліки не будуть усунені в зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Сарай А.І.